№2-697/13
26 квітня 2013 року року Ленінський районний суд м. Луганська в складі:
Головуючого: судді - Кравченко Н.О.,
при секретарі -Савченко Є.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луганську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з додаткової відповідальністю «Експрес Страхування», третя особа: Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» про стягнення страхового відшкодування, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з додаткової відповідальністю «Експрес Страхування», третя особа: Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» про стягнення страхового відшкодування, в обґрунтування якого зазначив, що 17 липня 2012 року автомобіль позивача потрапив у дорожньо-транспортну пригоду. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобіль позивача зазнав механічних пошкоджень. В зв'язку із тим, що 26.04.2012 року між позивачем та ТДВ «Експрес Страхування» був укладений договір повного страхування (КАСКО) № 202.12.2115033 , позивач 19 липня 2012 року звернувся до ТДВ «Експрес Страхування» з заявою про страхове відшкодування.
На час звернення позивача до суду із позовною заявою відповідач не сплатив страхове відшкодування на користь позивача, в зв'язку із чим останній просив суд стягнути з відповідача кошти у розмірі 17 593,45 грн. за ремонт транспортного засобу, 3 % річних у розмірі 134,48 грн. та моральну шкоду у розмірі 8000,00 грн.
Позивач в судовому засіданні позов підтримав, надав пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві, просив позов задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову про що надав письмові заперечення.
Представник третьої особи до суду не з'явився, належним чином повідомлений.
Суд, вислухавши представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участи у справі.
Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст. 16 Закону України «Про страхування» договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Відповідно до ст. 979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язаний сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Згідно зі ст. 985 ЦК України страхувальник має право укласти із страховиком договір на користь третьої особи, якій страховик зобов'язаний здійснити страхову виплату у разі настання страхового випадку.
Зазначене положення міститься і в ст. 3 Закону України «Про страхування».
26 квітня 2012 року позивач та ПАТ «Луганськ-Авто» уклали договір купівлі-продажу автомобіля марки ЗАЗ, модель TF 698 К СПГ.
26 квітня 2012 року між позивачем та ТДВ «Експрес Страхування» був укладений договір повного страхування (КАСКО) № 202.12.2115033. Вигодонабувачем за Договором страхування зазначено Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк», яке направило до суду листа, згідного якого позивач виконав повному обсязі зобов'язання за кредитним договором № 550А110120427001 та за яким договір застави втратив силу від 07 листопада 2012.
17 липня 2012 року автомобіль позивача потрапив у дорожньо-транспортну пригоду, що підтверджується довідкою про дорожньо-транспортну пригоду (а.с.24) Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобіль позивача зазнав механічних пошкоджень.
19 липня 2012 року Позивач звернувся до ТДВ «Експрес Страхування» з заявою про страхове відшкодування (а.с.26).
Також 19 липня 2012 року позивач звернувся до ПАТ «Луганськ-Авто із ремонтом автомобіля. 01 серпня 2012 року ПАТ «Луганськ-Авто» було складено рахунок фактуру № СЧ - 0000578 (а.с.27-28).
19 серпня 2012 року відповідачем було складено страховий акт № 3.12.5587-1, який містить наступні відомості: дата настання події - 17.07.2012 року; дата заяви про подію 19.07.2012 року, страхова сума 62 535,68 грн., франшиза - 2,00% - 1 250,71 грн., перелік документів, використаних для складення акту: заява про подію, пояснення страхувальника про обставини події, рахунок фактура № СЧ - 0000578 ПАТ «Луганськ-Авто» від 01.08.2012 року, довідка ДАІ Ф1, довідка ДАІ Ф2, заява про порядок виплати страхового відшкодування. (а.с. 20).
ТДВ «Експрес Страхування» мотивувало відмову у виплаті страхового відшкодування, оскільки у порушення п. 9.2.9 договору страхування позивач негайно не повідомив страховику про настання страхової події за телефоном спеціалізованої служби 0 -800-503-300.
Як роз'яснено у п. 19 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 1 березня 2013 року № 4, з урахуванням змісту статті 979 ЦК України та статті 16 Закону України « Про страхування» у разі настання страхового випадку страховик зобов'язаний виплатити страхове відшкодування, а інші умови договору страхування є підставою для відмови у виплаті лише у тому разі, якщо таке порушення положень договору страхувальником перешкодило страховику переконатись, що ця подія є страховим випадком.
В зв'язку із наведеним, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача суму недоплаченого страхового відшкодування.
Відповідачем у судовому засіданні не спростовувався розмір вартості ремонтних робіт, що був визначений у рахунку-фактурі № СЧ - 0000578 ПАТ «Луганськ-Авто» від 01.08.2012 року, який згідно п. 10.5 Договору є підставою для визначення розміру страхового відшкодування.
Як слід, розмір страхового відшкодування з урахуванням франшизи становить 16 655,07грн. ( 17 905, 78 грн. - 1 250,71 грн.)
Згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З урахуванням викладеного позовні вимоги в частині стягнення 3% річних підлягають задоволенню в сумі 127,31 грн. (враховуючи 93 дні прострочення).
Що стосується позовних вимог про стягнення моральної шкоди, то суд керується наступним.
Відповідно до ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
В п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" зазначено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Під немайновою шкодою, заподіяною юридичній особі, слід розуміти втрати немайнового характеру, що настали у зв'язку з приниженням її ділової репутації, посяганням на фірмове найменування, товарний знак, виробничу марку, розголошенням комерційної таємниці, а також вчиненням дій, спрямованих на зниження престижу чи підрив довіри до її діяльності.
Оскільки суду не було надано доказів в обґрунтування доводів про наявність у позивача моральних страждань на підтвердження підстав для відшкодування моральної шкоди, суд вважає, що позов в цій частині задоволенню не підлягає.
Згідно ч.1 ст.88 ЦПК України стороні,на користь якої ухвалено рішення,суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Оскільки судовий збір позивачем при поданні позову не сплачено з посиланням на ст.. 22, 24 Закону України « Про захист прав споживачів», пропорційно задоволенню позову підлягають стягненню судовий збір на користь держави.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.991 ЦК України, ст. 3, 57-60, 212-215 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з додаткової відповідальністю «Експрес Страхування», третя особа: Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» про стягнення страхового відшкодування - задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з додаткової відповідальністю «Експрес Страхування» на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування у розмірі 16 655,07грн., 3 % річних у розмірі 127,31 грн.
В іншій частині позовних вимог-відмовити.
Стягнути з відповідача Товариства з додаткової відповідальністю «Експрес Страхування» на користь держави 214 гривень 60 коп.
Вступна та резолютивна частини викладено в нарадчій кімнаті та проголошено « 26» квітня 2013 року.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Луганської області через суд Ленінського району м. Луганська шляхом подачі протягом 1О днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Головуючий Н.О.Кравченко