Головуючий у 1-й інстанції: Борискін С.А.
Суддя-доповідач:Бучик А.Ю.
іменем України
"13" травня 2013 р. Справа № 817/58/13-а
Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Бучик А.Ю.
суддів: Одемчука Є.В.
Шевчук С.М.,
при секретарі Самченко В.М. ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Рівнеголовпостач" на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "08" лютого 2013 р. у справі за позовом Державної податкової інспекції у м.Рівному Рівненської області до публічного акціонерного товариства "Рівнеголовпостач" про стягнення податкової заборгованості ,
Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2013 року стягнуто з публічного акціонерного товариства "Рівнеголовпостач" податкову заборгованість в сумі 1666534,95 грн.
В апеляційній скарзі товариство просить скасувати вказану постанову через порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Відповідно до п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
Пунктом 95.1 статті 95 ПК України передбачено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Відповідно до п.95.2 ст.95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.
Згідно зі п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Пунктом 95.4 ст. 95 Податкового кодексу України передбачено, що орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач має податкову заборгованість зі сплати податку на додану вартість, земельного податку та податку по орендній платі у загальній сумі 1666534,95 грн.
Наявність податкового боргу з податку на додану вартість підтверджується самостійно поданими відповідачем податковими деклараціями за січень - листопад 2012 року в сумі 1196706,00 грн.
Заборгованість зі сплати орендної плати в сумі 83866,22 грн. підтверджується самостійно поданими відповідачем деклараціями за грудень 2011 року та за січень-жовтень 2012 року.
Заборгованість по земельному податку в сумі 385962,73 грн. підтверджується самостійно поданими відповідачем деклараціями за грудень 2011 року та за січень-жовтень 2012 року.
Оскільки спірні кошти не сплачені, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог.
Колегія суддів не бере до уваги доводи апелянта про те, що останній перебуває на стадії банкрутства та щодо нього введено мараторій на задоволення вимог кредиторів з огляду на таке.
Відповідно до ст.1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" мораторій на задоволення вимог кредиторів стосується лише зобов'язань, термін сплати яких настав до введення в дію мораторію. Однак, в межах заявлених вимог позивач просить стягнути податкові зобов'язання, які виникли з поданих відповідачем податкових декларацій за 2011 - 2012 роки.
В силу вимог п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Пунктом 56.11 статті 56 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 року не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.
Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не впливають на правильність прийнятого рішення, яке постановлене із дотриманням вимог матеріального та процесуального права, підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Рівнеголовпостач" залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "08" лютого 2013 р. - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя (підпис) А.Ю.Бучик
судді: (підпис) (підпис) Є.В.Одемчук С.М. Шевчук
З оригіналом згідно: суддя ________________________________ А.Ю.Бучик
Роздруковано та надіслано:
1- в справу
2 - позивачу Державна податкова інспекція у м.Рівному Рівненської області вул.Відінська,8,м.Рівне,33023
3- відповідачу Публічне акціонерне товариство"Рівнеголовпостач" вул. Кн. Володимира,112-А,м.Рівне,33009