Справа № 333/3443/13-к Провадження №1-в/333/197/13
Іменем України
14.05.2013 року м. Запоріжжя
Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого судді Герасименко С.Г.,
при секретарі Мойсеєнко В.М.,
за участю прокурора Білан С.Ю.,
представника заявника Горецької С.А.
захисника ОСОБА_2
Суддя Комунарського районного суду м. Запоріжжя Герасименко С.Г. розглянувши матеріали подання за заявою головного психіатра Департаменту охорони здоров'я Запорізької обласної державної адміністрації Паталах Ф.В. про відміну примусової міри медичного характеру у вигляді амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку відносно ОСОБА_4, 1937 р.н., що мешкає за адресою: АДРЕСА_1, -
26.03.2013 року до Комунарського районного суду м.Запоріжжя надійшло подання головного психіатра Департаменту охорони здоров'я Запорізької обласної державної адміністрації Паталах Ф.В. про відміну примусової міри медичного характеру у вигляді амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку відносно ОСОБА_4
В поданні зазначено, що ОСОБА_4 з 02.06.2012 року знаходиться на диспансерному обліку в обласній клінічній психіатричній лікарні з діагнозом: «Органічний розлад особистості внаслідок судинного захворювання головного мозку, з інтелектуально-мнестичними розладами». В клінічній картині захворювання переважає інтелектуально- мнестичне зниження. ОСОБА_4 скоїв правопорушення, передбачене ч.3 ст.212 КК України. 19.03.2012 року проходив первісну амбулаторну судово-психіатричну експертизу, згідно до акту №213 якої: потребує застосування примусової міри медичного характеру у вигляді амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.
Згідно з постановою Ленінського районного суду від 16.05.2012 року, №1/0814/357/2012 відносно ОСОБА_4 застосовані примусові міри медичного характеру у вигляді амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку. В останнє рішення про продовження примусової міри медичного характеру у вигляді амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку приймалось 20.11.2012 року. За період амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку щомісяця відвідував дільничного психіатра, приймав лікування. Психічний стан залишається стабільним, критика до хвороби та скоєного правопорушення формальна.
За висновком комісії лікарів-психіатрів хворий у даний час не виявляє соціально-небезпечних намірів, його стан стабільний, тому він не потребує продовження примусової міри медичного характеру у вигляді амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку.
В судовому засіданні представник комунальної установи "Обласна психіатрична лікарня" подання підтримав та просив суд його задовольнити з підстав, викладених у ньому.
Прокурор та захисник проти задоволення подання не заперечували.
Згідно ст.512 КПК України участь ОСОБА_4 у судовому засіданні визнана судом необов'язковою.
Суд, заслухавши представника комунальної установи «Обласна психіатрична лікарня», думку прокурора, захисника, дослідивши матеріали подання, вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 з 02.06.2012 року знаходиться на диспансерному обліку в обласній клінічній психіатричній лікарні з діагнозом: «Органічний розлад особистості внаслідок судинного захворювання головного мозку, з інтелектуально-мнестичними розладами». В клінічній картині захворювання переважає інтелектуально- мнестичне зниження. ОСОБА_4 скоїв правопорушення, передбачене ч.3 ст.212 КК України. 19.03.2012 року проходив первісну амбулаторну судово-психіатричну експертизу, згідно до акту №213 якої: потребує застосування примусової міри медичного характеру у вигляді амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.
16.05.2012 року постановою Ленінського районного суду м.Запоріжжя (№1/0814/357/2012) відносно ОСОБА_4 застосовані примусові міри медичного характеру у вигляді амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку. В останнє рішення про продовження примусової міри медичного характеру у вигляді амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку приймалось 20.11.2012 року. За період амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку щомісяця відвідував дільничного психіатра, приймав лікування. Психічний стан залишається стабільним, критика до хвороби та скоєного правопорушення формальна.
Згідно висновку комісії лікарів-психіатрів від 01.04.2013 року ОСОБА_4 не виявляє соціально-небезпечних намірів, його стан стабільний, тому він не потребує продовження примусової міри медичного характеру у вигляді амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку.
Згідно ч. 1 ст. 95 КК України припинення застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється судом за заявою представника психіатричного закладу (лікаря-психіатра), який надає особі таку психіатричну допомогу, до якої додається висновок комісії лікарів-психіатрів, який обґрунтовує необхідність припинення застосування таких примусових заходів.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне подання задовольнити та відмінити примусову міру медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку відносно ОСОБА_4
Керуючись ст.ст.19, 22 Закону України «Про психіатричну допомогу», ст.95 КК України, ст.ст.512, 514 КПК України, -
Подання головного психіатра Департаменту охорони здоров'я Запорізької обласної державної адміністрації Паталах Ф.В про відміну примусової міри медичного характеру у вигляді амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку відносно ОСОБА_4 - задовольнити.
Відмінити примусову міру медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку відносно ОСОБА_4, 1937 року народження.
Ухвала суду може бути оскаржена до апеляційного суду Запорізької області протягом семи днів з моменту її проголошення.
Суддя Комунарського районного
суду м.Запоріжжя С.Г.Герасименко