Справа № 0303/699/2012
Номер провадження: 1/156/2/13
08.05.2013смт. Іваничі
Іваничівський районний суд Волинської області
в складі: головуючого-судді Нєвєрова І.М.
за участю секретаря Киці Л.Ф.
прокурора Герасимчук Л.Р.
захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Іваничі кримінальної справи про обвинувачення ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки та жительки АДРЕСА_1, українки, громадянки України, освіта вища, вдови, начальника відділу містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Іваничівської РДА, не судимої,
у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 367 КК України, -
ОСОБА_3, обіймаючи посаду начальника відділу містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Іваничівської РДА наділена організаційно - розпорядчими та адміністративно - господарськими функціями, тобто відповідно до примітки до ст. 364 КК України являється службовою особою.
ОСОБА_3 01 червня 2009 року у приміщенні відділу містобудування, архітектури та ЖКГ Іваничівської РДА неналежно виконуючи свої службові обов'язки, через несумлінне ставлення до них без проведення належної перевірки в порушення вимог ст. 19 Конституції України, ст.20 Земельного кодексу України, відповідно до якої, віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.
Зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об'єктів природоохоронного та історико-культурного призначення.
Земельні ділянки сільськогосподарського призначення використовуються їх власниками або користувачами виключно в межах вимог щодо користування землями певного виду використання, встановлених статтями 31, 33-37 цього Кодексу.
ст. 22 Земельного кодексу України, згідно якої, землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.
землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва
ст. 38 Земельного кодексу України, відповідно до якої, до земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об'єктів загального користування.
ст.ст.39, 122 Земельного кодексу України, ст. 60 Закону України «Про землеустрій», ст.ст. 5, 7, 12, 15, 17, 18, 20, 21 Закону України «По основи містобудування», ст.ст. 7, 12, 13, 30-2, 32 Закону України «Про планування та забудову території», підготувала та підписала лист № 419 від 01.06.09, яким погодила вибір місця розташування земельних ділянок вищевказаних громадян для будівництва і обслуговування житлових будинків за межами населених пунктів Грибовицької сільської ради, без зміни цільового призначення земель.
В подальшому ОСОБА_3 неналежно виконуючи свої службові обов'язки, через несумлінне ставлення до них в порушення вимог чинного законодавства підготувала та видала висновок №692 від 23.10.09 «Про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки» про можливість передачі у власність громадянам земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель та споруд за межами населених пунктів Грибовицької сільської ради за рахунок земель сільськогосподарського призначення без зміни їх цільового призначення.
В подальшому ОСОБА_3 неналежно виконуючи свої службові обов'язки, через несумлінне ставлення до них в порушення вимог чинного законодавства підготувала та видала висновок №335 від 25.10.10 «Про погодження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки» про можливість передачі у власність громадянам земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель та споруд за межами населених пунктів Грибовицької сільської ради.
На підставі вищевказаних незаконних висновків головою Іваничівської РДА видано незаконні розпорядження №133 від 27.03.2010 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок на території Грибовицької сільської ради», №355 від 15.10.2010 «Про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо виготовлення державних актів на право власності на земельні ділянки на території Грибовицької сільської ради» та №381 від 19.11.2010 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо виготовлення державних актів на право власності? на земельні ділянки на території Грибовицької сільської ради», що стало підставою для видачі громадянам ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_4 та ОСОБА_13 державних актів на право приватної власності на вищевказ?ані земельні ділянки.
Внаслідок вищевказаних протиправних дій начальника відділу містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Іваничівської РДА ОСОБА_3 незаконно передано у приватну власність громадянам земельні ділянки загальною площею 2,0721 га, що спричинило тяжкі наслідки державним інтересам у вигляді матеріальних збитків на загальну суму 605 тис. грн., що на момент вчинення злочину у 250 і більше разів перевищувало неоподаткований мінімум доходів громадян, а також вчинено підрив авторитету і престижу державних органів.
Допитана в судовому засіданні підсудна ОСОБА_3 свою вину у вчинені злочину визнала повністю і показала, що дійсно, перебуваючи на посаді начальника відділу архітектури Іваничівської РДА , в порушення вимог чинного законодавства підготувала та підписала вазаний в обвинуваченні лист і висновки, та заявила клопотання про звільнення її від кримінальної відповідальності у зв'язку зі зміною обстановки, оскільки на даний час вона подала заяву про звільнення із займаної посади.
Допитавши підсудну, заслухавши захисника ОСОБА_2, який підтримав клопотання, прокурора, яка покладає вирішення даного клопотання на розсуд суду, думку підсудної ОСОБА_14, її захисника ОСОБА_1, які не заперечили проти задоволення клопотання, оглянувши матеріали справи, суд приходить до висновку, що клопотання підсудної підлягає до задоволення з наступних підстав.
Згідно ст. 48 КК України особу, яка вперше вчинила злочин невеликої або середньої тяжкості, може бути звільнено від кримінальної відповідальності, якщо буде визнано, що на час розслідування або розгляду справи в суді внаслідок зміни обстановки вчинене нею діяння втратило суспільну небезпечність або ця особа перестала бути суспільно небезпечною.
Як встановлено в судовому засіданні підсудна вперше притягується до кримінальної відповідальності за злочин, який відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до злочинів середньої тяжкості.
Злочин підсудною було вчинено під час перебування на посаді начальника відділу містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Іваничівської РДА. На момент розгляду справи в суді підсудна подала заяву про звільнення із займаної посади, що виключає вчинення нею в подальшому тотожного або однорідного злочину.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що підсудна перестала бути суспільно небезпечною внаслідок зміни обстановки.
Звільнення від кримінальної відповідальності за ст. 48 КК України є правом, а не обов'язком суду. При прийнятті рішення суд враховує, що підсудна щиро розкаялася, являється інвалідом ІІ групи загального захворювання, позитивно характеризується по місцю проживання і вважає, що за даних обставин ОСОБА_3 можливо звільнити від кримінальної відповідальності і кримінальну справу відносно неї провадженням закрити .
Речові докази зберігати при справі .
Запобіжний захід у виді підписки про невиїзд - скасувати.
Керуючись ст. 48 КК України, ст.ст. 7, 282 КПК України ( в редакції 1960 року), суд,-
Кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України закрити, звільнивши її від кримінальної відповідальності внаслідок зміни обстановки.
Міру запобіжного заходу у виді підписки про невиїзд - скасувати.
Речові докази зберігати при справі.
Постанова може бути оскаржена протягом семи діб з дня її винесення до апеляційного суду Волинської області через Іваничівський районний суд.
Суддя І. М. Нєвєров