Справа № 159/367/13-ц Головуючий у 1 інстанції:Василюк О.С.
Провадження № 22-ц/773/635/13 Категорія:30 Доповідач: Лівандовська-Кочура Т.В.
13 травня 2013 року місто Луцьк
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого - Лівандовської-Кочури Т.В.
суддів - Антонюк К.І., Овсієнка А.А.
при секретарі - Черняк О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди, за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1 на ухвалу Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 05 березня 2013 року,
Ухвалою Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 05 березня 2013 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду.
Постановлено скасувати вжиті ухвалою Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 30.01.2013 року заходи забезпечення позову та звільнити з-під арешту рухоме майно - автомобіль марки «MERSEDES BENZ 130D», 1987 року випуску: 1998, тип ТЗ-легковий седан-В, шасі НОМЕР_3, двигун № НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2, що належить на праві власності ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителю АДРЕСА_1.
Позивач ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу на зазначену ухвалу, просить її скасувати та постановити нову ухвалу про направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Сторони в судове засідання не з'явилися, хоча належним чином і своєчасно повідомлялися про дату, час та місце апеляційного розгляду даної справи, що підтверджується відповідними поштовими повідомленнями. І оскільки про причини своєї неявки зазначені особи суд не повідомили, про відкладення розгляду справи не клопотали, то у відповідності з вимогами ст.305 ЦПК України колегією суддів було визнано за можливе апеляційний розгляд даної справи проводити за їх відсутності.
Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 слід відхилити, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін з таких мотивів.
Постановляючи оскаржувану хвалу, суд першої інстанції керувався заявою позивача про залишення її позовної заяви без розгляду, а тому, відповідно до вимог п. 5 ч. 1 ст. 207 ЦПК України дійшов висновку про задоволення такої заяви та одночасно скасував заходи забезпечення позову, оскільки відпали обставини, які зумовили необхідність накладення арешту на вищезазначене майно.
Колегія суддів погоджується із такими висновками місцевого суду, вважає їх правильними та такими, що відповідають нормам процесуального права. Пленум Верховного Суду України в п. 33 постанови від 12 червня 2009 року N2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» роз'яснив, що суд зупиняє або закриває провадження у справі чи залишає заяву без розгляду з підстав, передбачених відповідно статтями 201, 202, 205, 207 ЦПК, перелік яких є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.
Згідно із п. 5 ч. 1 ст. 207 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо позивач подав заяву про залишення позову без розгляду. Особа, заяву якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Статтею 11 ЦПК передбачено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Відповідно до ч. 6 ст. 154 ЦПК України якщо у задоволенні позову було відмовлено, провадження у справі закрито або заяву залишено без розгляду, вжиті заходи забезпечення позову застосовуються до набрання судовим рішенням законної сили. Проте суд може одночасно з ухваленням судового рішення або після цього постановити ухвалу про скасування заходів забезпечення позову.
З матеріалів справи убачається, що позивач ОСОБА_1 22.01.2013 року звернулася до суду із позовною заявою до ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди (а.с. 1-2).
04 березня 2013 року через канцелярію Ковельського міськрайонного суду позивач ОСОБА_1 подала написану власноручно заяву про залишення позову без розгляду (а.с.39).
Доводи апеляційної скарги, з огляду на мотиви, які спонукали позивача до написання апеляційної скарги, колегія суддів не знаходить такими, які б давали підстави для скасування ухвали про залишення позову без розгляду, вважає, що її письмова зава про залишення позову без розгляду відповідала на момент подачі її волевиявленню, була написана добровільно та без застосування примусу, що не оспорюється апелянтом, а тому погоджується з висновками місцевого суду про задоволення такої заяви, що відповідає вищевказаним нормам процесуального закону та узгоджується із положеннями ст. 11 ЦПК України стосовно диспозитивності цивільного судочинства.
Разом із тим, позивач не позбавлена права повторного звернення до суду із аналогічним позовом, у відповідності до вимог ч. 2 ст. 207 ЦПК України та із заявою про вжиття судом заходів забезпечення такого позову.
За таких обставин, апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 слід відхилити, а ухвалу суду залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 303, 312, 313, 314, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 відхилити.
Ухвалу Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 05 березня 2013 року у даній справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.
Головуючий
Судді