Дата документу НОМЕР_1.04.2013 Справа № 554/4151/13-ц
Провадження № 2/554/2290/2013
Іменем України
НОМЕР_1.04.2013 року суддя Октябрського районного суду м.Полтави Тімошенко Н.В., розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Октябрської районної у м.Полтаві ради про визнання права власності на гараж,
встановила:
Позивач звернувся до суду із позовом до виконавчого комітету Октябрської районної у м.Полтаві ради про визнання права власності на гараж НОМЕР_1, що знаходиться на території автогаражної групи «Стріла» на прибудинковій території по АДРЕСА_1 у м.Полтаві.
Оскільки, позивач не може отримати правовстановлюючий документ на вказаний гараж, він змушений звернутися до суду.
Сторони до суду не з»явилися, направивши заяви про слухання справи у їх відсутність, позивач позовні вимоги підтримав, представник відповідача не заперечував проти задоволення позову.
Відповідно до ч.2 ст.197 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи та інші зібрані по справі докази, прийшов до висновку про задоволення позову з наступних підстав.
Судом встановлено, що рішенням виконавчого комітету Полтавської міської ради від 12.01.1966 року № 27 для будівництва 70-квартирного житлового будинку по АДРЕСА_1 відводилась земельна ділянка 0,28 га.
У 1970 році позивач із сім'єю отримав квартиру АДРЕСА_1.
У цьому ж році позивач із дружиною та ще 29 мешканцями будинку збудували на прибудинковій території гаражі, якими продовжують користуватися і по цей час.
У 1983 році позивач разом із сім'єю переїхав до квартири № 75 у вказаному вище будинку, де і проживає по даний час.
11.09.2003 року засіданням загальних зборів членів кооперативу «Стріла» було одноголосно прийнято рішення про існування та експлуатацію господарчих споруд (гаражів).
Більше 40 років сім'я позивача користується гаражем, збудованим на при будинковій території будинку АДРЕСА_1 в м. Полтаві, який згідно з кадастровим планом земельної ділянки ЖБК «Стріла» знаходиться під № НОМЕР_1.
Звернувшись до виконавчого комітету Октябрської районної у м.Полтаві ради з приводу визнання права власності на самочинно збудований гараж, позивачу було роз'яснено право на звернення із відповідним питанням до суду.
Згідно із нормою ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, у межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у розгляді справи. Відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання права.
Згідно із ст.316, 319, 321 ЦК України, право власності є право особи на майно, яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Право власності є непорушним.
Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.
Частиною 1 ст.376 ЦК України передбачено, що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотним порушенням будівельних норм і правил.
Відповідно до чинного законодавства питання про визнання права власності на самовільно побудоване нерухоме майно вирішується в судовому порядку. З огляду на це, суд на підставі ч. 3 ст. 376 Цивільного кодексу України може визнати право власності на самочинну побудову. Згідно ч.5 ст.376 ЦК України на вимогу власника (користувача) земельної ділянки, суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.
Згідно експертного висновку будівельно - технічного дослідження № 42 від 16.03.2013 року (власник ОСОБА_1.) об'ємно - планувальне та конструктивне рішення, вимоги пожежної безпеки гаража, який розташований у дворовому просторі по АДРЕСА_1 та знаходиться у користуванні ОСОБА_1, відповідають будівельно - технічним нормам, які діють на території України та висуваються до гаражів для зберігання легкових автомобілів. Ступінь фізичної готовності вказаного вище гаража складає 100%, всі збудовані конструкції знаходяться у задовільному технічному стані, придатному для експлуатації.
Ураховуючи викладене, суд приходить до висновку про задоволення позову.
Керуючись ст.ст. 316, 319, 321, 376, 392 ЦК України, ст.ст. 2-11, 58-61, 88, 159, 208, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суддя
вирішила:
Позов ОСОБА_1 до виконавчого комітету Октябрської районної у м.Полтаві ради про визнання права власності на гараж, - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на гараж № НОМЕР_1, площею за внутрішнім обміром 21,7 м. кв., що розташований на території автогаражної групи «Стріла» на прибудинковій території по АДРЕСА_1.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Полтавської області через районний суд шляхом подання протягом 10 днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
СуддяН. В. Тімошенко