Справа № 199/4891/13-к
(1-кп/199/154/13)
іменем України
15 травня 2013 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді - Щербини-Почтовик І.В.
при секретарі - Штонді О.О.
за участі прокурора Чорнобривець Ю.М.
за участі обвинуваченого ОСОБА_1
за участі потерпілого ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпропетровська кримінальне провадження № 12013040630000532 відносно:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, українця, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, офіційно не працює, не зареєстрований, проживає без реєстрації Дніпропетровська область с. Кархаухівка, вул. Дніпровська, 25,
Раніше судимого:
- 26.12.2005 року Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська за ч.2 ст.186, ст..ст. 75,76 КК України до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки; 14.05.2007 постановою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська іспитовий термін скасовано, засуджений направлений для відбуття покарання у виді 3 років позбавлення волі; 01.03.2010 року звільнений умовно-достроково на підставі постанови Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25.02.2010 з Криворізьської ВК-80 м. Кривого Рогу на 08 місяців 19 днів;
- 20.07.2010 року Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська за ч.2 ст. 185, ст. 71 КК України до 2 років 1 місяця позбавлення волі, звільнився 28.05.2012 року по відбуттю покарання 28.05.2012 року
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, відповідальність за який передбачена ч.2 ст. 185 КК України,
ОСОБА_1 будучи раніше неодноразово засудженим за вчинення злочинів проти власності, вчинив новий злочин.
Так, ОСОБА_1 28.01.2013 близько 23.00 години прийшов у гості до раніше знайомого ОСОБА_2 за адресою м. Дніпропетровськ вул. Донецьке Шосе 12/81, і разом з яким вони почали розпивати спиртні напої. Продовжуючи перебувати за вищезазначеною адресою, ОСОБА_1 побачив на шафі, яка знаходилася у коридорі, грошові кошти, мобільний телефон «Самсунг», ключі від квартири, належні ОСОБА_2, і в цей момент у обвинуваченого виник злочинний намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна, належного ОСОБА_2
Реалізовуючи свій злочинний намір, ОСОБА_1, вчиняючи злочин повторно, 28.01.2013 близько 23.40 години перебуваючи у квартирі АДРЕСА_1 за місцем проживання ОСОБА_2, переконавшись, що ОСОБА_2,спить і за його діями не спостерігає, усвідомлюючи таємний характер своїх навмисних дій, діючи навмисно, з корисливих спонукань, таємно викрав чуже майно, належне ОСОБА_2, а саме: грошові кошти в сумі 900.00 гривень, мобільний телефон марки «Самсунг» вартістю 350.00 гривень, ключі від квартири, які матеріальної вартості не становлять. Після чого, ОСОБА_1 привласнивши викрадене майно з місця злочину втік, розпорядившись ним на власний розсуд, заподіявши потерпілому ОСОБА_2 матеріальний збиток на суму 1 250.00 гривень.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1, свою вину у вчиненні кримінального правопорушення при обставинах, викладених вище, визнав повністю і у вчиненому щиро розкаявся, не оспорюючи фактичні обставини справи, пояснив, що він дійсно 28.01.2013 близько 23.00 години прийшов у гості до раніше знайомого ОСОБА_2 за адресою м. Дніпропетровськ вул. Донецьке Шосе 12/81, і разом з яким вони почали розпивати спиртні напої. Продовжуючи перебувати за вищезазначеною адресою, він побачив на шафі, яка знаходилася у коридорі, грошові кошти, мобільний телефон «Самсунг», ключі від квартири, належні ОСОБА_2, і в цей момент він вирішив викрасти майно належне ОСОБА_2, що і зробив та викрав грошові кошти в сумі 900.00 гривень, мобільний телефон марки «Самсунг», ключі від квартири, паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_3, банківську картку «Приват Банк» , після чого, привласнивши викрадене майно з місця злочину втік, розпорядившись ним на власний розсуд.
В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_2 суду пояснив, що 28.01.2013 близько 23.00 години він запросив до себе додому у квартиру АДРЕСА_1, у гості ОСОБА_1, який повідомив що його визнали з дому, разом з яким вони почали розпивати спиртні напої, після чого він пішов спати, а ОСОБА_1 залишився дивитися телевізор. 29.01.2013 близько 09.00 години він виявив пропажу грошових коштів - 900.00 гривень, мобільного телефону марки «Самсунг» вартістю 250.00 гривень, ключів від квартири вартістю 200.00 гривень, паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_3, банківську картку «Приват Банк».
Обвинувачений ОСОБА_1 просив суд суворо не карати, врахувати щиросерде каяття.
Ухвалою суду згідно ч. 3. ст. 349 КПК України визнано недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
Суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні злочину за обставин, викладених у вироку, крім пояснень самого обвинуваченого у яких він повністю визнав свою вину, підтверджується повністю дослідженими в судовому засіданні доказами:
- Протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 29.01.2013, що надійшло від ОСОБА_2 у якому останній викрив у вчиненні злочину ОСОБА_1 (а.с.8)
- Протоколом допиту потерпілого ОСОБА_2 від 29.01.2013, відповідно до якого він викрив обвинуваченого у вчиненому злочині ( а.с.13-14)
Оцінюючи докази в їх сукупності, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 знайшла своє повне підтвердження в процесі судового слідства.
Умисні дії обвинуваченого ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 185 КК України повинні бути правильно кваліфіковані, як такі, що виразилися у таємному викраденні чужого майна ( крадіжка), вчиненими повторно.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд відповідно до ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину,особу винного та обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження нових злочинів.
Так, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим ОСОБА_1 злочину, який скоєно умисно і, відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до злочинів середньої тяжкості, дані про особу обвинуваченого ОСОБА_1, який визнав свою вину у вчиненому кримінальному правопорушенні, щиро розкаявся, раніше засуджений 26.12.2005 року Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська за ч.2 ст.186, ст..ст. 75,76 КК України до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки; 14.05.2007 постановою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська іспитовий термін скасовано, засуджений направлений для відбуття покарання у виді 3 років позбавлення волі; 01.03.2010 року звільнений умовно-достроково на підставі постанови Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25.02.2010 з Криворізьської ВК-80 м. Кривого Рогу на 08 місяців 19 днів; 20.07.2010 року Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська за ч.2 ст. 185, ст. 71 КК України до 2 років 1 місяця позбавлення волі, звільнився 28.05.2012 року по відбуттю покарання 28.05.2012 року ( а.с.23) на обліку у лікаря-психіатра не перебуває ( а.с.25) однак перебуває на обліку у лікаря-нарколога під диспансерно-динамічним наглядом з метою профілактики з приводу розладів психіки та поведінки внаслідок вживання канабіноїдів, вживання з шкідливими наслідками ( а.с.26), за місцем проживання без реєстрації у квартирі АДРЕСА_2 скарг не надходило ( а.с.27)
До обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_1 згідно ст. 66 КК України, суд відносить щире каяття та сприяння розкриттю злочину.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_1, згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Так, призначаючи покарання, суд, відповідно вимог ст.65 КК України, враховує вищенаведені обставини, позицію прокурора який просив призначити обвинуваченому ОСОБА_1 покарання за ч.2 ст. 185 КК України - у виді 2 років позбавлення волі, із застосуванням ст. 75, 76 КК України, позицію потерпілого який просив обвинуваченого відшкодувати йому шкоду та позицію обвинуваченого, який просив суворо не карати, у зв'язку з чим, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_1, покарання у виді позбавлення волі, визначивши відбуття покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України, з покладанням обов'язків, передбачених ст.76 КК України. При цьому, суд вважає, що таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження нових злочинів.
Речові докази по справі відсутні, запобіжний захід обвинуваченому не обирався, цивільний позов у справі не заявлявся, однак судом потерпілому роз'яснено право на звернення до суду з позовом про відшкодування шкоди, завданої внаслідок скоєння злочину, в порядку цивільного судочинства.
Керуючись ст.ст.370,374 КПК України, суд,-
ОСОБА_1 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст.185 КК України та призначити йому покарання у виді 2 років позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбуття покарання з випробуванням, встановивши обвинуваченому іспитовий строк 1 рік.
На підставі п.2,3,4 ч.1 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_1 обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, періодично з'являтися для реєстрації до кримінально-виконавчої інспекції.
На вирок можуть бути подані апеляційні скарги протягом 30 днів з дня його проголошення до судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Дніпропетровської області через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя Амур-Нижньодніпровського
районного суду м. Дніпропетровська І.В. Щербина-Почтовик