Справа № 213/1153/12 Провадження № 22-ц/772/1109/2013Головуючий в суді першої інстанції:Кривенко Д.Т.
Категорія: 42 Доповідач: Денишенко Т. О.
"18" квітня 2013 р. м. Вінниця
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінни-цької області в складі:
головуючої судді Денишенко Т.О.,
суддів Гуцола П.П., Зайцева А.Ю.,
при секретарі Торбасюк О.І.,
за участю відповідача, апелянта ОСОБА_2, його представника ОСОБА_3, позивачки ОСОБА_4, її представника ОСОБА_5, розглянувши у відкри-тому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Вінницької області цивільну справу за позовом
ОСОБА_4 до ОСОБА_2
про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні
власністю шляхом виселення,
за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Липовецького районного суду Вінницької області від 26 лютого 2013 року,
Рішенням Липовецького районного суду Вінницької області від 26 лютого 2013 року позов ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні та розпорядженні власністю шляхом виселення - задоволено. Усунуті перешкоди у здійсненні ОСОБА_4 права користування та розпорядження житловим будинком АДРЕСА_1 шляхом виселення з нього ОСОБА_2 Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 107.30 гривень судового збору, 3000,00 гривень витрат на правову допомогу ( а. с. 70-74 ).
У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення Липо-вецького районного суду від 26 лютого 2013 року і ухвалити нове рішення, яким відмовити у позові. Апелянт вважає оскаржуване рішення незаконним, необгрунтованим, ухваленим за неповного з'ясування судом першої інстанції, недоведеності всіх обставин, що мають значення для справи, з порушенням, неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права ( а. с. 76 ).
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення і заперечення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали останньої, проаналізувавши докази, наявні в ній, в їх сукупності, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. ст. 213, 214 ЦПК України рішення повинно бути закон-ним і обгрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги ци-вільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рі-шення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими дока-зами, які були досліджені в судовому засіданні.
Рішення суду першої інстанції не відповідає зазначеним вимогам.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відносини між сторонами у справі є цивільно-правовими, тому регулюються положеннями Цивільного кодексу України щодо права власності та його захисту. Припинення права власності особи на будинок припиняє право членів її сім'ї на користуван-ня цим будинком. Враховуючи продаж будинку АДРЕСА_1 ОСОБА_6 своїй онуці - позивачці ОСОБА_4 та смерть продавця через місяць після відчуження житла, суд прийшов до висновку, що власниця праві вимагати усунення перешкод у здійненні нею відповідних правомочностей шляхом виселення відповідача з належного їй на праві власності будинку.
Однак повністю погодитися з висновками суду першої інстанції не можна.
Судом встановлено, що згідно нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 07 березня 2012 року ОСОБА_6 передала у власність ( продала ), а ОСОБА_4 ( її онука ) набула у власність ( купила ) житловий будинок з господарськими будівлями в АДРЕСА_1 ( а. с. 4-7 ). Ця нерухомість належала ОСОБА_6 на підставі свідоцтва № 96 про право власності, виданого 12.05.2005 року Козинецькою сільською радою Липовецького району Вінницької області згідно рішення виконкому Козинецької сільської ради від 25.03.2005 року № 10, зареєстрованого у Вінницькому обласному бюро технічної інвентаризації 27 липня 2005 року за реєстровим № 1 в реєстрі № 96.
У спірному будинку проживає відповідач - син покійної, який стверджує про спільне проживання з матір'ю однією сім'єю з 2001 року. Разом з відповідачем, за його твердженням, у будинку мешкають його громадянська дружина ОСОБА_7 та четверо малолітніх дітей: ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_4.
Позов заявлений про виселення лише дядька позивачки.
Однак, відповідачем надано суду акт його односельців від 23 листопада 2012 року, тобто датований ще до ухвалення оскаржуваного судового рішення, про те, що він з сім'єю, в якій є четверо дітей, в період з жовтня 2001 року по даний час проживає в АДРЕСА_1, за життя - спільно з матір'ю ОСОБА_6, за якою здійснювали догляд до її смерті ( а. с. 91 ). Довід-кою від 04.02.2013 року № 85 Козинецької сільської ради Липовецького району Вінницької області засвідчується, що відповідач дійсно проживає в будинку своєї племінниці ОСОБА_4 по АДРЕСА_1, власного жи-тлового будинку, земельної ділянки він не має ( а. с. 92 ).
Колегія суддів звертає увагу, що довідки Козинецької сільської ради від 02 серпня 2012 року ( а. с. 62-64 ) щодо місця реєстрації відповідача, ОСОБА_7, стосунків відповідача з покійною нині матір'ю, в оскаржуваному судовому рішенні не згадуються та у мотивацію задоволення позову не покладені.
Отже, колегія суддів не може погодитися з висновками суду першої інстанції щодо виселення ОСОБА_2, який, за вказаним в позовній заяві фактом все-лився в будинок матері уже після її смерті. Цей факт не доведений позивачкою жодним чином, а обгрунтування позовних вимог лише фактом придбання бу-динку шляхом купівлі-продажу у своєї бабусі за 102890,00 гривень є недостат-нім для виселення лише самого ОСОБА_2 з житлового приміщення з враху-ванням проживання разом з ним у спірному будинку громадянської дружини та чотирьох малолітніх дітей.
Судом встановлено та не заперечується сторонами у справі той факт, що в провадженні суду першої інстанції в даний час перебуває цивільна справа за по-зовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про визнання недійсним договору купів-лі-продажу будинку від 07 березня 2012 року, тому пред'явлення у даний час позову про виселення ОСОБА_2 з підстави зміни власника будинку АДРЕСА_1 є передчасним.
За змістом статей 317, 319, 321, 391 ЦК України передбачається право влас-ника майна вимагати усунення будь-яких порушень і перешкод у здійсненні ним права власності, однак право власності позивачки ОСОБА_4 на даний час оспорюється і остаточного рішення у даному спорі немає. За змістом ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Проте, власність зобов'язує. Зокрема, власник не може використовутовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.
Частина третя ст. 10, частини 1, 2 ст. 11 ЦПК України визначають, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін, інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Колегія суддів апеляційного суду Вінницької області не знаходить підстав для визнання позову ОСОБА_4 достатньо обгрунтованим і доведеним, а оскаржуване рішення суду - законним і справедливим. Обставини вимог щодо усунення перешкод у здійсненні права власності, які чинить, нібито, відповідач, ОСОБА_4 не доведені, а проживання його у спірному будинку з дружи-ною та дітьми доводиться, крім іншого, постановою ст.ДІМ Липовецького РВ УМВС України у Вінницькій області Попика С.В. від 26 травня 2012 року, ви-несеною за заявою матері позивачки ОСОБА_14 ( а. с. 8, зворот ).
Згідно норм статті 309 ЦПК України підставами для скасування рішення су- ду першої інстанції і ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом, не-доведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановле-ними, невідповідінсть висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319, 324, 325 ЦПК України, колегія cуддів -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Рішення Липовецького районного суду Вінницької області від 26 лютого 2013 року скасувати.
У позові ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні власністю шляхом виселення - відмовити.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його прого-лошення і може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуюча:
Судді:
З оригіналом вірно: