Копія
Ухвала
Іменем України
Справа № 2а-14428/11/0170/24
30.04.13 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Дугаренко О.В.,
суддів Дадінської Т.В. ,
Мунтян О.І.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (головуючого судді Кащеєва Г.Ю. ) від 28.03.12 у справі № 2а-14428/11/0170/24
за позовом Кримської Республіканської спілки споживчих товариств (вул. Самокіша, 30,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95011)
до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби (вул. М.Залки, 1/9,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95053)
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 28.03.2012 адміністративний позов Кримської Республіканської спілки споживчих товариств до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби - задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби від 27.05.2011 №0013871501. Також судом вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Не погодившись з зазначеною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 28.03.2012, прийняти нове рішення по справі.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
У судове засідання 30.04.2013 сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.
Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.
При апеляційному перегляді справи встановлено, що Державною податковою інспекцією в м. Сімферополі проведено камеральну перевірку податкової звітності позивача з податку на прибуток.
За результатами перевірки складено акт від 05.05.2011 № 5633/15-1 (а.с. 7), згідно якого в ході перевірки зафіксовано, що грошове зобов'язання, вказане платником у податковій звітності становить 1025,00 грн., грошове зобов'язання, встановлене перевіркою становить 8954,00 грн. та встановлено заниження грошового зобов'язання з податку на прибуток на 7929,00 грн.
На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 27.05.2011 № 0013871501, відповідно до якого позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 7929,00 грн. та нараховані штрафні санкції з податку на прибуток в сумі 1982,25 грн. (а.с. 11).
Позивач скористався адміністративним способом оскарження рішення, прийнятого контролюючим органом, направивши скаргу до Державної податкової адміністрації в АР Крим (а.с. 17-19).
Рішенням ДПА в АР Крим від 03.08.2011 вих. № 2844/10/25023 податкове повідомлення - рішення від 27.05.2011 № 0013871501 залишено без змін, а скарга - без задоволення (а.с. 21-23).
Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Підпунктом 4.1.4 б) п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 № 2181-ІІІ (далі - Закон № 2181) передбачено, що податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).
Базовий податковий звітний період для подання податкової декларації з податку на прибуток підприємств встановлений п.16.4. ст.16 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 року № 334/94-ВР (далі - Закон № 334), як квартальний податковий період. Платники податку у строки, визначені законом, подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний період, розраховану наростаючим підсумком з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових періодів у разі його наявності відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Закону. При цьому за звітні квартал, півріччя та три квартали платники податку подають спрощену декларацію, а за результатами звітного року - повну. Форми декларацій з цього податку встановлюються центральним податковим органом за узгодженням з комітетом Верховної Ради України, що відповідає за проведення податкової політики.
Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону № 334 валові витрати виробництва та обігу (валові витрати) - це сума будь-яких витрат платника податку в грошовій (матеріальній або нематеріальній) формі, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, реалізацією продукції (робіт, послуг) і охороною праці, з урахуванням обмежень, встановлених п.п. 5.3-5.7 ст. 5 цього Закону (п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону № 334).
Якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкту оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року.
Розрахунок об'єкту оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкту оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.
У 2010 році норми цього пункту діяли з урахуванням особливостей, встановлених п. 22.4 ст. 22 цього Закону. Відповідно до п.22.4 ст.22 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" у 2010 році у складі валових витрат платника податку враховувалось 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року.
Загальні вимоги до відправлення податкових декларацій поштою передбачено Законом № 2181. Зокрема, п.п. 4.1.7 п. 4.1 ст. 4 Закону № 2181 встановлені єдині правила подання до податкової інспекції податкових декларацій поштою. Ці правила стосуються звітних документів, що мають статус податкової декларації. Так, відповідно до п. 1.11 ст. 1 Закону № 2181 податкова декларація, розрахунок - це документ, що подається платником податку до контролюючого органу у строки, установлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).
Платник податків має право не пізніше ніж за десять днів до закінчення граничного строку подання декларації, визначеного згідно з підпунктом 4.1.4 цього пункту, надіслати декларацію (розрахунок) на адресу податкового органу поштою з повідомленням про вручення (п.п. 4.1.7 п. 4.1 ст. 4 Закону № 2181).
Наказом ДПА України від 29.03.2003 року № 143 затверджено форму податкової декларації з податку на прибуток та порядок її заповнення (далі - Порядок № 143).
Відповідно до п. 1.6 Порядку № 143 у декларації зазначаються усі передбачені в ній показники. Якщо будь-який рядок декларації не заповнюється через відсутність операції (суми), то такий рядок прокреслюється, крім випадків, прямо визначених у декларації
Так, п. 3.1 вказаного Порядку передбачено, що декларація складається із заголовної та двох основних частин і одинадцяти додатків, з яких сім (К1-К7) подаються щокварталу, у тому числі за рік, а чотири (Р1-Р4) подаються виключно за рік.
Порядком № 143 передбачено, що якщо платником самостійно виявлено помилки, що містяться у раніше поданій ним декларації, то відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону № 2181 (з урахуванням строків давності) такий платник має право надати уточнюючий розрахунок.
Платник податку має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були виявлені.
З матеріалів справи вбачається, що в доповнення до уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за І півріччя 2009 року, 9 місяців 2009 року та за 2009 рік, позивачем були направлені до відповідача додатки К1/1 до Декларації з податку на прибуток підприємства з розрахунками амортизаційних відрахувань за відповідні періоди, які були отримані відповідачем 12.05.2010 року.
Як вбачається зі змісту наданих позивачем до матеріалів справи уточнюючих розрахунків, при камеральній перевірці не було враховано від'ємне значення уточнюючих декларацій: за І півріччя 2009 року в сумі 81947,00 грн., за 9 місяців 2009 року в сумі 76647,00 грн., а всього - 158594,00 грн.
У рядку 04.9 декларації за ІІІ квартали 2010 року відображено 36637,00 грн., що складає 20% від річної суми - 183187,00 грн., яка склала від'ємне значення за уточнюючими деклараціями, наданими позивачем відповідачеві та які залучені до матеріалів справи.
Відповідно до п. 50.1 ст. 50 ПК України, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.
Платник податків, який самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті:
а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;
б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.
Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.
Відповідно до п. 50.2 ст. 50 ПК України платник податків не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору, який перевіряється контролюючим органом, виключно під час проведення документальних планових та позапланових виїзних перевірок.
Згідно з п. 86.2 ст. 86 ПК України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації в органі державної податкової служби вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. У разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами та даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки). Такі заперечення розглядаються органом державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податку (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень, про що такий платник податку зазначає у запереченнях.
При цьому, відповідно до абз. 2 п. 86.7 ст. 86 ПК України, у разі якщо платник податку виявив бажання взяти участь у розгляді його заперечень до акта перевірки, орган державної податкової служби зобов'язаний повідомити такого платника податків про місце і час проведення такого розгляду. Таке повідомлення надсилається платнику податків не пізніше наступного робочого дня з дня отримання від нього заперечень, але не пізніше ніж за два робочих дні до дня їх розгляду. Участь керівника відповідного органу державної податкової служби (або уповноваженого ним представника) у розгляді заперечень платника податків до акта перевірки є обов'язковою. Такі заперечення є невід'ємною частиною акта (довідки) перевірки. Рішення про визначення грошових зобов'язань приймається керівником органу державної податкової служби (або його заступником) з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків (у разі їх наявності). Платник податків або його законний представник може бути присутнім під час прийняття такого рішення.
Згідно з п. 86.8 ст. 86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.
Таким чином, при розгляді заперечень на акт камеральної перевірки, відповідачем був порушений порядок розгляду таких заперечень та строки, а також строки прийняття рішення щодо донарахування податкового зобов'язання позивачеві.
При розгляді скарги, відповідачем безпідставно не були враховані надані позивачем уточнюючі розрахунки, відомості, викладені в таких розрахунках не спростовані, додаткові перевірки на підставі уточнюючих розрахунків не проведені, як того вимагає п. 50.3 ст. 50 ПК України, відповідно до якої, у разі якщо платник податків подає уточнюючий розрахунок до податкової декларації, поданої за період, що перевірявся, відповідний контролюючий орган має право на проведення позапланової перевірки платника податків за відповідний період.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що податкове зобов'язання з податку на прибуток за 3 квартали 2010 року розраховано відповідачем без дотримання порядку, встановленого чинним законодавством України.
Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам процесуального і матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.
Судове рішення є законним і обґрунтованим й не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.
Керуючись статтями 195, 197, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 28.03.12 у справі № 2а-14428/11/0170/24 залишити без задоволення.
2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 28.03.12 у справі № 2а-14428/11/0170/24 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.
Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя підпис О.В.Дугаренко
Судді підпис Т.В. Дадінська
підпис О.І. Мунтян
З оригіналом згідно
Головуючий суддя О.В.Дугаренко