Справа 22ц-775-2866-13 Суддя 1 інстанції: Белостоцький О.В.
Категорія 32 Доповідач: Новосядла В.М.
28 березня 2013 року м. Донецьк
Апеляційний суд Донецької області у складі:
головуючого: судді Новосядлої В.М.,
суддів: Зайцевої С.А, Кішкіної І.В.,
при секретарі Мишко Д.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги ОСОБА_2 та відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Київському районі м. Донецька на рішення Київського районного суду м. Донецька від 11 січня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Київському районі м. Донецька, відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Куйбишевському районі м. Донецька, державного підприємства «Донецьквантажтранс», третя особа Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Донецькій області про стягнення витрат на лікування і відшкодування моральної шкоди,
Рішенням Київського районного суду м. Донецька від 11 січня 2013 року був частково задоволений позовОСОБА_2 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Київському районі м. Донецька, відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Куйбишевському районі м. Донецька, державного підприємства «Донецьквантажтранс», третя особа Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Донецькій області, про відшкодування шкоди, а саме:
судом було стягнуто з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Київському районі м. Донецька на користь позивача матеріальну шкоду у розмірі 6918 гривень, та з державного підприємства «Донецьквантажтранс», на користь позивача моральну шкоду у розмірі 3000 гривень.
Не погодившись із рішенням суду, позивач приніс апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду в частині відшкодування моральної шкоди скасувати і ухвалити в цій частині нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги в цій частині у повному обсязі з наступних підстав:
- встановлюючи розмір моральної шкоди 3 000 гривень, судом першої інстанції не було враховано глибину та тривалість його моральних страждань, вимушені зміни у житті, погіршення фізичних можливостей, порушення загальних життєвих зв*язків.
В апеляційній скарзі відповідач відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Київському районі м. Донецька просить рішення суду першої інстанції в частині стягнення з відділення матеріальної шкоди у розмірі 6 918 гривень скасувати і ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову з наступних підстав:
- висновок суду першої інстанції про стягнення з відділення вказаної суми постановлено без урахування вимог статті 1166 ЦК України,відповідно до якої обов*язковою умовою для настання відповідальності за спричинену матеріальну шкоду є протиправність дій і вина відділення,
- поза увагою суду першої інстанції залишилось те, що після операції, яку переніс позивач 15 липня 2010 року, йому неодноразово перераховувались кошти на лікування на підставі наданих ним документів,
- судом першої інстанції не було враховано,що спір щодо оплати витрат на лікування виник між позивачем і відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Куйбишевському районі м. Донецька, а тому відділення ВДФССВВ у Київському районі м Донецька є неналежним відповідачем по справі, що свідчить про порушення судом першої інстанції норм процесуального права,
- стягуючи з відділення виконавчої дирекції Фонду 6 918 гривень судом першої інстанції не було враховано, що вказані кошти позивач перерахував як благодійний внесок, відповідно до пункту 15 розділу 3 Положення про організацію лікування, медичної реабілітації та забезпечення потерпілих внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання лікарськими засобами та виробами медичного призначення, затвердженого Постановою Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України №18 від 09 червня 2010 року, фінансування витрат на планове лікування, пов'язане із загостренням хронічних захворювань, а також лікування потерпілого з новими проявами ушкодження здоров'я, що пов'язані з основним патологічним процесом, здійснюється лише на підставі висновку МСЕК та/або висновку ЛКК за направленням закладу охорони здоров'я, погодженим робочими органами виконавчої дирекції Фонду,
- крім того, судом першої інстанції не було враховано, що благодійний внесок був зроблений до благодійного фонду ім. Філатова, а операція позивачу була проведена у Державній установі «Інститут хвороб та тканинної терапії ім. Філатова АМК України».
Заслухавши суддю-доповідача, сторони, дослідивши матеріали цивільної справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скаргавідділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Київському районі м. Донецькане підлягає задоволенню, а апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Із матеріалів цивільної справи вбачається:
16 червня 2010 року під час виконання своїх трудових обов*язків на державному підприємстві «Донецьквантажтранс» позивач був травмований (а.с.5-8).
У період з 16 червня по 2 липня 2010 року він проходив лікування в Донецькій обласній травматологічній лікарні через травму ока.
15 липня 2010 року йому була зроблена операція на правому оці в державній установі «Інститут очних хвороб та тканинної терапії ім. В.П.Філатова АМН України». Під час операції були використані медичні матеріали згідно із переліком, зазначеним у довідці виданій цією установою 12 квітня 2012 року (а.с.15).
15 липня 2010 року ОСОБА_2 було внесено до благодійного фонду імені В.П. Філатова 6 918 гривень (а.с.15 - оборотна сторона).
Згідно із Довідкою, виданою Благодійним Фондом 28 серпня 2012 року, гроші, які надійшли до Благодійного фонду ім. В.П.Філатова від пацієнта ОСОБА_2, 1946 року народження по квитанції №22 від 15 липня 2010 року у розмірі 6918 гривень були використані на придбання медикаментів та розхідних матеріалів, які були використані для проведення операції на правовому оці ОСОБА_2 (а.с.35).
Таким чином, судом першої інстанції було встановлено, що у період лікування всі медичні препарати та ліки були придбані позивачем за власний рахунок.
Відповідно до пунктів «г» і «д» частини 5 статті 21 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний у встановленому законодавством порядку: забезпечити потерпілому разом із відповідними службами охорони здоров'я, за призначенням лікарів,повний обсяг постійно доступної, раціонально організованої медичної допомоги, яка повинна включати:
г) утримання в лікарні, реабілітаційному закладі, санаторії або в іншому лікувально-профілактичному закладі;
д) забезпечення необхідними лікарськими засобами, протезами, ортопедичними, коригуючи ми виробами, окулярами, слуховими апаратами, спеціальними засобами пересування, зубопротезування (за винятком протезування з дорогоцінних металів).
Частиною 4 статті 34 вказаного Закону передбачено, що Фонд соціального страхування від нещасних випадків фінансує витрати на ліки, лікування, протезування (крім протезів з дорогоцінних металів), придбання санаторно-курортних путівок, предметів догляду за потерпілим визначаються на підставі виданих лікарями рецептів, санаторно-курортних карток, довідок або рахунків про їх вартість.
Виходячи із зазначених норм права на Фонд соціального страхування покладено обов'язок по виплаті сум на лікування та придбання ліків.
Виходячи із встановлених обставин, наданих сторонами доказів та вимог закону, суд першої інстанції правильно прийшов до висновку про задоволення позову і стягнення з Фонду соціального страхування грошової компенсації за придбані позивачем ліки.
Що стосується рішення суду першої інстанції в частині стягнення з державного підприємства «Донецьквантажтранс» моральної шкоди у розмірі 3 000 гривень, то апеляційний суд виходить із наступного.
Відповідно до частини 2 статті 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або на уповноважений ним орган.
За частиною 4 цієї ж статті власник або уповноважений ним орган повинен впроваджувати сучасні засоби техніки безпеки, які запобігають виробничому травматизмові, і забезпечувати санітарно-гігієнічні умови, що запобігають виникненню професійних захворювань працівників.
Відповідно до статті 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Виходячи із встановлених обставин, наданих сторонами доказів і вимог закону, апеляційний суд вважає, що підприємством не були забезпечені безпечні умови праці позивача, а тому відповідач має нести перед позивачем відповідальність по відшкодуванню моральної шкоди у відповідності до норм Кодексу законів про працю України.
Встановлюючи розмір моральної шкоди у 3000 гривень, суд першої інстанції виходив із характеру і глибини моральних страждань позивача, погіршення його стану здоров*я, ступінь втрати професійної працездатності.
Однак поза увагою суду першої інстанції залишилось те, що зір у позивача не був відновлений і згідно із висновком МСЕК йому протипоказана важка фізична праця (а.с.112).
12 січня 2010 року позивач був звільнений з роботи за ініціативою адміністрації за пунктом 2 частини 1 статті 40 КЗпП України (а.с.111).
Вказана обставини свідчить про неповне з*ясування судом першої інстанції всіх обставин, які мають значення для справи, що у відповідності до пункту 1 частини 1 статті 309 ЦПК України підставою для зміни рішення суду першої інстанції.
Виходячи з наведеного, апеляційний суд вважає за можливо рішення суду в частині стягнення з підприємства моральної шкоди змінити і стягнути на його користь моральну шкоду у розмірі 7500 гривень.
В іншій частині рішення суду постановлено у відповідності до норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 309, 316 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Київському районі м. Донецька відхилити.
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Київського районного суду м. Донецька від 11 січня 2013 року в частині стягнення з державного підприємства «Донецьквантажтранс» на користь ОСОБА_2 моральної шкоди змінити.
Стягнути з державного підприємства «Донецьквантажтранс» на користь ОСОБА_2 моральну шкоду у розмірі 7500 (сім тисяч п'ятьсот) гривень.
В решті частині рішення залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий : Судді: