Справа №: 398/548/13- ц
Іменем України
"30" квітня 2013 р. Олександрійський міськрайонний суд
Кіровоградської області
в складі: головуючого - судді Ковальової О.Б.
при секретарі - Дудченко О.Ю.,
за участю: прокурора - Ніколаєвої В.М.,
представника відповідача - Пуговкіної А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань м. Олександрії Кіровоградської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Державного підприємства «Трест «Олександріярозрізобуд» про стягнення коштів за придбання працівником за власний кошт для підприємства послуг, товарів, робіт, -
позивач звернувся до суду з позовом в якому просить стягнути з відповідача у відшкодування понесених ним витрат 876 494,10 грн.
Свої вимоги мотивує тим, що він з 07 вересня 2011 року по 28 серпня 2012 року працював на підприємстві заступником директора з фінансових питань.
03 лютого 2010 року головою ліквідаційної комісії було видано наказ про те, що в зв'язку з тяжким фінансовим станом, відсутності виробництва на підприємстві, а отже, нехватки обігових коштів, необхідністю придбання ПММ для перевозки працівників, забезпеченню виконання робіт з обслуговування державного майна, охорони праці, створення належних умов праці, організації роботи кадрів, бухгалтерії, діловодства, відповідно до постанови Правління НБУ від 09.02.2005 р. № 32, листів НБУ від 05.12.2007 р. № 11-113/4587-12584 та від 27.04.2005 р. №11-113/1430-4321, дозволено здійснювати працівникам ДП «Трест «Олександріярозрізобуд», згідно затвердженого списку цих працівників, оплату власними готівковими коштами товарів, робіт, послуг.
20.09.2011 року список працівників було доповнено наказом по підприємству від 20.09.2011 р. № 12/11, до якого було включено і його прізвище. Сума оплати не повинна перевищувати 10 000 грн. за один розрахунковий день, з однією юридичною особою.
По бухгалтерському обліку було обліковано операції, які були пов'язані із розрахунками з підзвітними особами за наявності підтверджувальних документів.
Посилається на ст., ст. 1159, 1160 ЦК України та ст.121 КЗпП України та зазначає, що на протязі всього часу його роботи ним були здійснені витрати його власних грошових коштів в сумі 876 494,10 грн., які підлягають відшкодуванню з підприємства.
Позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав вказаних в позові, пояснивши, що коли прийшов працювати на це підприємство, то всі рахунки підприємства були арештовані. Коли в листопаді 2011 року був підписаний план заходів по відновленню роботи ТЕЦ, який розроблявся на п'ять років, то він знаючи, що є наказ, який дозволяв працівникам здійснювати оплату робіт, послуг та іншого, а також і те, що його також було віднесено до списку таких працівників, свідомо вкладав свої грошові кошти, розуміючи, що для нормальної роботи необхідно було відновити та створити належні умови праці для всіх працівників, оплатити за електроенергію та інше. При цьому він надіявся на те, що підприємство запрацює. Керівник підприємства на його ім'я не оформляв довіреностей на оплату за меблі, електроенергію, техобслуговування та інше. Він сам брав рахунки в енергетика, в бухгалтерії, сплачував їх, а потім подавав ці документи про оплату в бухгалтерію, де ОСОБА_3 оформляла звіт. В основному він з власної ініціативи оплачував там, де були великі суми. Договорів позики не укладав. 28.08.2012 року він звільнився, але на жаль затрачені ним суми йому не повернули, хоч підприємство визнає цей борг, а тому він звернувся до суду.
Представник відповідача позовні вимоги визнав в повному обсязі.
Прокурор вважає, що позов не підлягає задоволення та надав письмово викладене заперечення, де зазначає, що ОСОБА_2 посилається на ст.121 КЗпП України, яка визначає право працівника на відшкодування витрат у зв'язку зі службовим відрядженням. Однак до суду не надано даних про те, що він дійсно перебував у відрядженні. Як на підставу своїх вимог, позивач посилається на Наказ №3/2 від 03.02.2010 року по ДП «Трест «Олександріярозрізобуд», але в наказі що саме та за які товари, роботи чи послуги працівнику дозволено здійснювати оплату власними готівковими коштами - не вказано, а також наказом не врегульовано порядок відшкодування працівнику понесених ним витрат. Звертають увагу суду на те, що постанова правління НБУ, на яку посилаються в наказі, встановлює лише граничну суму готівкових розрахунків, одного підприємства з іншим, а не між підприємством та працівником. Вважає, що Наказ №3/2 від 03.02.2010 року винесений без посилання на будь - який закон, підзаконний нормативний акт, який би давав право на здійснення відповідних дій. В позові позивач посилається на ст., ст.1159, 1160 ЦК України, які регулюють випадки вчинення дій в майнових інтересах іншої особи без її доручення. При цьому, ст.1158 ЦК України передбачено право на вчинення таких дій, але у випадках загрози небезпеки настання невигідних для іншої особи майнових наслідків та якщо такі дії спрямовані на попередження, усунення або зменшення такої небезпеки. У даному випадку, подібні обставини відсутні. Вважають, що між позивачем та відповідачем мають місце цивільні правовідносини, а саме відносини з приводу надання позики. Однак, положенням цивільного законодавства встановлено вимоги щодо письмової форми договору позики у відносинах юридичної та фізичної осіб. Але як пояснив позивач договір позики не укладався. Доручень на здійснення відповідних дій щодо придбання товарів,оплати послуг тощо, ОСОБА_2 не надавалось. Вважає, що позивачем не доведено обставин, що оплату послуг, робіт, товарів здійснено ним за власні кошти, оскільки надані копії банківських квитанцій не можуть бути підтвердженням внесення позивачем в касу власних коштів, так як платником зазначено ДП «Трест «Олександріярозрізобуд».
Суд, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, пояснення свідка ОСОБА_3, прокурора, дослідивши матеріали справи, зазначає, що розглядає цивільні справи відповідно до ч.1 ст. 11 ЦПК України не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Судом встановлено, що згідно наказу № 3/2 від 03.02.2010 року по ДП «Трест «Олександріярозрізобуд» в зв'язку з тяжким фінансовим станом, відсутності виробництва на підприємстві, а отже, нехватки обігових коштів, необхідністю придбання ПММ для перевозки працівників територіально віддалених від міста підрозділів, забезпеченню виконання робіт з обслуговування державного майна, охорони праці, створення належних умов праці, організації роботи кадрів, бухгалтерії, діловодства, відповідно до постанови Правління НБУ від 09.02.2005 р. № 32, листів НБУ від 05.12.2007 р. № 11-113/4587-12584 та від 27.04.2005 р. № 11-113/1430-4321, було дозволено здійснювати працівникам ДП «Трест «Олександріярозрізобуд», згідно затвердженого списку цих працівників, оплату власними готівковими коштами товарів, робіт, послуг. Сума оплати не повинна перевищувати 10 000 грн. за один розрахунковий день, з однією юридичною особою (а.с.9).
Відповідно до п.1.3 наказу по ДП «Трест «Олександріярозрізобуд»№ 78-к від 07.09.2011 року «Про прийняття на роботу» - ОСОБА_2 з 07.09.2011 року прийнято заступником директора з фінансових питань з оплатою праці згідно штатного розкладу.
Наказом № 12/14 від 20.09.2011 року «Про внесення змін до наказу ДП «Трест «Олександріярозрізобуд» було внесено зміни до п.1 наказу № 3/2 від 03.02.2010 року, який було викладено в наступній редакції: дозволити здійснювати працівникам ДП «Трест «Олександріярозрізобуд», згідно затверджених списків цих працівників, оплату власними готівковими коштами товарів, робіт, послуг. До даного списку працівників було включено і ОСОБА_2 (а.с.10).
Згідно наказу № 88-к від 28.08.2012 року ОСОБА_2 звільнено з 28.08.2012 року в зв'язку з переведенням на постійну роботу в ДНВП «Циркон» п.5 ст.36 КЗпП України.
Відповідно до п.3 ч.1 ст. 29 КЗпП України до початку роботи за укладеним трудовим договором власник або уповноважений ним орган зобов'язаний, зокрема, визначити працівникові робоче місце, забезпечити його необхідними для роботи засобами. Тобто працівник не повинен забезпечувати себе предметами і засобами виробництва, як от приносити їх з дому, купувати за свій рахунок та інше.
Тобто, відносини між керівником підприємства та позивачем, визначені Кодексом законів про працю, згідно з якими позивач під час роботи на посаді заступника директора з фінансових питань мав виконувати обов'язки, обумовлені трудовим договором та до його обов'язків не входило придбання для підприємства за власний кошт товарів, послуг, робіт.
Згідно статуту «Трест «Олександріярозрізобуд», який затверджений наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України 02.11.2011 року № 675, управління підприємством здійснюється його керівником (п. 6.1). При цьому в даному Статуті, не передбачено право виконуючого обов'язки директора чи керівника підприємства видавати накази про витрачання власних коштів працівників на потреби підприємства.
Відповідно до ст. 62, ст. 66 Господарського кодексу України підприємства, в тому числі державні, діють за рахунок їх майна, джерелами формування якого, не є грошові кошти його працівників. Вони діють за рахунок доходів, одержаних від реалізації продукції, послуг, інших видів господарської діяльності; доходів від цінних паперів.
Тобто, придбання позивачем матеріальних цінностей за власні кошти в інтересах підприємства не входило у його трудові обов'язки, а тому заборгованість за підзвітними сумами виходить за межі трудових правовідносин.
Таким чином, якщо працівник вчиняє на користь підприємства дії, які не передбачено вчиняти згідно з умовами трудових відносин, і порядок дії сторін в таких ситуаціях не визначений трудовим законодавством, то між підприємством і працівником має місце факт договірних відносин, які регулюються ЦК України (ст. 9 ЦК України).
Суд вважає безпідставним посилання ОСОБА_2 в позові на ст.121 КЗпП України, яка визначає право працівника на відшкодування витрат у зв'язку зі службовим відрядженням, оскільки до суду не надано даних про те, що позивач в цей час перебував у службовому відрядженні.
Позивач в позові зазначає, що між ним та підприємством склалися правовідносини, які регулюються ст. 1159-1160 ЦК України. Але, частинами 1 та 2 ст. 1158 ЦК встановлено, що якщо майновим інтересам іншої особи загрожує небезпека настання невигідних для неї майнових наслідків, особа має право без доручення вчинити дії, спрямовані на їх попередження, усунення або зменшення.
Особа, яка вчинила дії в майнових інтересах іншої особи без її доручення, зобов'язана при першій нагоді повідомити її про свої дії. Якщо ці дії будуть схвалені іншою особою, надалі до відносин сторін застосовуються положення про відповідний договір.
Таким чином, звідси можна зробити висновок, що тільки після цього між сторонами матимуть місце відносини договору доручення в частині оплати таких витрат і відшкодування понесених витрат і за умови, що для сторони, на користь якої вчинено дії, існувала можливість настання невигідних наслідків. У даному випадку, подібні обставини відсутні та в статуті «Трест «Олександріярозрізобуд», не передбачено право виконуючого обов'язки директора підприємства видавати накази про витрачання власних коштів працівників на потреби підприємства.
З аналізу викладеного можна зробити висновок, що тільки в разі наявності попередньої домовленості між підприємством і працівником (через договір) працівник стає представником підприємства. При цьому, суд також приймає до уваги те, що ОСОБА_2 не було видано ні договір доручення, ні довіреності на придбання (отримання) матеріальних цінностей за назвами і кількістю, на оплату товарів, послуг. А тому позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню з підстав зазначених ним.
Між позивачем та відповідачем мають місце цивільні правовідносини, а саме відносини з приводу надання позики. Однак, як пояснив позивач, письмової форми договору позики між ним та підприємством не укладалося.
Оскільки позовні вимоги не підлягають задоволенню, то судові витрати позивачу не компенсуються (ст. 88 ЦПК України).
На підставі викладеного та керуючись ст., ст. 10, 11, 59, 60, 61, 88, 209, 212 - 215, 218 ЦПК України, - суд, -
В позові ОСОБА_2 до Державного підприємства «Трест «Олександріярозрізобуд» про стягнення коштів за придбання працівником за власний кошт для підприємства послуг, товарів, робіт - відмовити в повному обсязі.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня його проголошення до апеляційного суду Кіровоградської області через Олександрійський міськрайонний суд, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: