Справа № 1611/1265/12
Номер провадження 11-кп/786/26/2013
Категорія ч.2 ст.292 Т.З.
Головуючий у 1-й інстанції Мурашко Анатолій Олександрович
Доповідач ап. інст. Ландар О. В.
30 квітня 2013 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Полтавської області у складі:
Головуючого Ландара О.В.
суддів Тараненка Ю.П., Захожая О.І.
за участю прокурора Гринь А.С.
при секретарі Козин Н.В.
захисників ОСОБА_2, ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Полтаві кримінальну справу за апеляціями засуджених ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, старшого прокурора відділу прокуратури Полтавської області на вирок Козельщанського районного суду Полтавської області від 31 січня 2013 року,-
Цим вироком
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та мешканець АДРЕСА_1, українець, громадянин України, освіта середня, неодружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, працював таксистом у службі таксі, судимий 12.11.2007 року Олександрійським міськрайонним судом Кіровоградської області, з врахуванням ухвал колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області від 12.02.2008 року та ухвали колегії суддів судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 26.02.2009 року, за статтями ч.2 ст.15, ч.5 ст.185, ст. 69, ч.3 ст. 292, ч.1 ст. 70 КК України на 5 років позбавлення волі з конфіскацією 1/8 частини належного йому майна, звільнився за постановою Роменського райсуду Івано-франківської обл.. від 26.11.2011р. УДО на 1 рік 1 місяць 20днів,-
засуджений за:
- ч.2 ст.292 КК України на 3 роки позбавлення волі;
- ч.2 ст.185, 15 ч.3 КК України на 2 роки позбавлення волі.
Згідно ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань призначено покарання 3 роки і 2 місяці позбавлення волі.
У відповідності до ч.1ст.71КК України до призначеного покарання частково приєднано не відбуту частину покарання за вироком Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 12 листопада 2007 року, та остаточно за сукупністю вироків призначено до відбуття покарання у виді 3 років і 3 місяців позбавлення волі.
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_8, уродженець м. Полтави, мешканець АДРЕСА_2, українець, громадянин України, освіта середня, неодружений, непрацюючий, маючий на утриманні малолітню дитину, не судимий,-
засуджений за:
- ч.2 ст.292 КК України на 2 роки обмеження волі;
- ч.2 ст.185, 15 ч.3 КК України на 2 роки обмеження волі.
На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів остаточно призначено покарання шляхом часткового складання призначених покарань 2 роки і 6 місяців обмеження волі;
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженець м. Обоянь Курської області РФ, мешканець АДРЕСА_3, українець, громадянин України, освіта неповна середня, неодружений, не судимий,-
засуджений за:
- ч.2 ст.292 КК України на 2 роки обмеження волі;
- ч.2 ст.185, 15 ч.3 КК України на 2 роки обмеження волі.
На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів остаточно призначено покарання шляхом часткового складання призначених покарань 2 роки і 6 місяців обмеження волі;
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_7, уродженець с. Нижні Ровні Чутівського району Полтавської області, мешканець АДРЕСА_4, українець, громадянин України, освіта середня спеціальна, не одружений, на утриманні малолітня дитина, непрацюючий, не судимий,-
засуджений за:
- ч.2 ст.292 КК України на 1 рік і 6 місяців обмеження волі;
- ч.2 ст.185, 15 ч.3 КК України на 1 рік і 6 місяців обмеження волі.
На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів остаточно призначено покарання шляхом часткового складання призначених покарань 2 роки обмеження волі.
Постановлено стягнути:
- з засуджених ОСОБА_4. ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 в солідарному порядку на користь публічного акціонерного товариства «Укртранснафта» в особі філії «Придніпровські магістральні нафтопроводи» 14 553,03 грн. в рахунок відшкодування матеріальних збитків заподіяних в результаті ліквідації аварії;
- з засуджених ОСОБА_4. ОСОБА_5, ОСОБА_6 в солідарному порядку на користь публічного акціонерного товариства «Укртранснафта» в особі філії «Придніпровські магістральні нафтопроводи» 5 623,93 грн. в рахунок відшкодування матеріальних збитків заподіяних в результаті ліквідації аварії;
- з засуджених ОСОБА_4. ОСОБА_5, ОСОБА_6 на користь держави в дольовому порядку по 1300 грн та з засудженого ОСОБА_7 964 грн. 20 коп. судових витрат, пов'язаних з проведенням по справі судової експертизи нафтопродуктів та пально-мастильних матеріалів на суму 4864 грн. 20 коп.;
- з засуджених ОСОБА_4. ОСОБА_5, ОСОБА_6 по 120 гривень з кожного та з ОСОБА_7 81 грн. 36 коп. на користь НДЕКЦи при УМВС України в Полтавській області на відшкодування судових витрат, пов'язаних з проведенням дактилоскопічної експертизи у сумі 441 грн. 36 коп.
Вирішено питання щодо речових доказів.
Як встановив суд, засуджені ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на початку липня 2012 року, в другій половині доби, за попередньою змовою між собою, на 383 км магістрального нафтопроводу «Лисичанськ-Кременчук» філії «Придніпровські магістральні нафтопроводи» ПАТ «Укртранснафта» біля с. Омельчане, Козельщанського району викопали лопатами біля нафтопроводу яму, знищили антикорозійне покриття труби і за допомогою пристрою для буріння висвердлили в трубі отвір, за допомогою двох акумуляторів, які використали як зварювальний апарат, приєднали додаткове обладнання у вигляді металевого патрубка діаметром 57 мм з накрученим на нього кульковим краном і металевим патрубком з плоскою заглушкою.
Здійснивши зазначені дії і ховаючи сліди пошкодження, вони закопали місце врізки до магістрального нафтопроводу.
В середині липня 2012 року засуджені ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 за попередньою змовою між собою знов прибули на легковому автомобілі до зазначеного місця магістрального нафтопроводу. При цьому засуджений ОСОБА_7 відповідно до відведеної йому ролі, від'їхав від зазначеного місця в напрямку с.Квіти Козельщанського району та знаходячись на автошляху спостерігав за навколишньою обстановкою, забезпечуючи безпеку інших співучасників, а також з метою щоб його автомобіль, на якому вони приїхали, не був помічений, а засуджені ОСОБА_4. ОСОБА_5 та ОСОБА_6 поруч з раніше зробленою врізкою, яка виявилася непридатною для використання, оскільки приєднаний кульковий кран був пошкоджений, здійснили повторне несанкціоноване втручання у магістральний трубопровід у аналогічний спосіб, прокопали траншею, поклали в неї заздалегідь придбаний шланг високого тиску на відстань 15 м. та з'єднали його з кульовим краном, після чого місце злочину покинули.
Вночі 1 серпня 2012 року, близько 2-00 години, засуджені ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 і ОСОБА_7 з метою крадіжки нафти на вантажному паливозаправнику КРАЗ моделі 260 д.н.з. НОМЕР_1 із цистерною ємкістю 10050 літрів, за кермом якого знаходився ОСОБА_7, та автомобілі ВАЗ 2103 д.н.з. НОМЕР_2 прибули до місця здійсненої ними раніше незаконної врізки в магістральний нафтопровід, де приєднавши шланг до паливозаправника, стали заповнювати цистерну, але заповнивши її тільки 5085,5 літрами ( 4 401,1 кг) нафти вартістю 30587,65 грн., вони були затримані на місці злочину працівниками служби охорони філії «Придніпровські магістральні нафтопроводи».
В результаті злочинних дій засудженими було порушено нормальну роботу магістрального нафтопроводу у вигляді технологічного зупинення його роботи в зв'язку з проведенням аварійно- відновлювальних робіт на 4 години 20 хв. з 10-50 год до 15-10 год 01.08.2012 року, чим філії «Придніпровські магістральні нафтопроводи» ПАТ «Укртранснафта» були заподіяні матеріальні збитки на загальну суму 20 176 грн. 96 коп.
У апеляційних скаргах засуджені ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 і ОСОБА_7 просять вирок суду змінити, виправдати їх за ч.2ст.292 КК України та пом'якшити покарання. За змістом скарг, засудженні мотивують свої скарги тим, що висновки суду про доведеність їх винуватості у пошкодженні магістрального трубопроводу базуються на недопустимих доказах, які були зібрані при дії старого кримінально-процесуального закону, коли на них здійснювався психологічний тиск, і наразі такі докази не можуть братися до уваги. Вважають, що при обранні покарання за вчинене районний суд не повністю врахував їх позитивні дані, наявність на утриманні дітей, сімейні обставини.
Старший прокурор відділу прокуратури Полтавської області у своїй апеляції не оспорюючи доведеності вини і правильності кваліфікації дій засуджених ОСОБА_4 ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 за обома злочинами, ставить питання про скасування вироку суду з постановленням нового вироку апеляційною інстанцією. Стверджує, що районний суд недостатньо врахував характер і ступінь суспільної небезпеки вчинених злочинів, особи засуджених, внаслідок чого призначив їм надмірно м'яке покарання. Пропонує призначити ОСОБА_4 за ч.2 ст.292, ч.2 ст.185, ч.3 ст.15, ч.1 ст. 70, ч.1 ст. 71 КК України покарання у виді 4 років 1 місяця позбавлення волі, іншим засудженим - 3 роки позбавлення волі.
Заслухавши доповідача, засуджених ОСОБА_4. ОСОБА_5, ОСОБА_6 і ОСОБА_7, які підтримали свої апеляційні скарги та просили про пом'якшення покарання і виправдання за ч.2ст.292 КК України, їх захисників ОСОБА_2 та ОСОБА_3, що притримувались аналогічної позиції, думку прокурора Гринь А.С. на підтримання поданої апеляції про постановлення більш суворого вироку та про безпідставність доводів апеляцій засуджених, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи принесених апеляцій колегія суддів вважає, що вони не підлягають до задоволення з наступних підстав.
Висновки суду про доведеність винності ОСОБА_4. ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у вчиненні зазначених злочинів є обґрунтованими.
Аналіз матеріалів кримінального провадження свідчить про те, що як на стадії досудового розслідування так і в судовому засіданні самі засуджені свою провину у закінченому замаху на викрадення нафти із магістрального трубопроводу, за обставин, наведених у вироку суду, визнали повністю і наразі, як свідчить зміст їх апеляційних скарг, не ставлять під сумнів висновки суду в цій частині та правильність юридичної кваліфікації їх дій за ч.3ст.15-ч.2ст.185 КК України.
Покликання засуджених про недоведеність їх винності у пошкодженні магістрального нафтопроводу при здійсненні незаконних врізок у нього, а також про невірну оцінку судом зібраних по справі доказів, є безпідставними, оскільки суперечать встановленим по справі обставинам.
Із вироку видно, що суд дав оцінку аналогічним твердженням засуджених під час судового розгляду, вказавши, що всі вони приймали безпосередню участь у вчиненні цього злочину, пославшись на зібрані у справі докази.
Так, в ході досудового слідства усі засуджені визнавали, що обидві врізки у нафтопровід, виявлені на місці події, зробили саме вони.
Всупереч тверджень в апеляційних скаргах, вони у присутності захисників давали детальні пояснення про вчинення ними, при зазначених у вироку обставинах, цього злочину, розкривали роль кожного із них у його вчиненні, розповідали про раніше не відомі слідчим деталі, які в ході слідства знайшли своє підтвердження.
Під час відтворення обстановки і обставин події засуджені розповіли і показали на місці події, яким чином вони своїми сумісними діями робили врізки, яке знаряддя злочину використовували при цьому, що стверджується відповідними протоколами та фототаблицями до них.
Як видно із матеріалів справи, у засуджених не було підстав для самообмови, їхні детальні показання щодо прикмет, за якими вони визначали розташування нафтопроводу на місцевості за спеціальними позначками, способу його розкопки в глухому місці неподалік лісосмуги, пророблення отвору та закріплення патрубку з краном, про причини встановлення другої врізки, недалеко від першої, через травлення рідини з крану, та перелік спеціального обладнання по відбору нафти з контролем тиску, якими суд обґрунтував свої висновки, є не тільки послідовними, але й взаємодоповнюючими, а тому обґрунтовано визнані судом достовірними, такими, що відповідають фактичним обставинам справи.
Наявні у справі письмові документи свідчать, що ОСОБА_4 раніше був судимий за вчинення у складі організованої злочинної групи аналогічних злочинів - пошкодження магістрального трубопроводу шляхом незаконної врізки та крадіжки сирої нафти, а отже був повністю обізнаний з технологією подібних злочинів, про що указували на слідстві інші засуджені. При цьому засуджений ОСОБА_6 наголошував, що саме ОСОБА_4 діставав інструменти для врізки, а ОСОБА_5 приварював крани та свердлив отвори у трубі (т.1а.с.116-117).
Допитані в суді охоронці філії «Придніпровські магістральні нафтопродуктопроводи» ОСОБА_8 та ОСОБА_9 підтвердили, що при затриманні засуджені визнали здійснення ними врізок у нафтопровід, а свідок ОСОБА_10 спростував свідчення ОСОБА_5 про нібито відсутність у нього технічних навиків до цього, пояснивши, що той, працюючи з ОСОБА_6 на СТО по обслуговуванню автомобілів, займався зварювальними роботами.
Таким чином по справі зібрано достатньо доказів, що викривають засуджених ОСОБА_4 ОСОБА_5, ОСОБА_6 і ОСОБА_7, як осіб, що за попередньою змовою між собою скоїли пошкодження магістрального нафтопродуктопроводу, що призвело до порушення його нормальної роботи та створило небезпеку для життя людей. Кваліфікація злочинних дій засуджених за ч.2ст.292 КК України, у тому числі і ОСОБА_4 ОСОБА_5 та ОСОБА_6 за кваліфікуючою ознакою повторності, також є вірною.
Доводи засуджених про недопустимість доказів, покладених у основу вироку, отриманих під час дії кримінально-процесуального кодексу (1960року) не заслуговують на увагу і не ґрунтуються на законі.
Згідно з п.8 Перехідних положень до кримінального процесуального кодексу України (2012року) допустимість доказів, отриманих до набрання чинності цим Кодексом, визначається у порядку, що діяв до набрання ним чинності.
Отже, оскільки покладені в основу вироку докази були отримані у визначений законом на той час процесуальний спосіб, вони, всупереч доводам апеляційний скарг засуджених, є належними та допустимими.
Що стосується обраного судом виду і міри покарання, то як видно із мотивувальної частини вироку, при вирішенні цього питання місцевий суд дотримався вимог ст.65 КК України та врахував як тяжкість злочинів, так і дані, що характеризують особи винних, інші обставини, в тому числі і ті, на які є посилання у їх скаргах. Покарання усім засудженим призначено у межах санкцій статей кримінального закону, є справедливим, і підстав для його пом'якшення, про що ставиться питання у скаргах засуджених, чи посилення, на чому наполягає прокурор у апеляції, колегія суддів не вбачає.
Істотних порушень кримінально-процесуального законодавства, які б були підставою для скасування чи зміни судового рішення по справі не встановлено.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.404, 405, 407 КПК України, колегія суддів,-
Апеляції засуджених ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та старшого прокурора відділу прокуратури Полтавської області залишити без задоволення, а вирок Козельщанського районного суду від 31 січня 2013 року щодо засуджених ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 і ОСОБА_7 залишити без зміни.
Ландар О.В. Тараненко Ю.П. Захожай О.І.