Справа № 639/3369/13-к
1-КП/639/109/2013
15 травня 2013 р. Жовтневий районний суд м. Харкова в складі:
головуючого судді Чижиченко Д.В.
при секретарі Косенко С.М.
з участю прокурора Дмітрієва І.Ф.
представника потерпілого ОСОБА_1
обвинуваченого ОСОБА_2.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальне провадження №639/3369/13-к 1-КП/639/109/2013 про обвинувачення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Харкова, громадянина України, українця, з вищою освітою, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, -
у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України
Згідно з обвинувальним актом ОСОБА_2 20.12.2012 року о 06:00 годині, знаходячись біля будинку №7 по вул. Профспілковий бульвар в м. Харкові маючи намір, направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів, упевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає таємно викрав згідно висновку товарознавчої експертизи № 904 від 26.03.2013 року, кришку каналізаційного люку важкого типу, на суму 1211,0 гривень, спричинивши КП «Харківводоканал» матеріальну шкоду на вищевказану суму, після чого з місця вчинення злочину зник, розпорядившись викраденим на свою користь. Крім того, діючи повторно 30 грудня 2012 року приблизно о 19-00 годині ОСОБА_2, знаходячись біля будинку 16/1 та 14 по вул. Посівкомівській в м. Харкові, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, упевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно викрав дві кришки каналізаційного люку важкого типу, на суму 2422,0 гривень, спричинивши КП «Харківводоканал» матеріальну шкоду на вищезазначену суму, після чого з місця вчинення злочину зник, розпорядившись викраденим на свою користь. 23.02.2013 року о 08-00 годині ОСОБА_2, знаходячись біля будинку 12/14 по вул.. Наріманова в м. Харкові, діючи умисно, скориставшись відсутністю сторонніх осіб, таємно викрав згідно висновку судово- товарознавчої експертизи № 902 від 26.03.2013 року, кришку каналізаційного люку важкого типу, на суму 1211,00 гривень, тим самим ОСОБА_2 спричинив КП « Харківводоканал» матеріальну шкоду на вищевказану суму, після чого з місця вчинення злочину зник, розпорядившись викраденим на свою користь. 19.03.2013 року приблизно о 20-00 годині ОСОБА_2, знаходячись на території Григорівського бору, поблизу вул. Комсомольське Шосе в м. Харкові, маючи умисел спрямований на таємне викрадення чужого майна, упевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно викрав дві кришки каналізаційного люка та кільця до них сховавши їх на території Григорівського бору в кущах дерева. 20.03.2013 року о 13-30 годині ОСОБА_2, продовжуючи свої злочинні дії, знову прибув на територію Григорівського бору в м. Харкові, де за допомогою кувалди пошкодив їх цілісність, після чого з місця вчинення злочину зник, але він був зупинений працівниками міліції при переміщенні викраденого майна яке згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 901 від 26.03.2013 року, станом на 20.03.2013 року має вартість у вигляді чорного металу вагою 200 кг - 360 гривень, тим самим ОСОБА_2 спричинив КП «Харківводоканал» матеріальну шкоду на вищевказану суму. 04.01.2013 року о 19-00 годині ОСОБА_2, знаходячись на перехресті вул.. Цюрупи і вул.. Воложанівської в м. Харкові, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, упевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно викрав кришку каналізаційного люку важкого типу, на суму 1211,0 гривень, тим самим ОСОБА_2 спричинив КП «Харківводоканал» матеріальну шкоду на вищевказану суму, після чого з місця вчинення злочину зник. 04.01.2013 року в нічний час, ОСОБА_2, знаходячись біля будинку по вул. Мендєлєєва м. Харкова, маючи умисел направлений на таємне викрадення чужого майна, упевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно викрав згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 954 від 30.03.2013 року, кришку каналізаційного люку важкого типу, на суму 1211,00 гривень, тим самим ОСОБА_2 спричинив КП «Харківводоканал» матеріальну шкоду на вищевказану суму, після чого з місця вчинення злочину зник.
Під час досудового розслідування між представником потерпілого ОСОБА_1 та підозрюваним ОСОБА_2, 31 березня 2013 р. укладена угода про примирення. Згідно з угодою підозрюваний ОСОБА_2 беззаперечно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України. Збитки завдані КП «Харківводоканал» будуть відшкодовані протягом трьох років, тобто до 31.03.2016 року. Представник КП «Харківводоканал» будь-яких претензій до підозрюваного ОСОБА_2 з приводу скоєного щодо неї злочину не має.
Сторонами узгоджено, що при затвердженні угоди ОСОБА_2 буде призначене покарання за ч. 1 ст. 185 КК України у вигляді одного року позбавлення волі, по ч. 2 ст. 185 КК України у вигляді двох років позбавлення волі, на підставі ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим кінцево призначити покарання у вигляді двох років позбавлення волі. На підставі ст. ст. 75,76 КК України звільнити від відбування покарання з іспитовим строком один рік.
Розглядаючи питання про затвердження угоди суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 468 КПК України, у кримінальному провадженні можуть бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.
Згідно ч. 1 ст. 469 КПК України, угода про примирення може бути складена за ініціативою потерпілого, підозрюваного або обвинуваченого. Домовленості стосовно угоди про примирення можуть проводитися самостійно потерпілим і підозрюваним чи обвинуваченим, захисника і представником або за допомогою іншої особи, погодженої сторонами кримінального провадження.
Частина 3 ст. 469 КПК України, угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Злочин у вчиненні якого обвинувачений ОСОБА_2. визнав себе винуватим віднесений, відповідно до ст.. 12 КК України, до середньої тяжкості, а отже угода відповідає вимогам закону.
Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_2 цілком розуміє положення ч. ч. 4, 5 ст. 474 КПК України.
Обвинувачений ОСОБА_2 в судовому засіданні визнав себе винним в повному обсязі.
Заходи забезпечення кримінального провадження до обвинуваченого ОСОБА_2. не обиралися.
Судом встановлено, що укладання угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Для з'ясування добровільності укладання угоди судом встановлено, що умови угоди не суперечать вимогам КПК України, а кримінальне провадження свідчить про наявність фактичних підстав для визнання винуватості.
Обвинувачений ОСОБА_2 погоджується на призначення узгодженого покарання.
Положення ст. 473 КПК України обвинуваченому ОСОБА_2 і потерпілій зрозуміли, наслідки укладання та затвердження угоди про примирення їм відомі.
Виходячи з викладеного суд дійшов висновку про наявність підстав для затвердження угоди про визнання примирення між представником потерпілого ОСОБА_1 і обвинуваченим ОСОБА_2.
Керуючись ст. ст. 473, 474, 373, 374, 475 КПК України суд, -
Угоду про примирення від 31 березня 2013 р. по кримінальному провадженню №639/3369/13-к 1-КП/639/109/2013 про обвинувачення ОСОБА_2 укладену між потерпілою ОСОБА_5 і обвинуваченим ОСОБА_2. - затвердити.
Визнати ОСОБА_2 винуватим за ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України та призначити узгоджене покарання за ч. 1 ст. 185 КК України у вигляді 1 (одного) року позбавлення волі, за ч. 2 ст. 185 КК України у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі, на підставі ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити покарання у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України обвинуваченого ОСОБА_2 звільнити від відбування покарання з іспитовим строком 1 (один) рік . На підставі п. п. 2, 3 ст. 76 КК України ОСОБА_2 зобов'язати не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально - виконавчої системи, повідомляти ці органи про зміну місця мешкання, роботи и навчання.
Вирок може бути оскаржений, з підстав, передбачених статтею 394 КПК України до апеляційного суду Харківської області через Жовтневий районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому, представнику потерпілого та прокурору.
Суддя Д.В. Чижиченко