Головуючий у 1-й інстанції: Нагірняк М.Ф.
Суддя-доповідач:Бучик А.Ю.
іменем України
"13" травня 2013 р. Справа № 0670/8549/12
Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Бучик А.Ю.
суддів: Одемчука Є.В.
Шевчук С.М.,
при секретарі Самченко В.М. ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від "07" березня 2013 р. у справі за позовом ОСОБА_3 до Управління державної міграційної служби України у Вінницькій області за участю прокуратури м.Житомира про скасування рішення ,
У грудні 2012 року ОСОБА_3 звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання незаконною відмову управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області щодо оформлення документів для вирішення питання про визнання особою, яка потребує додаткового захисту.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 07 березня 2013 року позовну заяву залишено без розгляду через порушення строків звернення до суду.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою, ОСОБА_3 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Зокрема, зазначає, що судом порушені норми процесуального права.
Апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Встановлено, що у вересні 2012 року ОСОБА_3 звернувся до відповідача з заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.
Управлінням державної міграційної служби України у Вінницькій області прийнято рішення від 08 листопада 2012 року про відмову в оформленні документів для вирішення питання про визнання ОСОБА_3 біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту. З вказаним рішенням ОСОБА_3 ознайомлений в приміщенні Житомирської установи виконання покарань № 8 Управління Державної пенітенціарної служби України в Житомирській області 08 листопада 2012 року, про що свідчить особистий підпис заявника (а.с.103). Вказане також підтверджується журналом реєстрації видачі повідомлень Управління державної міграційної служби України у Вінницькій області, в якому 08.11.2012 року позивач особисто під розписку засвідчив отримання повідомлення про результати розгляду його заяви (а. с. 119).
Одночасно з отриманням вказаного повідомлення, уповноваженою особою відповідача (завідувачем сектору у справах біженців Березенським І.М.) позивачу роз'яснювались причини відмови та порядок оскарження, про що свідчить особистий підпис позивача (а.с.119).
Відповідно до ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Ст. 8 Загальної декларації прав людини 1948 року визнає право кожної людини на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення його загальних прав, що надані йому Конституцією або законом.
Конвенцією про статус біженців 1951 р. закріплено право біженців на вільне звернення до суду на території всіх Договірних Держав та користування щодо права звернення до суду таким самим правом, що й громадяни, зокрема з питань юридичної допомоги та звільнення від забезпечення сплати судових витрат (ст. 16).
В постанові пленуму Вищого адміністративного суду України від 16.03.2012 року №3 визначено, що судам необхідно враховувати, що строк у п'ять робочих днів для оскарження рішення органу міграційної служби в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі про відмову в прийнятті заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту або про відмову в оформленні документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, встановлений частиною першою статті 12 Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту", застосовується як для подання скарги до спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у справах міграції, так і до строків звернення до суду з позовною заявою. При цьому, судам необхідно враховувати, що цей строк починається з дня отримання повідомлення про таку відмову та не включає вихідні та святкові дні. Водночас, судам слід мати на увазі, що цей строк не є абсолютним, він може бути поновлений за правилами статті 100 КАС України.
Згідно ст.99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Правовідносини, що виникли між сторонами регулюються Законом України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту".
Закон України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту" є спеціальним нормативно - правовим актом, який регулює вказані спірні правовідносини. При реалізації права на звернення до суду важливе значення має позовна давність, що надає можливість у визначений законодавством строк розраховувати на захист порушеного права судом. Тому, при вирішенні питання про застосування строків позовної давності слід керуватися нормами вказаного Закону.
Відповідно до приписів ст.12 Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту" рішення про відмову в оформленні документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, можуть бути оскаржені протягом п'яти робочих днів з дня отримання повідомлення про таку відмову в установленому законом порядку до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту, а також до суду у ці ж строки.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 звернувся до суду з адміністративним позовом лише 3 грудня 2012 року, тобто після спливу п'ятиденного строку, визначеного Законом.
Відповідно до ст. 100 КАС України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
Враховуючи, що ОСОБА_3 дізнався про відмову в оформленні документів 8 листопада 2012 року та не скористався правом на судовий захист у встановлений Законом України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту" строк, суд першої інстанції правомірно залишив позовну заяву без розгляду.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду та не впливають на правильність прийнятого рішення, яке постановлене із дотриманням вимог процесуального права, підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 199, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від "07" березня 2013 р. - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя (підпис) А.Ю.Бучик
судді: (підпис) (підпис) Є.В.Одемчук С.М. Шевчук
З оригіналом згідно: суддя ________________________________ А.Ю.Бучик
Повний текст cудового рішення виготовлено "14" травня 2013 р.
Роздруковано та надіслано:
1- в справу
2 - позивачу ОСОБА_3 АДРЕСА_1
3- відповідачу Управління державної міграційної служби України у Вінницькій області вул.Хмельницьке шоссе, 7,м.Вінниця,Вінницька область,21036
4 - прокуратура м.Житомира м.Черняховського 2, м.Житомир