07.05.2013
Справа №2/489/997/2013
07 травня 2013 р. Ленінський районний суд м. Миколаєва в складі: головуючого - судді Губницького Д.Г., при секретарі Наумкіній І.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» (далі за текстом - Банк), третя особа без самостійних вимог ОСОБА_2, про стягнення 3% річних, інфляційний втрат, -
У лютому 2013 р. ОСОБА_1 пред'явила до суду позов з вимогами про стягнення з Банку 3% річних 8388,77 грн., інфляційні втрати 1210,23 грн., пені 41943,84 грн. Позов обґрунтований тим, що рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 08 червня 2012 р., яке набрало законної сили19 червня 2012 р. з Банка на її користь стягнуто 403412,45 грн. Рішення суду звернуто до примусового виконання, але боржником досі не виконано, що є підставою, на її думку, для стягнення 3% річних, інфляційних втрат і пені, які нараховані на дану суму боргу з 08 червня 2012 р. по 15 лютого 2013 р.
Ухвалою суду від 07 травня 2013 р. позовні вимоги в частині стягнення пені залишено без розгляду на підставі ст. 207 ч. 1 п. 5 ЦПК України.
В подальшому позовні вимоги були зменшені (а.с.42). Посилаючись на те, що рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 08 червня 2012 р. набрало законної сили 19 червня 2012 р., а повну суму боргу Банк перерахував на рахунок органу державної виконавчої служби 17 грудня 2012 р., позивачка обмеживши нарахування 3% річних і інфляційних втрат цим періодом, остаточно просила стягнути на свою користь 3% річних 6034,61 грн., інфляційні втрати 1210,23 грн. та сплачений судовий збір.
В судовому засіданні представник позивачки позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Представник відповідача проти задоволення позову заперечувала в повному обсязі.
Третя особа ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся.
Суд, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь в справі, дослідивши письмові докази, встановив наступні обставини.
Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 08 червня 2012 р. було задоволено позов ОСОБА_1 до Банку, за участю третьої особи без самостійних вимог ОСОБА_3, визнано дії Банку неправомірними і стягнуто на користь позивачки безпідставно утримані з неї кошти в сумі 403412,45 грн. (а.с.6-7).
На підставі виконавчого листа від 16 серпня 2008 р. і заяви ОСОБА_1 від 29 серпня 2012 р., органом державної виконавчої служби 13 вересня 2012 р. було відкрито провадження з примусового виконання даного рішення суду і було добровільно виконано Банком шляхом перерахування 403412,45 грн. на рахунок органу ДВС 17 січня 2013 р. (а.с.9,11, 22, 23)
Ухвалою судді апеляційного суду Миколаївської області від 18 липня 2012 р. було відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Банку на рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 08 червня 2012 р. на підставі ухвали судді апеляційного суду Миколаївської області винесеної того ж дня про відмову у поновленні строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції. Ухвала судді апеляційного суду Миколаївської області від 18 липня 2012 р. про відмову у поновленні пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 08 червня 2012 р. була скасована ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справи від 16 січня 2013 р. у зв'язку з необґрунтованістю і питання про відкриття апеляційного провадження було передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції (а.с.20-21).
Рішенням апеляційного суду Миколаївської області від 19 березня 2013 р. рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 08 червня 2012 р. в частині стягнення на користь ОСОБА_1 з Банку 403412,45 грн. залишено без змін (а.с.35-36).
Згідно ч. 1 ст. 223 ЦПК України рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Ухвали суддів апеляційного суду Миколаївської області від 18 липня 2012 р. про відмову у поновленні строку на апеляційне оскарження рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва є скасованою і юридичних наслідків немає, а справа розглянута апеляційним судом по суті 19 березня 2013 р.
Згідно ст. 319 ЦПК України, рішення або ухвала апеляційного суду набирають законної сили з моменту їх проголошення.
Отже, рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 08 червня 2012 р. в частині стягнення на користь позивачки грошової суми у 403412,45 грн. набрало законної сили 19 березня 2013 р. і саме з цієї дати Банк зобов'язаний сплатити ОСОБА_1 цю суму.
Виходячи з наведеного підстав для нарахування на суму боргу за період з 19 червня по 17 грудня 2012 р. 3% річних і інфляційних втрат немає, оскільки обов'язок по сплаті боргу внаслідок присудження його судом виник для Банку з 19 березня 2013 р. і через це у задоволенні позову слід відмовити.
На підставі ст. 88 ЦПК України судовий збір позивачці не відшкодовується.
Керуючись ст. 212-215 ЦПК України, суд -
У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Миколаївської області шляхом подання апеляційної скарги через Ленінський районний суд м. Миколаєва протягом 10 днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення - в тому ж порядку і в той самий строк, який обраховується з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Д.Г. Губницький