"14" травня 2013 р. Справа № 902/350/13-г
Провадження № 8/902/34/13
за позовом: Заступника прокурора м. Вінниці (вул. Ватутіна, 10, м. Вінниця, 21100) в інтересах держави в особі Державної інспекції сільського господарства у Вінницькій області (вул. Примакова, 23, м. Вінниця)
до: Вінницької міської ради (вул. Соборна, 59, м. Вінниця, 21100)
до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Фавор" (вул. Вишнева, 5, м. Вінниця, 21100)
третя особа без самостійних вимог на стороні позивача - Приватне акціонерне товариство "Вінницький олійножировий комбінат" (вул. Немирівське шосе, 26, м. Вінниця, 21100)
третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "БМУ-2 ЛТД" (вул. 50-річчя Перемоги 26/просп. Коцюбинського 58, м. Вінниця, 21000)
про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки
Суд:
Суддя Кожухар М.С.
Секретар судового засідання Матущак О.В.
Представники
прокуратури: Таранюк Л.Ю.;
позивача: Поник І.С. - за дорученням;
1-го відповідача: Федчишен В.А. - за дорученням;
2-го відповідача: Приленський І.Г. - за дорученням;
третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача - ПАТ "Вінницький олійожировий комбінат": Путілін Є.В. - за дорученням;
третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача - ТОВ "БМУ-2 ЛТД": Романченко Л.І., Диненберг Ю.Д. - за дорученням; Диненберг Д.С. - директор
Заступник прокурора міста Вінниці звернувся до господарського суду Вінницької області з позовом про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, укладеного 29.01.2010 р. між Вінницкьою міською радою та ТОВ "Фавор", зазначивши, що позов подано в інтересах держави в особі Державної інспекції сільського господарства у Вінницькій області. В позовній заяві в якості третіх осіб без самостійних вимог зазначено Приватне акціонерне товариство "Вінницький олійножировий комбінат" - на стороні позивача та Товариство з обмеженою відповідальністю "БМУ-2 ЛТД" - на стороні відповідача.
Позовні вимоги мотивовано наступним.
Статтею 20 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції від 5 листопада 1991 року, №1789-ХІІ) передбачено, що при виявленні порушень закону прокурор або його заступник у межах своєї компетенції мають право опротестовувати акти Прем'єр-міністра України, Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, виконавчих органів місцевих Рад вносити подання або протест на рішення місцевих Рад залежно від характеру порушень, звертатись до суду з заявами про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб; звертатись до суду з заявами про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб.
Статтею 121 Конституції України на органи прокуратури покладається представництво інтересів держави в суді у випадках, визначених законом.
Право на звернення прокурора або його заступника до господарського суду в інтересах держави передбачено ст. 121 Конституції України, п. 6 ст. 20, 36-1 Закону України «Про прокуратуру» та ст. 2 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом.
Однією з форм представництва є звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, або про визнання незаконними правових актів, дій чи рішень органів і посадових осіб.
Підставою представництва інтересів держави в судах є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних і інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.
Прокуратурою міста пред'являється позовна заява в інтересах органу, уповноваженого державою на здійснення державного контролю за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності, в особі Державної інспекції сільського господарства у Вінницькій області, яка утворена відповідно до п. 1 Постанови КМУ №1300 від 12.12.2011 «Про утворення територіальних органів Державної інспекції сільського господарства» .
Перевіркою, проведеною прокуратурою міста Вінниці, встановлено порушення ряду норм законодавства, у тому числі, невідповідність актів, які було винесено Вінницькою міською радою, та щодо додержання законів, що стосуються охорони навколишнього середовища.
Враховуючи виявлені порушення, керуючись ст.21 Закону України «Про прокуратуру» 10.10.2011 прокуратурою м. Вінниці принесено протест на п.5 додатку 8, га п.п. 1,2 Рішення Вінницької міської ради №2555 від 30.10.2009 в частині затвердження документації із землеустрою та передачі в оренду ТОВ «Фавор» земельної ділянки, що розташована на вул. А.Іванова, б/н в м. Вінниці, загальною площею 0,5787 га для будівництва та обслуговування багатоквартирного будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями, терміном на три роки.
Однак в десятиденний термін даний протест Вінницькою міською радою не був розглянутий, повідомлення про його розгляд станом на 04.11.2011 на адресу прокуратури міста не надходили.
Тому прокурор звернувся до Ленінського районного суду з адміністративним позовом про визнання протиправними та скасування п.5 додатку 8. та п.п. 1,2 Рішення Вінницької міської ради №2555 від 30.10.2009 в частині затвердження документації із землеустрою та передачі в оренду ТОВ «Фавор» земельної ділянки, що розташована на вул. А.Іванова, б/н в м. Вінниці, загальною площею 0,5787 га для будівництва та обслуговування багатоквартирного будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями, терміном на три роки, та пункт 5 додатку 8 та п. 3. 4 (з підпунктами 4.1, 4.1.1 - 4.1.5.) додатку 8. пункти 1. 2 рішення Вінницької міської ради №2433 від 26.06.2009 в частині затвердження документації із землеустрою та передачі в оренду ТОВ «Фавор» земельної ділянки, що розташована на вул. А. Іванова, б/н в м. Вінниці загальною площею 0,5745 га ( в тому числі в «межах червоних ліній» площею 0,0042 га без права забудови, санітарно - захисної смуги площею 0,0283 га та в межах охоронної зони лінії зв'язку) для будівництва та обслуговування багатоквартирного будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями, терміном на 5 років.
Постановою Ленінського районного суду м. Вінниці від 03.03.2012 в адміністративній справі №2-а-12747/11 адміністративний позов прокурора задоволено, скасовано п.5 додатку №8, п.п.1,2 рішення Вінницької міської ради від 30.10.2009 та п.п. 3.4 (з підпунктами 4.1, 4.1.1, 4.1.5) додатку №8, п.п. 1,2 рішення Вінницької міської ради №2433 від 26.06.2009 року в частині затвердження документації із землеустрою та передачі в оренду Т'ОВ «Фавор» земельної ділянки по вул. А.Іванова, б/н в м. Вінниці.
Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 21.02.2012 у справі №2а-12747/11/0212 постанову Ленінського районного суду м. Вінниці від 03.03.2012 скасовано та прийнято нове рішення, яким відмовлено прокурору м. Вінниці у задоволенні адміністративного позову.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 24.05.2012 постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 21.02.2012р. у справі №2а- 12747/11/0212 скасовано, постанову Ленінського районного суду м. Вінниці від 03.03.2012 по справі №2-а-12747/11 залишено без змін.
Суд касаційної інстанції зазначив, що задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що при винесенні оскаржуваних рішень Вінницькою міською радою були допущені порушення ряду вимог чинного земельного законодавства України, а саме: вимог стосовно проведення прилюдних торгів, передбачених ст. 124 Земельного кодексу України; недотримання вимог ст. 106 Земельного кодексу України стосовно обов'язку щодо визначення спільних меж; земельного та санітарного законодавства в процесі користування земельною ділянкою, переданою орендарю; виявлено ряд порушень ГОВ "Фавор" норм чинного законодавства, зокрема, ст. 168 Земельного кодекс) України стосовно не отримання дозволу на зняття родючого шару ґрунту; невиконання вимог ст. 60 Земельного кодексу України стосовно встановлення користувачем земельної ділянки прибережної захисної смуги; ряд інших обмежень (обтяжень) стосовно орендованої земельної ділянки, викладених у висновку про погодження проекту землеустрою, в оскаржуваних рішеннях Вінницької міської ради та у логічному зв'язку з п. 9 рішення Вінницької міської ради №2555 від 30.10.2009 року.
Спірна земельна ділянка межує з прибережною захисною смугою водного об'єкту і надання цієї ділянки під забудову суперечить її цільовому використанню як захисної смуги водного об'єкту та санітарному законодавству. Окрім того, на спірній земельній ділянці знаходиться охоронна зона лінії зв'язку міста. Згідно Земельного кодексу України заборонено будівництво на таких землях, якими є спірна земельна ділянка.
Отже, в судовому порядку визнано незаконними рішення органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки в оренду ТОВ «Фавор», що є правовою підставою для визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, укладеного 29.01.2010 між Вінницькою міською радою та ТОВ «Фавор» та зареєстрованого в органі державної реєстрації 04.03.2010р. за №041006900017.
Договір орнди земельної ділянки укладено між Вінницькою міською радою та ТОВ «Фавор» 29.01.2010 р. та набув чинності з моменту його державної реєстрації 04.03.2010 р.
Згідно з п. 1 договору оренди підставою для його укладання стало рішення Вінницької міської ради від 26.06.2009 №2433.
Відповідно до до законодавства передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 Земельного Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
Вищезазначеною постановою Ленінського районного суду м. Вінниці від 03.03.2012 в адміністративній справі №2-а-12747/11 встановлено протиправність прийнятих рішень Вінницькою міською радою, а отже відсутність підстав для укладання між Вінницькою міською радою та ТОВ «Фавор» договору оренди.
Ст. 215 ЦК України визначає, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Відповідно до ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
За відсутності рішення Вінницької міської ради про передачу земельної ділянки в оренду укладений між Вінницькою міською радою та ТОВ «Фавор», договір оренди, зареєстрований 04.03.2010 за №041006900017, суперечить актам цивільного законодавства зокрема ст.124 ЗК України, ст. 16 Закону України «Про оренду землі».
Пунктом 2.4 постанови Пленуму ВГС України «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» від 17.05.2011 №6 звернуто увагу господарських судів на те, що з позовами про визнання недійсними правочинів щодо земельних ділянок мають право звертатися сторони цих правочинів (договорів), а також інші зацікавлені особи, зокрема, особи, що мають право на придбання земельної ділянки, яка є предметом спірного договору. При цьому інтерес такої особи стосовно придбання у власність земельної ділянки має бути законним, не суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам, а також відповідати критеріям охоронюваного законом інтересу, офіційне тлумачення якого надане в резолютивній частині Рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 №8-рп/2004, якою визначено, що поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається в ч.І ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.
Статті 15,16 ЦК України визначають, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу і одним із способів захисту цивільного права та інтересу є визнання правочину недійсним.
Згідно ст. 20 ГК України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом.
Рішення у справі може вплинути на права та інтереси ПАТ "Вінницький олійножировий комбінат", якому рішенням виконавчого комітету Вінницької міської ради від 27.06.1996 р. № 518 надано в тимчасове дострокове користування для благоустрою та озеленення земельну ділянку по вул. Немирівське шосе, 26, яка тотожна спірній земельній ділянці.
На спірній земельній ділянці за замовленням ТОВ "Фавор" Товариством з обмеженою діяльністю 2БМУ-2 ЛТД" здійснюється будівництво багатоквартирного житлового будинку, тому рішення у даній справі може вплинути на права і обов"язки останнього.
Ухвалою суду від 13.03.2013р. порушено провадження у даній справі та призначено її до розгляду (суддя Грабик В.В.).
Ухвалою суду від 10.04.2013р. задоволено заяву судді Грабика В.В. про самовідвід від розгляду даної справи.
Відповідно до п.п. 3.1.10, 3.1.13 Положення про автоматизовану систему документообігу суду за розпорядженням В.о. керівника апарату суду від 11.04.2013р. здійснено повторний автоматичний розподіл справи № 902/350/13-г.
Відповідно до повторного автоматичного розподілу, вказану справу розподілено судді господарського суду Вінницької області Кожухар М.С.
Ухвалою суду від 15.04.2013р. суддею Кожухар М.С. справу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 14.05.2013р.
В судове засідання 14.05.2013р. з»явились прокурор, представники позивача, відповідачів та третіх осіб.
Прокурор та представник позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі.
Представник першого відповідача щодо даного спору поклався на розсуд суду.
Представник другого відповідача проти позову заперечив, посилаючись зокрема: на відсутність підстав для визнання недійсним договору взагалі; договір оренди може бути визнаний недійсним лише на майбутнє і визнання недійсним договору, який є предметом спору, неможливе з огляду на те, що він припинив свою дію; земельна ділянка перебуває в користуванні осіб, які набули у встановленому порядку право власності на збудовані на вказаній земельній ділянці об"єкти нерухомості, зокрема громадян, які придбали квартири у збудованому будинку.
Представник третьої особа без самостійних вимог на стороні позивача - Приватного акціонерного товариства "Вінницький олійножировий комбінат" позовні вимоги підтримав.
Представник третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "БМУ-2 ЛТД" проти задоволення позову заперечив з підстав, зазначених у наданих у справу письмових поясненнях. Зокрема, зазначив, що позов підлягає залишенню без розгляду, оскільки прокурор невірно визначив орган, в особі якого подано позов, та те, що правові підстави для визнання договору оренди землі, який до того ж, припинив свою дію, відсутні.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового процесу, суд дійшов такого висновку.
Статтею 2 ГПК України передбачено, що господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави; прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обгрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до господарського суду прокурор зазначає про це в позовній заяві.
У разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, або в інтересах громадянина зазначений орган чи громадянин набуває статусу позивача, а в разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави, в якій зазначено про відсутність органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, або про відсутність у такого органу повноважень щодо звернення до господарського суду, прокурор набуває статусу позивача і як такий зазначається у позовній заяві.
Відповідно до пункту 2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 08.04.99 No 3-рп/99 зі справи за конституційним поданням Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України під поняттям "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах", зазначеним у частині другій статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України, потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.
У п. 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23 березня 2012 року N 7 «Про деякі питання участі прокурора у розгляді справ, підвідомчих господарським судам» зазначено, що господарський суд повинен оцінювати правильність визначення прокурором органу, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретних функцій у правовідносинах, пов'язаних із захистом інтересів держави.
Інтереси держави мають чітко формулюватися й умотивовуватися прокурором.
У випадках неправильного визначення прокурором позивача, тобто органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, або якщо прокурор у позовній заяві не вказав обставин, пов'язаних з порушенням інтересів держави або з обґрунтуванням необхідності захисту таких інтересів, господарський суд на підставі пункту 1 частини першої статті 63 ГПК повертає таку позовну заяву і додані до неї документи без розгляду.
Якщо господарський суд помилково порушив провадження у справі за позовом прокурора, в якій неправильно визначено позивача за вимогами про захист інтересів держави, такий позов підлягає залишенню без розгляду відповідно до пункту 1 частини першої статті 81 ГПК.
У позовній заяві прокурора, що розглядається у справі № 902/350/13-г, не зазначено, які саме інтереси держави порушені відповідачами та захищаються шляхом подання цього позову. Звернення особи до суду має на меті захист та відновлення порушеного права. Разом з тим, з позовної заяви не вбачається, чиє право може бути захищене та/або відновлене і яким чином, внаслідок звернення прокурора з таким позовом. Письмового пояснення з приводу цього на ухвалу суду від 15.04.2013 р. та у судовому засіданні прокурором також не надано.
Зазначаючи, що позов подано в інтересах держави в особі Державної інспекції сільського господарства, яка в даному випадку є позивачем, прокурор грунтує позовні вимоги на тому, що перевіркою прокуратури міста Вінниці встановлено порушення норм законодавства, у тому числі невідповідність актів, які було винесено Вінницькою міською радою, що стосуються охорони навколишнього середовища.
Разом з тим, відповідно до ст. 5 ЗУ «Про державний контроль за використанням та охороною земель», державний контроль за дотриманням вимог законодавства України про охорону земель здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів (ст. 5 ч. 2).
Центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі та його органи на місцях здійснюють державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності.
У статті 6 ЗУ «Про державний контроль за використанням та охороною земель» перелічені повноваження центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, а статтею 7 цього Закону - повноваження центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.
Відповідно до ч. 5 п.п 3,4 Положення про Державну інспекцію сільського господарства України, затвердженого Указом Президента України від 13 квітня 2011 року N 459/2011, далі - Положення, Держсільгоспінспекція України та її посадові особи в межах своїх повноважень мають право: отримувати в установленому законодавством порядку від центральних і місцевих органів виконавчої влади, виконавчих органів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності документи, матеріали та іншу інформацію, необхідну для виконання покладених на Держсільгоспінспекцію України завдань; звертатися до органів прокуратури з клопотанням про подання позову до суду щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився.
Отже, до повноважень органів Державної інспекції сільського господарства не відносяться питання з охорони навколищнього середовища, про що йдеться у позові прокурора.
Виходячи з зазначеного та наведеного в позовній заяві обгрунтування, суд вважає, що прокурором також неправильно визначено позивача за цим позовом.
З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позов підлягає залишенню без розгляду на підставі п.1ч.1 ст. 81 ГПК України, що не позбавляє права на повторне звернення до суду з позовом після усунення допущених порушень.
Керуючись ст. 81 ч.1п.1, ст.ст. 86, 115 ГПК України,-
Позов заступника прокурора міста Вінниці від 04.03.2013р. за № 103/1696 вих-13 залишити без розгляду.
Суддя Кожухар М.С.
віддрук. прим.:
1 - до справи
2- прокуратура м. Вінниці (вул. Ватутіна, 10, м. Вінниця, 21100)
3-Державна інспекція сільського господарства у Вінницькій області (вул. Примакова, 23, м. Вінниця)
4 -Вінницька міська рада (вул. Соборна, 59, м. Вінниця, 21100)
5 -Товариство з обмеженою відповідальністю "Фавор" (вул. Вишнева, 5, м. Вінниця, 21100)
6- Приватне акціонерне товариство "Вінницький олійножировий комбінат" (вул. Немирівське шосе, 26, м. Вінниця, 21100)
7 - Товариство з обмеженою відповідальністю "БМУ-2 ЛТД" (вул. 50-річчя Перемоги 26/просп. Коцюбинського 58, м. Вінниця, 21000)