"17" грудня 2012 р. Справа № 2-6-106/12
Справа №2 «6»-106/2012
17 грудня 2012 року м. Вишгород
Вишгородський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Підкурганного В.В.
при секретарі Корнієнко К.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Вишгороді подання державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області Черток О.Ф. про примусове проникнення до житла боржника ОСОБА_2,
13 грудня 2012 року до Вишгородського районного суду звернувся державний виконавець Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області Черток О.Ф. з поданням про примусове проникнення до будинку АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_2 для проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.
Державний виконавець у судове засідання не прибув. Про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином, просив судовий розгляд подання проводити за його відсутності.
На виконання вимог частини 2 статті 376 ЦПК України, суд вважає за необхідне розглянути матеріали подання без повторного виклику державного виконавця.
Дослідивши письмові матеріали справи та подання, суд дійшов висновку, що подання задоволенню не підлягає з наступних підстав.
На виконанні у відділі примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області знаходиться виконавчий лист № 2-2097/10 виданий 4 серпня 2010 року Вишгородським районний судом Київської області для примусового виконання рішення Вишгородського районного суду Київської області від 9 квітня 2010 року по цивільній справі за позовом Відкритого акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит»в особі Філії «Центральне регіональне управління»до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
13 липня 2012 року відкрито виконавче провадження по примусовому виконанню зазначеного рішення суду, а боржника зобов'язано самостійно сплатити борг у строк до 7 днів з моменту винесення постанови, про що свідчить відповідна постанова ВП № 33398461, копія якої знаходиться в матеріалах справи.
Згідно вимог виконавчого документа з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 слід стягнути солідарно на користь Відкритого акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит»заборгованість в розмірі 3 213 185 грн. 83 коп. (три мільйони двісті тринадцять тисяч сто вісімдесят п'ять гривень вісімдесят три копійки).
В поданні зазначено, що боржником вимоги державного виконавця в наданий для самостійного виконання строк не виконано.
Відповідно до пункту 4 частини 3 статті 11 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець має право безперешкодно входити до приміщень та сховищ, що належать боржникам або зайняті ними, проводити огляд зазначених приміщень і сховищ, при необхідності примусово відкривати їх в установленому порядку. Відповідно до частини 1 статті 376 ЦПК України, питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння особи при виконання судових рішень вирішується судом за поданням державного виконавця.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України у справі № 1-18/2011 за конституційним зверненням громадянки ОСОБА_4 щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 376 у взаємозв'язку зі статтями 151, 152, 153 ЦПК України, роз'яснено, що Конституція України проголосила Україну правовою державою (стаття 1). Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави; утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави (частина друга статті 3 Конституції України). Конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України (частина перша статті 64 Основного Закону України).
Кожному гарантується недоторканність житла; не допускається проникнення до
житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за
вмотивованим рішенням суду (частини перша, друга статті 30 Конституції України).
Гарантування кожному прав на повагу та недоторканність житла є не тільки
конституційно-правовим обов'язком держави, а й дотриманням взятих Україною
міжнародно-правових зобов'язань відповідно до положень Загальної декларації прав
людини 1948 року, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Міжнародного пакту про громадянські та політичні права 1966 року. Зазначені
міжнародні акти згідно з частиною першою статті 9 Конституції України є частиною
національного законодавства України.
Відповідно до статті 12 Загальної декларації прав людини 1948 року, статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, пункту 1 статті 17 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права 1966 року ніхто не може зазнавати безпідставного посягання на недоторканність свого житла. При здійсненні своїх прав і свобод кожна людина може зазнавати тільки таких обмежень, які
встановлені законом виключно з метою забезпечення належного визнання і поваги до
прав і свобод інших та забезпечення справедливих вимог моралі, громадського порядку
і загального добробуту в демократичному суспільстві (пункт 2 статті 29 Загальної декларації прав людини 1948 року, стаття 18 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року).
Конституційна гарантія недоторканності житла не поширюється на випадки, коли суспільні інтереси вимагають правомірного обмеження прав людини, зокрема для захисту прав і законних інтересів інших членів суспільства. Обмеження права особи на недоторканність житла, яке визначено в Конституції України і міжнародно-правових актах, визнається легітимним втручанням держави в права людини з метою забезпечення загального блага.
В Україні як правовій державі визнається і діє принцип верховенства права (стаття 1, частина перша статті 8 Конституції України), який передбачає панування права в суспільстві і вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність.
Права і свободи людини і громадянина захищаються судом, завданням якого є, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечити кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України (частина перша статті 55 Основного Закону України, стаття 2 Закону України „Про судоустрій і статус суддів").
Розділ VI ЦПК України визначає процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб). За частиною першою статті 376 Кодексу, яка міститься у цьому розділі, „питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника -фізичної особи або особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб ... вирішується судом за місцезнаходженням житла чи іншого володіння особи за поданням державного виконавця".
Згідно з частиною другою статті 368 Кодексу, пунктом 4 частини другої статті 17 Закону України „Про виконавче провадження" виконавчими документами є, зокрема виконавчий лист.
У частині першій статті 208 Кодексу зазначається, що судові рішення викладаються у формі ухвали чи рішення. Таким чином, у розділі VI Кодексу „Процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб)" визначено порядок виконання як рішень, так і ухвал суду. Тому механізм забезпечення виконання судових рішень, який закріплено у частині першій статті 376 Кодексу, а саме вирішення судом за поданням державного виконавця питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника -фізичної особи або особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, вирішується не інакше як шляхом прийняття вмотивованої ухвали суду з додержанням принципу верховенства права.
Відповідно до Закону України «Про виконавче провадження»Державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.
Враховуючи сукупність наданих доказів, суду не надано правових підстав для надання дозволу на примусове проникнення до житла боржника ОСОБА_2
На підставі Закону України «Про виконавче провадження»статті 376 ЦПК України. Керуючись статтями 3, 10, 60, 62,202,209, 212, 215 ЦПК України суд,
подання державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області Черток О.Ф. про примусове проникнення до житла боржника ОСОБА_2 -залишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена у порядку, передбаченому статтею 294 ЦПК України.
Суддя