Провадження1-кп/258/142/13
№258/3081/13-к
КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДОНЕЦЬКА
Провадження №: 1-кп/258/142/13
15 травня 2013 року м. Донецьк
Кіровський районний суд м. Донецька у складі:
головуючого судді Іванова О.Г.,
при секретарі Моісеєнко В.О,
за участю прокурора Тіщенко Ю.О.,
за участю захисника ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Донецьку кримінальне провадження за обвинуваченням:
ОСОБА_2, 25 грудня 1963 народження, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянки України, ІНФОРМАЦІЯ_2, не працюючої, вдови, раніше судимої:
- 22.06.2004 р. Кіровським районним судом м. Донецька за ст. 185 ч. 2 КК України до 2 років позбавлення волі з випробувальним терміном 2 роки. На підставі постанови Кіровського районного суду м. Донецька від 02.12.2005 р. випробувальний термін замінений на позбавлення волі строком 2 роки. Звільнилася 12.09.2007 року умовно достроково на 3 місяці 17 днів;
- 30.10.2009 р. Кіровським районним судом м. Донецька за ст. 185 ч. 2 КК України до 2 років позбавлення волі. Звільнилася 14.10.2011 р. по відбуттю строку покарання;
- 01.04.2013 р. Кіровським районним судом м. Донецька за ст. 185 ч. 2 КК України до 2 років позбавлення волі,
зареєстрованої та проживаючої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, у скоєнні злочину, передбаченого ст. 185 ч. 2 КК України, -
24 січня 2013 року, приблизно о 17 годині 00 хвилин, ОСОБА_3 передала свій мобільний телефон «Samsung» модель GT-S5250, імей: 352181044912865 ОСОБА_4 з метою подальшого ремонту. 30 січня 2013 року приблизно об 11 годині ОСОБА_2, знаходячись за місцем свого проживання, а саме за адресою: м. Донецьк, вул. В. Терешкової, б. 13, кв. 14 у Кіровському районі міста Донецька, де проживає разом зі своєю донькою ОСОБА_4 на виконання несподіваного злочинного умислу, спрямованого на таємне повторне викрадення чужого майна, пройшла в зальну кімнату квартири, де, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, скориставшись відсутністю решти мешканців вказаної квартири, достовірно знаючи, що за її злочинними діями ніхто не спостерігає, з шифоньєра, розташованого у зазначеній кімнаті, таємно викрала майно, що належить потерпілій ОСОБА_3, а саме:
- мобільний телефон «Samsung» модель GT- S5250, імей: 352181044912865 вартістю 857 гривень 25 копійок,
після чого з таємно викраденим чужим майном з місця скоєння злочину зникла, розпорядившись ним на власний розсуд.
Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_2 свою вину у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті визнала повністю та показала суду, що 30 січня 2013 року приблизно об 11 годині вона знаходилась за місцем свого проживання, а саме за адресою: м. Донецьк, вул. В. Терешкової, б. 13, кв. 14 де проживає разом зі своєю донькою ОСОБА_4 З метою виконання несподіваного злочинного умислу, спрямованого на викрадення чужого майна, пройшла в зальну кімнату квартири, де з шифоньєра, розташованого у зазначеній кімнаті, викрала чужий мобільний телефон «Samsung», який винесла з квартири та передала на зберігання своєму знайомому. Після того, як потерпіла написала заяви про скоєння злочину, вона повернула раніше викрадений мобільний телефон. З переліком викраденого майна та його вартістю згодна, у скоєному щиро кається.
Оцінюючи показання обвинуваченої, суд вважає їх правдивими, об'єктивними та такими, що відповідають фактичним обставинам справи.
Беручи до уваги, що обвинувачена повністю визнала свою провину у скоєному злочину, її показання відповідають суті пред'явленого обвинувачення, суд з урахуванням думки підсудної, її захисника, прокурора, які правильно розуміють зміст фактичних обставин справи, їх не оспорюють, вважають їх повністю доведеними наявними в справі доказами, які не вимагають дослідження в судовому засіданні, впевнившись у добровільності та істинності їх позицій, роз'яснивши обвинуваченій та іншим учасникам судового розгляду, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку, керуючись ч. 3 ст. 349 КПК України вважає недоцільним дослідження доказів винності обвинуваченої в повному обсязі щодо фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.
Таким чином, суд приходить до переконання, що органами досудового слідства дії ОСОБА_2 за ст. 185 ч. 2 КК України кваліфіковані правильно, оскільки вона умисно повторно вчинила таємне викрадення чужого майна.
Вирішуючи питання про призначення покарання, суд відповідно до вимог ст. 65 КК України бере до уваги конкретні обставини скоєного, ступінь тяжкості вчиненого злочину: сукупність всіх обставин, що їх характеризують, віднесення законодавцем даного злочину до категорії середньої тяжкості, характер і ступінь його суспільної небезпеки, відшкодування обвинуваченою потерпілій матеріальних збитків, спричинених злочином; дані про особу ОСОБА_2, яка раніше неодноразово судима (а.с.90-93, 99-110), має постійне місце проживання у м. Донецьку, де в побуті задовільно характеризується ( а.с. 112), враховує її сімейний стан - вдовиця, не має на утриманні неповнолітніх дітей; стан здоров'я - психічно здорова, перебуває на диспансерному обліку у лікаря нарколога з діагнозом: синдром залежності від опіатів, опіумна наркоманія (а.с. 95, 97).
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченої, суд визнає її щире каяття, що виразилося в усвідомленні своєї провини в скоєному і засудженні своїх протиправних дій, повернення потерпілій викраденого майна.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченої, судом не встановлено.
На підставі викладеного, з урахуванням особи підсудної, суд вважає призначити ОСОБА_2 покарання у вигляді позбавлення волі.
При призначенні покарання суд враховує, що вироком Кіровського районного суду м. Донецька від 1 квітня 2013 року ОСОБА_2 засуджена за ст. 185 ч. 2 КК України до 2 років позбавлення волі. Таким чином, після постанови вищевказаного вироку встановлено, що обвинувачена ОСОБА_2 винна ще і в іншому злочині, інкримінованому їй по даній кримінальній справі, вчиненому нею до постановлення попереднього вироку.
Тому, на підставі ст. 70 ч. 4 КК України суд вважає за необхідне до покарання, призначеного у даній кримінальній справі, частково приєднати не відбуте обвинуваченою ОСОБА_2 покарання за попереднім вироком Кіровського районного суду м. Донецька від 1 квітня 2013 року.
З урахуванням даних про особу обвинуваченої, обставин справи суд дійшов висновку, що виправлення та перевиховання обвинуваченої ОСОБА_2 можливе тільки в умовах ізоляції від суспільства, у зв'язку з чим вважає неможливим звільнити її від відбування покарання з випробуванням в порядку ст. 75 КК України, оскільки вона раніше неодноразово судима за вчинення умисних злочинів, судимість за вчинення яких в установленому законом порядку не знята і не погашена, покарання за попереднім вироком Кіровського районного суду м. Донецька від 1 квітня 2013 року повністю не відбула, на шлях виправлення не стала. У зв'язку з чим суд вважає її схильною до скоєння повторних злочинів.
Речові докази по справі: мобільний телефон «Samsung» модель GT- S5250, переданий на відповідальне зберігання потерпілій ОСОБА_3, необхідно залишити у останньої за належністю.
На стадії досудового слідства була виконана судово-товарознавча експертиза № 73, вартість якої згідно з актом виконаних робіт становить 196 гривень.
У відповідності з ч. 2 ст. 124 КПК України, документально підтверджено витрати на залучення експерта в сумі 196 гривень.
Витрати, пов'язані з проведенням експертних досліджень речових доказів, відносяться до процесуальних витрат, які у зв'язку з визнанням ОСОБА_2 судом винною у скоєнні інкримінованого у вироку злочину, підлягають стягненню в повному обсязі з обвинуваченої в доход держави, так як знаходяться в причинному зв'язку з її діями.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 370, 374 КПК України, суд -
ОСОБА_2 визнати винною у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, та призначити їй покарання у вигляді позбавлення волі строком на ДВА роки з відбуванням покарання в установі кримінально-виконавчої системи.
На підставі ст. 70 ч. 4 КК України до призначеного покарання частково, у вигляді ШЕСТИ місяців позбавлення волі, приєднати не відбуте ОСОБА_2 покарання за попереднім вироком Кіровського районного суду м. Донецька від 1 квітня 2013 року і остаточно визначити покарання за сукупністю злочинів у вигляді позбавлення волі строком на ДВА роки ШІСТЬ місяців з відбуванням покарання в установі кримінально-виконавчої системи.
В термін покарання, остаточно призначеного за сукупністю злочинів, зарахувати покарання, частково відбуте за попереднім вироком Кіровського районного суду м. Донецька від 1 квітня 2013 року.
Строк відбуття покарання обвинуваченою ОСОБА_2 рахувати з 1 лютого 2013 року.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу залишити без змін у вигляді тримання під вартою в СІЗО м. Донецька УДПтСУ в Донецькій області.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 196 гривень у вигляді судових витрат за проведення судово-товарознавчої експертизи.
Речові докази по справі: мобільний телефон «Samsung» модель GT- S5250, переданий на відповідальне зберігання потерпілій ОСОБА_3, залишити у останньої за належністю.
Вирок суду може бути оскаржений до Апеляційного суду Донецької області через Кіровський районний суд м. Донецька протягом 30 днів з моменту проголошення, обвинуваченою ОСОБА_2 - в той же строк з моменту вручення їй копії вироку.
Вирок суду не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним.
Суддя: О.Г. Іванова