Кодимський районний суд Одеської області
Справа №503/649/13-к
13.05.2013 рокум. Кодима
Кодимський районний суд Одеської області в складі:
головуючого судді Сопільняка О.М.
ппри секретарі Вдовиченко В.О.
за участі прокурора Шевчука В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Кодимі Одеської області кримінальне провадження, зареєстроване 07 січня 2013 року в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12013170320000018, по звинуваченню:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Федорівка Кодимського району Одеської області, жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з середньою освітою, співмешкає, утримує неповнолітніх дітей, працездатного, не працюючого, раніше не судимого,
та
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця та жителя АДРЕСА_3, українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, утриманців не має, працездатного, не працюючого, раніше не судимого,
- у вчиненні злочину, передбаченого частиною 3 статті 185 КК України,-
Обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 06 січня 2013 року біля 22 години перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, маючи можливість усвідомлювати свої дії та керувати ними, з корисливих мотивів, з метою викрадення чужого майна та незаконного збагачення за його рахунок, попередньо вступивши між собою у злочинну змову, прибули до домогосподарства потерпілого ОСОБА_3, яке розташоване в АДРЕСА_2, де діючи з єдиним умислом згідно розподілених злочинних ролей ОСОБА_1 залишився на вулиці неподалік від помешкання потерпілого з метою спостереження за появою сторонніх осіб, а ОСОБА_2, скориставшись відсутністю господаря та сторонніх осіб, зайшов на подвір'я, де шляхом відкриття вхідних дверей проник до приміщення погребу, звідки таємно викрали 10 літрів виноградного вина домашнього виготовлення на суму 130 грн., з розрахунку вартості 1 літра вина - 13 грн.
Вживши викрадене у потерпілого вино ОСОБА_1 та ОСОБА_2, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, маючи можливість усвідомлювати свої дії та керувати ними, через незначний проміжок часу, а саме 07 січня 2013 року біля 2 години ночі, продовжуючи здійснювати свій злочинний намір, діючи відповідно до єдиного умислу знову прибули до домогосподарства потерпілого ОСОБА_3, де діючи з раніше виниклим єдиним умислом ОСОБА_2 залишився на вулиці неподалік від помешкання потерпілого з метою спостереження за появою сторонніх осіб, а ОСОБА_1 таким же способом проник до погребу потерпілого, звідки таємно викрав ще 10 літрів виноградного вина домашнього виготовлення на суму 130 грн.
Всього обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 викрали 20 літрів належного потерпілому вина на загальну суму 260 грн.
В судовому засіданні обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 винними себе у вчиненні інкримінованого злочину визнали у повному обсязі, у вчиненому щиро покаялись та підтвердили факт викрадення 20-ти літрів виноградного вина з погреба потерпілого ОСОБА_3, що мало місце в ніч з 06 та 07 січня 2013 року. Завдані потерпілому збитки відшкодували.
Будучи допитаним в ході досудового розслідування в якості потерпілого ОСОБА_3 пояснив, що є власником житлового будинку в АДРЕСА_2, на подвір»ї якого знаходиться погреб, в якому зберігаються продукти харчування. В ніч з 06 та 07 січня 2013 року з погреба було викрадено 20 літрів виноградного вина домашнього виготовлення.
Ці свідчення визнані судом доказом та покладені в основу звинувачення ОСОБА_1 та ОСОБА_2, без допиту потерпілого в судовому засіданні через його неможливість за станом здоров'я з'явитись до суду.
Відповідно до ч.2 та 3 ст.349 КПК України суд за згодою учасників судового провадження (прокурора та обвинувачених) визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, та визначив обсяг доказів, які підлягають дослідженню, допитом обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2, а також дослідженням письмових свідчень потерпілого ОСОБА_3, наданих ним в ході досудового розслідування.
При цьому, судом з'ясовано правильне розуміння учасниками судового провадження змісту цих обставин, добровільність та істинність їх позиції, а також їм роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку.
Таким чином, діючи в межах пред'явленого звинувачення, суд визнає доведеним вчинення кожним з обвинувачених злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, зокрема, таємного викрадення чужого майна (крадіжки), вчиненої за попередньою змовою групою осіб з проникнення до приміщення, яким суд визнає належний потерпілому ОСОБА_3 погреб, який не придатний для житла, відтак, не є житлом, але призначений для зберігання належного потерпілому майна (продуктів харчування).
При призначенні виду та розміру покарання обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 суд враховує суспільну небезпеку вчиненого ним злочину, його тяжкість, визначену відповідно до ст.12 КК України, дані про їх особу, які за місцем свого проживання характеризується задовільно, раніше не судимі, визнання ними своєї провини, відшкодування завданої потерпілому шкоди, перебування на утриманні ОСОБА_1 неповнолітніх дітей.
Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_1 та ОСОБА_2, суд визнає їх щире каяття у вчиненому злочині, активне сприяння розкриттю злочину шляхом надання послідовних визнавальних свідчень та добровільне відшкодування завданих потерпілому збитків, що підтверджується наданою останнім заявою (п.1 та 2 ч.1 ст.66 КК України).
Обставинами, що обтяжують покарання кожного з обвинувачених, є вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння та у відносно особи похилого віку, яким є потерпілий ОСОБА_3, 1929 року народження. При цьому, інкримінована їм обтяжуюча їх покарання обставина «вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб» підлягає виключенню відповідно до ч.4 ст.67 КК України.
Враховуючи викладені обставини, суспільну небезпеку незаконного посягання на чуже майно, дані про особистість обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 суд приходить до висновку про необхідність призначення кожному з них покарання у вигляді позбавлення волі. При цьому, сукупність встановлених обставин дає суду підставу звільнити обвинувачених від відбування призначеного їм покарання з випробуванням та покладенням додаткових обов'язків, передбачених ст..76 КК України. Суд вважає таке покарання достатнім та необхідним для їх виправлення.
Крім цього, з огляду на доведеність провини ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого їм злочину і, як наслідок, спричинення потерпілому ОСОБА_3 майнової шкоди у розмірі вартості викраденого майна, тобто у розмірі 260 грн., враховуючи відшкодування обвинуваченими завданої їхніми діями потерпілому шкоди у такому розмірі (а.с.72), заявлений потерпілим позов задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.366-368, 371, 374, 376, 395 КПК України, суд ,-
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнати винуватими у вчиненні злочину, передбаченого частиною третьою статті 185 КК України, та призначити кожному з них покарання у вигляді трьох років позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України звільнити обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від відбування призначеного їм покарання строком на один рік шість місяців кожного, якщо вони впродовж встановленого випробувального строку не вчинять нового злочину та виконають обов'язки, передбачені п.2,3 та 4 ч.1 ст.76 КК України, зокрема:
- не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи;
- повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця свого проживання, роботи;
- являтись на реєстрацію до органу кримінально-виконавчої системи у визначені дні.
Речовий доказ - цинкове відро ємн.10 літрів, яке зберігається в кімнаті зберігання речових доказів Кодимського РВ ГУМВС України в Одеській області відповідно до квитанції №000754 від 07 лютого 2013 року, - знищити.
У задоволенні позову потерпілого ОСОБА_3 відмовити.
На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Одеської області через Кодимський районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Суддя Сопільняк О.М.