Справа № 629/417/13- ц
Номер провадження 2/629/338/2013
19.03.2013 року місто Лозова
Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі: головуючого судовим засіданням - судді Каращука Т.О., за участю секретаря судових засідань - Клименко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Лозівського міськрайонного суду Харківської області в місті Лозова Харківської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, -
31.01.2013 року позивач звернулася до суду з позовом до відповідача про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини та просить суд стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, аліменти на її користь на утримання сина , ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі 1/4 частини всіх видів його доходів, але не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму на дитину відповідної вікової категорії щомісяця, до досягнення дитиною віку повноліття.
В судове засідання 19 березня 2013 року позивач не з'явилася, однак в матеріалах справи від неї наявна заява, в якій вона прохає суд розглядати справу за її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідач жодного разу в судові засідання не з'явився, про причини своєї неявки суду не повідомив, був попереджений належним чином про день, час та місце слухання справи. Заяв про розгляд справи за його відсутності до суду не подано, не подано ним і заперечень на позовну заяву.
Згідно до положення ч.2 ст.77 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не з»явилися в судове засідання без поважних причин.
Відповідно до ч.4 ст.169 ЦПК України, якщо суд не має відомостей про причину неявки відповідача, повідомленого належним чином, або причину буде визнано неповажною, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів.
Виходячи з викладеного, з письмової згоди позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.
Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.
Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 є сином ОСОБА_3 та ОСОБА_2 (а.с.№10), шлюб між якими було зареєстровано 21.04.2012 року, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб (а.с.11).
На даний час відносини між подружжям погіршилися, відповідач перестав надавати матеріальну допомогу на утримання сина, як зазначено в позові.
Згідно ст.180 Сімейного кодексу України, батьки повинні утримувати своїх неповнолітніх дітей до досягнення ними повноліття.
Крім того, в статті №51 Конституції України від 28 червня 1996 року, а саме: Батьки зобов'язані утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття. Аналогічне твердження закріплене і в ст.180 Сімейного Кодексу України. В принципі №6 Декларації прав дитини, проголошеної Генеральною Асамблеєю 20 листопада 1959 року, записано: « Дитина, якщо це можливо, повинна зростати під опікою і відповідальністю своїх батьків, і звичайно, в атмосфері любові та матеріального забезпечення». В ч.2 ст.3 Конвенції про права дитини, що діє на Україні з 27 вересня 1991 року вказано: «Держави-учасники зобов'язуються забезпечити дитині такий захист та опіку, які необхідні їй для її злагоди, приймаючи до уваги права та обов'язки її батьків, опікунів та інших осіб, котрі відповідають за неї по закону і з цією метою приймають всі відповідні законодавчі та адміністративні заходи».Відповідно до ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 року №2402 зазначено, що «Кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних доля всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України. Статтею №11 цього ж Закону вказано, що «Сім'я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім»ї одного з них та на піклування батьків. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.» Згідно статті №12 цього закону вказано, що « Виховання в сім»ї є першоосновою розвитку дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці».
Керуючись вимогами ст. 182 Сімейного Кодексу України та п. 17 Постанови Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судом окремих норм Сімейного Кодексу України при розгляді справ, щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне положення дитини, стан здоров'я та матеріальне положення позивача, відповідача.
На підставі викладеного, суд знаходить позов позивача таким, що підлягає задоволенню.
У своїй позовній заяві позивачем не заявлено, про допуск негайного виконання рішення суду в частині стягнення аліментів з відповідача в межах платежу за один місяць.
Суд, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.
Згідно до п. 6 ч.1 ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України, а також відповідно до Бюджетного кодексу України, Закону України «Про судовий збір», Наказу Міністерства фінансів України від 11.08.2011 року №108 «Про внесення змін до бюджетної класифікації», суд стягує з відповідача судовий збір в розмірі 214 грн. 60 коп.
Керуючись ст.ст.10, 11, 57, 60, 79, 88, 174, 208-209, 212-213, 214, 215, 218, 224-226, 367 ч. 1 ЦПК України; ст.ст.180, 181, 182, 191 Сімейного кодексу України, Закону України «Про судовий збір», Наказу Міністерства фінансів України від 11.08.2011 року №108 «Про внесення змін до бюджетної класифікації»; п. 17 Постанови Верховного суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судом окремих норм Сімейного Кодексу України при розгляді справ, щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», суд, -
Позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця сел. Курилівка, Куп»янського району, Харківської області, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1, працюючого в ТОВ «Кредо» на посаді водія - експедитора, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2, на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженки м. Лозова, Харківської області, ідентифікаційний номер - НОМЕР_2, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 - аліменти на утримання сина - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі 1/4 заробітку та всіх видів доходу, але не менше 30% прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку, починаючи з дня звернення до суду - 31.01.2013 року і до досягнення дитиною повноліття.
Рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць, підлягає негайному виконанню.
Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, судовий збір на користь держави на р/р 31219206700015 в Лозівському УДК м. Лозова, код ОКПО 24134414, банк ГУДКУ в Харківської області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22030001, призначення платежу - судовий збір, код ЄДРПОУ 38053090, п. 1.1, в розмірі 214 (двісті чотирнадцять) гривень 60 копійок.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Харківської області через Лозівський міськрайонний суд шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя: Т.О.Каращук