ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
23 квітня 2013 року 10:32 № 826/4402/13-а
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Федорчука А.Б., при секретарі судового засідання Паньківу В.В. розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Будінформ"
до Державного реєстратора Голосіївської районної у місті Києві державної адміністрації Кіщенко А.А.
про визнання протиправними дії, зобов'язання вчинити дії
за участю представників сторін:
від позивача: Нечай М.А.
від відповідача: Кіщенко А.А.
Відповідно до частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 23.04.2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Будінформ" (надалі по тексту Позивач) з адміністративним позовом до Державного реєстратора Голосіївської районної у місті Києві державної адміністрації Кіщенко А.А. (надалі по тексту Відповідач) про визнання протиправними дії Державного реєстратора Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації Ющенко Анжели Анатоліївни щодо проведення реєстраційної дії «Внесення інформації щодо відсутності юридичної особи за вказаною адресою», номер запису 1 068 143 0009 000575, дата проведення 02 жовтня 2012 року; визнати реєстраційну дію «Внесення інформації щодо відсутності юридичної особи за вказаною адресою», номер запису 1 068143 0009 000575, дата проведення 02 жовтня 2012 року, вчинену Державним реєстратором Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації Кіщенко Анжелою Анатоліївною, недійсною з моменту її вчинення; зобов'язати Державного реєстратора Кіщенко Анжелу Анатоліївну Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації внести до єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запис про скасування «Внесення інформації щодо відсутності юридичної особи за вказаною адресою», номер запису 1 068 143 0009 000575, дата проведення 02 жовтня 2012року.
В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що відповідачем безпідставно внесено запис про відсутність позивача за адресою реєстрації.
Відповідач проти заявлених позовних вимог заперечує, зазначаючи, що ним були вчені дії у відповідності до законодавства.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва встановив наступне.
З матеріалів справи вбачається, що на адресу відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Голосіївської районної у місті Києві державної адміністрації 22.08.2012 р. надійшло повідомлення встановленого зразку (форма 18-ОПП №265/18-420 від 15.08.2012 р.) від Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва про відсутність ТОВ "Будінформ" (іден. код 32526406) за місцезнаходженням: м. Київ, вулиця Саксаганського, буд. 67.
Державним реєстратором відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Голосіївського району міста Києва 27.08.2012 року направлено за адресою - 01033, Київ, вулиця Саксаганського, буд. 67, повідомлення, згідно з яким Позивача поінформовано про те, що позивач повинен підтвердити реєстраційні відомості про юридичну особу.
З матеріалів справи вбачається, що вищезазначене повідомлення було 27.08.2012 року направлено з поштового відділення №39, про що свідчить реєстр рекомендованих поштових відправлень, копія якого наявна в справі.
Крім того, в матеріалах справи наявний поштовий конверт, в якому міститься відмітка про те, що даний лист направлено 27.08.2012 р., проте повернувся на адресу Відповідача 25.09.2012 р.
У відповідності до Постанови Кабінету міністрів України «Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку» від 5 березня 2009 року № 270 лист - повідомлення зберігається у відділені поштового зв'язку протягом одного місяця, а Позивача повинно було бути повідомлено поштовим відділенням зв'язку про надходження відповідного повідомлення. У разі коли адресат не з'явився за одержанням реєстрованого поштового відправлення, протягом трьох робочих днів після доставки першого повідомлення про надходження зазначеного поштового відправлення його повинно було бути повідомлено поштовим відділенням зв'язку повторно.
Тому твердження Позивача, що Відповідач внісши спірний запис порушив порядок та строки направлення повідомлень та вчиненням відповідних дій перевищив надані йому повноваження і порушив норми Закону є безпідставним.
Суд приходить до висновків, що зазначені обставини мають оцінюватися компетентним органом в процесі можливого розслідування вчинення посадовими особами підприємства поштового зв'язку протиправних дій, проте, не спростовують наявності у Відповідача - 2 підстав для внесення відомостей до Реєстру.
Відповідно до ст. 19 Закону "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", якщо до Єдиного державного реєстру не внесено запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, то в разі неодержання реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу в установлений частиною сьомою цієї статті строк, а також у разі одержання державним реєстратором від органу державної податкової служби повідомлення встановленого зразка про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням державний реєстратор зобов'язаний у строк, що не перевищує десяти робочих днів з дати, яка встановлена для подання реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу, або з дати одержання повідомлення від органу державної податкової служби, направити рекомендованим листом юридичній особі повідомлення про необхідність подання державному реєстратору реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу.
Згідно пункту 14 статті 19 цього Закону у разі неподання юридичною особою протягом місяця з дати надходження їй відповідного повідомлення реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність підтвердження зазначених відомостей датою, яка встановлена для чергового подання реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу. Якщо державному реєстратору повернуто рекомендованого листа, державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.
Враховуючи, що Позивачем не було підтверджено відомості про юридичну особу, то в даному випадку Відповідачем було правомірно внесено відомості щодо відсутності юридичної особи за вказаною адресою.
Суд приходить до висновків, що направлення повідомлення щодо необхідності подання державному реєстратору реєстраційної картки абзацом другим частини 12 статті 19 визначено обов'язком Відповідача.
Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд приходить до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які не підтверджуються достатніми доказами, що свідчить про не обґрунтованість позовних вимог, а отже, дії вчинені Відповідачем з урахуванням всіх обставин.
Згідно ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах відповідно до законів України.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Оцінивши докази, які є у справі, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, Суд прийшов до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з огляду на їх необґрунтованість та безпідставність.
Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя А.Б. Федорчук