Головуючий у 1 інстанції - Христофоров А.Б.
Суддя-доповідач - Жаботинська С.В.
14 травня 2013 року справа №805/2680/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
Судді - доповідача: Жаботинської С.В., суддів: Сіваченко І.В., Шишова О.О., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі міста Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 03 квітня 2013 р. у справі № 805/2680/13-а за позовом Управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі міста Донецька до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Ворошиловському районі м. Донецька про стягнення сплаченої пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві по справі ОСОБА_2 за вересень 2012 року - січень 2013 року на суму 3590,00 гривень,-
Позивач звернувся з позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Ворошиловському районі м. Донецька про стягнення сплаченої пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві по справі ОСОБА_2 за вересень 2012 року - січень 2013 року на суму 3590,00 гривень.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до ст. 21 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", органи виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків, повинні відшкодовувати органам Пенсійного фонду витрати за особовими справи осіб, яким призначено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання. Відповідач відмовився від відшкодування витрат по особовій справі потерпілого, по втраті годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання посилаючись на ст. 33 Закону № 1105.
Позивач вважає, що така відмова не ґрунтується на нормах чинного законодавства, у зв'язку з чим, просить задовольнити позовні вимоги.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 03 квітня 2013 р. у справі № 805/2680/13-а у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в який просять скасувати постанову суду першої інстанції, виклавши антологічну позицію позовній заяві, просить скасувати постанову суду, як прийняту з порушенням норм матеріального права, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, прийшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Між сторонами підписані Акти щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за період вересень - грудень 2012 року, січень 2013 року
Згідно списків осіб, яким призначені пенсії по інвалідності, внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, які не прийняті до заліку Фондом за період вересень - грудень 2012 року, січень 2013 року, розбіжності в сумі 3590,00 гривень виникли в результаті непогодження Фондом соціального страхування відшкодувати управлінню ПФУ суму пенсій, які виплачені ОСОБА_2 у зв'язку із тим, що на момент смерті годувальника утриманець не був визнаний інвалідом з дитинства та не проживав разом.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду у справі від 18.09.2012 року № 2а/0570/10330/2012 відмовлено у задоволенні позову Управління Пенсійного фонду України в Ворошиловського районі м. Донецька до Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання України в Ворошиловського районі м. Донецька про стягнення сплаченої пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві по справі гр. ОСОБА_2 за березень - травень 2012 року на загальну суму 2498 грн.
Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 25.10.2012 року залишено без змін постанову Донецького окружного адміністративного суду від 18.09.2012 року по справі № 2а/0570/10330/2012.
Відповідно до ч. 2, 3, 4 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається процесуальним законом. Судові рішення інших держав є обов'язковими до виконання на території України за умов, визначених законом, відповідно до міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, установлену законом.
Згідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Зазначеними рішенням встановлено /а.с. 60/, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, знаходиться на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Ворошиловському районі м. Донецька та отримує пенсію, в зв'язку із втратою годувальника, а саме ОСОБА_3.
Факт смерті ОСОБА_3 внаслідок нещасного випадку на виробництві 24 травня 1999 року підтверджується Актом про нещасний випадок № 101.
Факт родинних зв'язків підтверджується свідоцтвом про одруження НОМЕР_1.
Відповідно до Розпорядження Управління пенсійного фонду України в Ворошиловському районі м. Донецька № 173372 від 19.06.2009 року ОСОБА_2 не працює з 15 лютого 2005 року.
Відповідно до частини 1 пункту "д" статті 21 Закону № 1105, у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні пенсію у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Відповідно до ст. 33 Закону № 1105 у разі смерті потерпілого право на одержання щомісячних страхових виплат (пенсій згідно з підпунктом "д" пункту 1 частини першої статті 21 цього Закону) мають непрацездатні особи, які перебували на утриманні померлого або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина померлого, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після його смерті.
Такими непрацездатними особами є:
1) діти, які не досягли 16 років; діти з 16 до 18 років, які не працюють, або старші за цей вік, але через вади фізичного або розумового розвитку самі не спроможні заробляти; діти, які є учнями, студентами (курсантами, слухачами, стажистами) денної форми навчання - до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ними 23 років;
2) жінки, які досягли 55 років, і чоловіки, які досягли 60 років, якщо вони не працюють;
3) інваліди - члени сім'ї потерпілого на час інвалідності;
4) неповнолітні діти, на утримання яких померлий виплачував або був зобов'язаний виплачувати аліменти;
5) непрацездатні особи, які не перебували на утриманні померлого, але мають на це право.
Право на одержання страхових виплат у разі смерті потерпілого мають також дружина (чоловік) або один з батьків померлого чи інший член сім'ї, якщо він не працює та доглядає дітей, братів, сестер або онуків потерпілого, які не досягли 8-річного віку.
Пенсія у разі смерті годувальника призначається і виплачується згідно із законодавством.
Судом встановлено, що на момент смерті годувальника ОСОБА_2 було 45 років.
Доказів про наявність підстав для відшкодування пенсії по втраті годувальника, а саме - доказів про непрацездатність особи, якій виплачується пенсія по втраті годувальника, а також доказів перебування на утриманні померлого позивач суду не надав.
Позивач зазначає, що чоловік, ОСОБА_3, мешкав спільно та був прописаний по день своєї загибелі з дружиною ОСОБА_2, а також те, що вона знаходилась на його утриманні відповідно до Довідки Житлово-експлуатаційної дільниці № 2.
Суд не приймає до уваги зазначене посилання апелянта оскільки Довідка Житлово-експлуатаційної дільниці не є належним доказом знаходження однієї особи на утриманні другої, зазначений факт повинен встановити суд.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 256 Цивільного процесуального Кодексу суд розглядає справи про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що довідка про проживання однією сім'єю з годувальником, або відсутність самостійного заробітку та знаходження на утриманні у годувальника не дають підстав для відшкодування відповідачем сум виплачених пенсій, оскільки визначальним є факт знаходження на утриманні годувальника саме непрацездатної особи.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 195, 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі міста Донецька - залишити без задоволення.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 03 квітня 2013 р. у справі № 805/2680/13-а - залишити без змін.
Ухвала апеляційної інстанції за наслідками розгляду у письмовому провадженні набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Колегія суддів С.В. Жаботинська
І.В. Сіваченко О.О. Шишов