04.12.06
Справа №АС2/662-06.
За позовом: державної податкової інспекції в м. Суми
До відповідачів:
1. Науково-виробничого комерційного приватного підприємства «Укртехмонтажбуд»
2. Спільної українсько-російської будівельної компанії «Спецмонтаж» у формі товариства з обмеженою відповідальністю
про визнання недійсними правочину та господарського зобов'язання
СУДДЯ СОП'ЯНЕНКО О.Ю.
Секретар судового засідання Піскова Ю.О.
Представники:
Від позивача: Устименко О.М.
Від 1-го відповідача: не з'явився
Від 2-го відповідача: не з'явився
Суть спору: позивач просить визнати нечинним з моменту укладання правочин у формі письмового договору №3 від 10.01.2005р. на виконання робіт по маркуванню деталей на загальну суму 67000 грн. 00 коп., укладений між відповідачами, по ст. 215 Цивільного кодексу України, як такий, що укладений не уповноваженою особою; визнати господарські зобов'язання відповідачів за договором №3 від 10.01.2005р. (податкова накладна №121/1 від 28.03.2005р.) недійсними з моменту їх виникнення по ст. 207 Господарського кодексу України, як такі, що суперечать інтересам держави та суспільства; стягнути з відповідачів в доход держави по 67000 грн. 00 коп. вартості виконаних робіт на підставі ст. 208 Господарського кодексу України.
Відповідачі в судове засідання не з'явилися, відзиви на позовну заяву не подали.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив:
В ході проведеної позапланової документальної перевірки ДПІ в м. Суми НВКПП «Укртехмонтажбуд» були встановлені фінансово-господарські відносини з СУРБК «Спецмонтаж», а саме, згідно умов договору №3 від 10.01.2005р., укладеного між СУРБК «Спецмонтаж» та НВКПП «Укртехмонтажбуд», останній зобов'язувався здійснити роботи по маркуванню деталей на загальну суму 67000 грн. 00 коп. ( в т.ч. ПДВ - 11166 грн. 67 коп.), про що була виписана накладна №121/1 від 28.03.2005р.
Постановою Буринського районного суду Сумської області від 22.03.2006 року по справі №2-143/2006 визнано недійсним статут та установчий договір наукового-виробничого комерційного приватного підприємства «Укртехмонтажбуд» від 17.08.1995 року, свідоцтво платника податку на додану вартість №25724161 з моменту державної реєстрації змін №1 до статуту, тобто з 13.04.2004 року, а також визнано недійсними всі фінансово-господарські та податкові документи, підписані Заєць О.М. від імені другого відповідача з моменту їх складання.
Згідно ч.1 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначає, що оскільки статут та свідоцтво про державну реєстрацію платника податку на додану вартість НВКПП «Укртехмонтажбуд» визнано недійсними з моменту реєстрації, а згідно з п. 2 ч. 1 ст. 110 Цивільного кодексу України юридична особа ліквідується в разі визнання судом недійсною державної реєстрації юридичної особи, через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, то господарські зобов'язання, вчинені між відповідачами по справі, повинні бути визнані недійсними, в зв'язку з тим, що НВКПП «Укртехмонтажбуд» укладало їх без належної господарської правосуб'єктності.
Відповідно до ст. 91 Цивільного кодексу України цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до Єдиного державного реєстру запису про її припинення.
Відповідно до ч.1 ст. 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Визнання в установленому порядку недійсними установчих документів НВКПП «Укртехмонтажбуд» та свідоцтва про державну реєстрацію у зв'язку з здійсненням відповідної реєстрації на підставну особу є підставою для визнання угод недійсними.
Крім того, ч.2 ст. 203 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Заєць О.М., який вчиняв правочини (договори та усні угоди) від імені НВКПП «Укртехмонтажбуд» такими правами наділений не був, про що зазначено в постанові Буринського районного суду Сумської області №2-143/2006 від 22.03.2006 року.
В ч.1 ст.215 Цивільного кодексу України зазначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ст. 203 Цивільного кодексу України.
Крім того, приймаючи до уваги ті факти, що постановою Буринського районного суду Сумської області від 22.03.2006 року визнано недійсним статут та установчий договір наукового-виробничого комерційного приватного підприємства «Укртехмонтажбуд» від 17.08.1995 року, свідоцтво платника податку на додану вартість №25724161 з моменту державної реєстрації змін № 1 до статуту, тобто з 13.04.2004 року, а також визнано недійсними всі фінансово-господарські та податкові документи, підписані Заєць О.М. від імені другого відповідача з моменту їх складання, податки та збори в установленому порядку підприємство не сплачувало, позивач вважає, що всі угоди, які були укладені від імені другого відповідача, повинні бути визнані недійсними по ст. 207 Господарського кодексу України.
З огляду на вищезазначене, суд вважає що вимоги позивача щодо визнання правочину та господарського зобов'язання по договору №3 від 10.01.2005р., укладеного між СУРБК «Спецмонтаж» та НВКПП «Укртехмонтажбуд», на суму 67000 грн. з ПДВ на підставі ч. 2 ст. 203 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України визнаються судом обґрунтованими, правомірними та підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 208 Господарського кодексу України, якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням.
Враховуючи викладене, суд вважає, що у сторін при укладанні спірних господарських зобов'язань була мета, завідома суперечна інтересам держави і суспільства, а саме, безпідставне включення до складу податкового кредиту з ПДВ суми 11166 грн. 67 коп. та незаконне відшкодування державних коштів.
Тому, підлягає стягненню в доход держави з НВКПП «Укртехмонтажбуд» 67000 грн., отриманих від СУРБК «Спецмонтаж» за надані на підставі договору №3 від 10.01.2005р., а також підлягає стягненню з СУРБК «Спецмонтаж» в доход державного бюджету 67000 грн. вартості наданих послуг, отриманих від НВКПП «Укртехмонтажбуд», на підставі ст. 208 Господарського кодексу України.
Керуючись ст.ст. 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Адміністративний позов задовольнити.
2. Визнати недійсним правочин між Спільною українсько-російською компанією «Спецмонтаж» у формі товариства з обмеженою відповідальністю та Науково-виробничим комерційним приватним підприємством «Укртехмонтажбуд».
3. Визнати недійсним з моменту виникнення господарське зобов'язання за договором №3 від 10.01.2005р. між Спільною українсько-російською компанією «Спецмонтаж» у формі товариства з обмеженою відповідальністю та науково-виробничим комерційним приватним підприємством «Укртехмонтажбуд» згідно податковій накладній №121/1 від 28.03.2005р. на загальну суму 67000 грн., в т.ч. ПДВ 11166,67 грн.
4. Стягнути з науково-виробничого комерційного приватного підприємства «Укртехмонтажбуд» (м. Суми, вул. Маліновського, 12; код 232917918197) в доход державного бюджету України (р/р 31115095600002, банк: УДК у Сумській області, отримувач: ВДК у м. Суми, МФО 837013, код ЄДРПОУ 23636315, призначення платежу: код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності 095) вартість виконаних робіт в розмірі 67000 грн. 00 коп.
5. Стягнути з Спільної українсько-російської компанії «Спецмонтаж» у формі товариства з обмеженою відповідальністю (м. Суми, вул. Комсомольська, 34/57, ідентифікаційний код 23632292) в доход державного бюджету України (р/р 31115095600002, банк: УДК у Сумській області, отримувач: ВДК у м. Суми, МФО 837013, код ЄДРПОУ 23636315, призначення платежу: код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності 095) грошові кошти в розмірі 67000 грн. 00 коп.
6. Видати виконавчі листи після набрання постановою законної сили.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
СУДДЯ О.Ю. СОП'ЯНЕНКО