Справа: № 2-а-5149/11 Головуючий у 1-й інстанції: Голуб А.В.
Суддя-доповідач: Василенко Я.М.
Іменем України
24 квітня 2013 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Василенка Я.М.,
суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 19.04.2010 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -
Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 19.04.2010 позов задоволено: визнано неправомірною відмову управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві щодо перерахунку доплати до пенсії ОСОБА_2 за проживання на території радіоактивного забруднення згідно ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі мінімальної заробітної плати; зобов'язано управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві провести перерахунок та виплату доплати до пенсії ОСОБА_2 згідно ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за проживання на території радіоактивного забруднення, встановивши її на рівні мінімальної заробітної плати щомісячно в розмірах, визначених в Законах про державний бюджет України на відповідний рік, за період з 09 березня 2009 року - 605 грн., з 1 квітня 2009 року-625 грн., з 1 липня 2009 року - 630 грн., з 1 жовтня 2009 року - 650 грн., з 1 грудня 2009 року по 31.12.2009 року - 669 грн., з врахуванням виплачених сум.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить оскаржувану постанову скасувати та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач є непрацюючою пенсіонеркою, яка проживає у зоні посиленого радіоекологічного контролю.
Згідно до абз. 4 ч. 1, ч. 2 ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають у зоні посиленого радіоекологічного контролю, мають бути підвищені у розмірі на одну мінімальну заробітну плату.
Статтею 55 Закону України «Про Державний бюджет на 2009 рік» встановлено розмір мінімальної заробітної плати у місячному розмірі: з 01.01.2009 605 гривень, з 01.04.2009 - 625 гривень, з 01.07.2009 - 630 гривень, з 01.10.2009 - 650 гривень, з 01.11.2009 - 744 гривні на місяць.
Зміст зазначених положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» свідчить про відсутність у вищевказаний період будь-яких обмежень щодо можливостей застосування розміру мінімальної заробітної плати з метою реалізації ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», дія якої, в свою чергу, у зазначений період не зупинялась.
При цьому, розрахунок зазначеного підвищення до пенсії відповідачем здійснено не згідно ст. 39 Закону № 796, а згідно постанов Кабінету Міністрів України.
В свою чергу, враховуючи вимоги ч. 4 ст. 9 КАС України щодо пріоритетності законів над підзаконними актами, безпідставними є посилання апелянта на постанови КМ України, які обмежують права на отримання вищезазначеного підвищення до пенсії порівняно з правами, встановленими статтею 39 Закону № 796, а тому застосуванню підлягає саме остання.
Отже, у вищевказаний період позивач мала право на отримання підвищення до пенсії відповідно до ст. 39 Закону № 796, що вірно встановлено судом першої інстанції.
В свою чергу, дійшовши висновку про необхідність часткового задоволення вимог апеляційної скарги, колегія суддів виходила з наступного.
В резолютивній частині рішення судом першої інстанції зазначено конкретну суму, яку необхідно стягнути з відповідача на користь позивача в рахунок погашення заборгованості, що не відповідає вимогам ст. 162 КАС України.
Частиною 2 статті 162 КАС України передбачено, що у разі задоволення адміністративного позову, суд може визнати протиправними дії суб'єкта владних повноважень та зобов'язати його вчинити певні дії щодо усунення порушень або прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав суб'єктів у сфері публічно-правових відносин.
Відповідно до ч. 3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень суд перевіряє чи вчинені вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений Конституцією і Законами України.
З урахуванням вищевикладеного, постанова суду першої інстанції в частині визначення способу захисту прав позивача підлягає скасуванню, оскільки стягуючи з відповідача конкретну суму щомісячної допомоги та підвищення пенсії, суд не врахував, що вказані дії по нарахуванню та виплаті сум грошової допомоги входить до виключної компетенції суб'єкта владних повноважень, визначених законодавством, тому в даному випадку повинен бути застосований такий спосіб захисту прав громадянина, як зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії.
Оскільки у резолютивній частині постанови суду першої інстанції помилково вказано суму виплати « 669 грн.» замість « 744 грн.», то колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України суд може з власної ініціативи або за заявою особи, що брала участь у справі, чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.
Апелянтом надано докази, що частково спростовують правомірність оскаржуваної постанови суду першої інстанції.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 198, п. 4 ч. 1 ст. 205 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції вирішив скасувати її, оскільки судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 122, 183-2, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області - задовольнити частково.
Постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 19.04.2010 - скасувати та ухвалити нову, якою позовні вимоги задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України у м. Біла Церква щодо відмови ОСОБА_2 в перерахунку та доплаті до пенсії згідно ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України у м. Біла Церква провести перерахунок та виплату ОСОБА_2 доплати до пенсії за проживання в зоні посиленого радіоекологічного контролю в розмірі однієї мінімальної заробітної плати відповідно до ч. 2 ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» починаючи з 09.03.2009 по 31.12.2009 включно з врахуванням виплачених сум
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.
Головуючий: Василенко Я.М.
Судді: Кузьменко В.В.
Шурко О.І.
Головуючий суддя Василенко Я.М.
Судді: Кузьменко В. В.
Шурко О.І.