Справа № 137/56/13-ц Провадження № 22-ц/772/1203/2013Головуючий в суді першої інстанції:Сільченко О.В.
Категорія: 53Доповідач: Денишенко Т. О.
"25" квітня 2013 р. м. Вінниця
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Він-ницької області в складі:
головуючої судді Денишенко Т.О.,
суддів Гуцола П.П., Луценка В.В.,
при секретарі Торбасюк О.І.,
за участю позивачки, апелянтки ОСОБА_2, її представника ОСОБА_3, представника відповідача Літинської центральної районної лікарні Жо-вміра В.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці, в залі судових засідань апеляційного суду Вінницької області цивільну справу за позовом
ОСОБА_2 до Літинської центральної районної
лікарні про стягнення заборгованості з виплати за шкідливі умо-
ви праці,
за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Літинського районного суду Вінницької області від 26 березня 2013 року,
29 грудня 2012 року ОСОБА_2 звернулася в Літинський районний суд Вінницької області з позовом до Літинської центральної районної лікарні про стягнення заборгованості з виплати доплати за шкідливі умови праці (а. с. 1-4). Позов мотивований тим, що за період роботи позивачки у відповідача медичною сестрою перев'язувальної з 22 липня 1974 року по 02 липня 2012 року їй не нараховувалася та не виплачувалася доплата за шкідливі умови праці, що повинна бути встановлена наказом по установі згідно наказу Мініс-терства праці та соціальної політики України, Міністерства охорони здоров'я України від 02.02.2002 року № 308/519 зі змінами від 05.10.2005 року «Про впорядкування умов оплати праці працівників закладів охорони здоров'я та установ соціального захисту населення». Підпунктом 2.9 додатку № 3 вказаного наказу посада медичної сестри перев'язувальної відділення ( палати ) гнійної хірургії усіх профілей для лікування хворих з хірургічними гнійними захворюваннями та ускладненнями дає право на підвищення посадового окладу ( ставки ) у зв'язку зі шкідливими та важкими умовами праці на 15 відсотків. Позивачка просила стягнути з відповідача на її користь за період з 02.02.2002 року по 02.07.2012 року ( за десять років ) 17765,38 гривень невиплаченої доплати до заробітної плати за шкідливі умови праці у розмірі 15 відсотків.
Ухвалою Літинського районного суду Вінницької області від 13 лютого 2013 року ( а. с. 58 ) до участі в даній справі залучено спеціаліста Департаменту охорони здоров'я та курортів Вінницької обласної державної адміністрації.
Рішенням Літинського районного суду Вінницької області від 26 березня 2013 року ( а. с. 78-79 ) у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено у повному обсязі.
Не погоджуючись з ухваленим рішенням у справі, ОСОБА_2 оскар-жує його в апеляційному порядку, просить дане рішення скасувати, ухвалити нове рішення про задоволення позову ( а. с. 81-82 ). Апелянтка вважає оскар-жуване рішення незаконним, несправедливим, ухваленим за невідповідності висновків суду обставинам справи, з порушенням норм матеріального права.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення і заперечення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали останньої, проаналізувавши докази, наявні в ній, в їх сукупності, перевіривши законність і обґрунтованість оскар-жуваного судового рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, за-явлених в суді першої інстанції, колегія суддів прийшла до висновку, що ска-рга задоволенню не підлягає.
Відповідно до ст. ст. 213, 214 ЦПК України рішення повинно бути закон-ним і обгрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сто-рони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених ти-ми доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Умовами обгрунтова-ності є повне і всебічне з'ясування обставин, що мають значення для справи, доведеність тих обставин, які суд вважає встановленими, відповідність вис-новків суду обставинам справи.
Рішення суду першої інстанції відповідає цим вимогам.
Відмовляючи у позові, суд першої інстанції виходив з того, що за Статутом Літинської центральної районної лікарні ( а. с. 22-26 ) в організаційній структурі цього закладу існує хірургічне відділення. Згідно запису у трудовій книжці ОСОБА_2 ( а. с. 5 ) вона була прийнята на роботу в лікарню на посаду медичної сестри перев'язувальної. Пунктами 2, 2.9 додатку № 3 спільного наказу Міністерства праці та соціальної політики України, Мініс-терства охорони здоров'я України від 02.02.2002 року № 308/519 зі змінами від 05.10.2005 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.10.2005 року за № 1209/11489 «Про впорядкування умов оплати праці працівників закладів охорони здоров'я та установ соціального захисту населення» до закладів, підрозділів та посад, робота в яких дає право на підвищення по-садових окладів ( ставок ) на 15 відсотків у зв'язку зі шкідливими і важкими умовами праці віднесені відділення ( палати ), зокрема, гнійної хірургії усіх профілей для лікування хворих з хірургічними гнійними захворюваннями та ускладненнями ( а. с. 7-12 ).
Враховуючи відсутність в організаційній структурі Літинської центральної районної лікарні відділення ( палати ) гнійної хірургії, те, що позивачка не працювала на посаді медичної сестри саме у такому відділенні, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про безпідставність заявленої Качу-ринськоюЛ.І. позовної вимоги.
Колегія суддів прийшла до висновку, що доводи апелянтки, її представника стосовно участі ОСОБА_2 в окремих операціях та перев'язках па-цієнтів з гнійними захворюваннями не спростовують висновків суду, викла-дених в оскаржуваному рішенні, щодо відсутності у неї права на отримання 15 відсоткової надбавки до посадового окладу на підставі спільного наказу Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства охорони здо -ров'я України від 02.02.2002 року № 308/519 зі змінами від 05.10.2005 року «Про впорядкування умов оплати праці працівників закладів охорони здоров'я та установ соціального захисту населення».
Суд першої інстанції не помилився у визначенні правовідносин, що скла-лися між сторонами у справі, та регулюються, крім спеціальних норм права також нормами трудового законодавства України в частині оплати праці та індивідуальних трудових спорів, застосував саме ті норми матеріального пра-ва, що регулюють дані правовідносини, дав повну та об'єктивну оцінку пока-занням допитаного свідка ОСОБА_6, поясненням спеціаліста Департа-менту охорони здоров'я та курортів Вінницької обласної державної адмініст-рації Вишневського С.І., всім іншим доказам сторін, наданими ними суду у відповідності з ч. 3 ст. 10 та ч. 1 ст. 60 ЦПК України, згідно яких кожна сто-рона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 308 ЦПК України встановлено, що апеляційний суд відхиляє апе-ляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інс-танції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
26 березня 2013 року суд першої інстанції ухвалив рішення з врахуванням принципу змагальності сторін та диспозитивності цивільного судочинства. Відповідно до положень ст. 212 ЦПК України судове рішення належним чи-ном мотивоване, тому підстав для задоволення апеляційної скарги, доводи якої не спростовують висновків суду першої інстанції, судова колегія не знаходить.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313-315, 317, 319, 324, 325 ЦПК Ук-раїни, колегія cуддів -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Літинського районного суду Вінницької області від 26 березня 2013 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціа-лізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуюча:
Судді:
З оригіналом вірно: