вул. Фрунзе, 35, смт. Макарів, Київська обл., 08000, т. (04578) 5-12-39
"25" грудня 2012 р. Справа № 1016/2727/12
Макарівський районний суд Київської області в складі головуючого судді Тандира О.В., при секретарі Приходько О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Макарів справу за позовом ОСОБА_1 до Забуянської сільської ради Макарівського району київської області, Макарівської районної державної адміністрації Київської області про визнання права на земельну частку (пай), -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Макарівського районного суду з позовом до Забуянської сільської ради Макарівського району Київської області, Макарівської районної державної адміністрації Київської області (далі -відповідачі), в якому просив визнати за ним право на земельну частку (пай) та зобов'язати Макарівську райдержадміністрацію Київської області виділити йому земельну частку (пай) на місцевості (в натурі) на території Забуянської сільської ради.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що 08.08.1995 року було прийнято Указ Президента України «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям»(далі -Указ № 720/95), яким визначено порядок розпаювання земель та передачі її громадянам, що мають право на отримання земельних часток (паїв). У відповідності до п. 2 Указу № 720/95 право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.
З 1995 року він був членом колгоспу «Україна», який згодом було реорганізовано в КСП «Україна», що знаходився в с. Забуяння Макарівського району Київської області, та на момент розпаювання земель даного КСП він залишався його членом, проте з невідомих йому причин його було пропущено в списках осіб, які мають право на земельну частку (пай), що додається до державного акта на право колективної власності на землю.
В судове засідання позивач не прибув, його представник -ОСОБА_2, подав до суду письмову заяву, в якій просив розглядати справу без участі позивача та його представника, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити. Проти заочного розгляду справи не заперечував
Представники відповідачів на судове засідання не з'явились. Про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Про причини неявки суд не повідомили, у зв'язку з чим судом було ухвалено заочно розглянути справу на підставі наявних у ній доказів.
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати за ним право на земельну частку (пай) та зобов'язати Макарівську райдержадміністрацію Київської області виділити йому земельну частку (пай) на місцевості (в натурі) на території Забуянської сільської ради, посилаючись в обґрунтування позовних вимог на те, що з 1995 року він був членом колгоспу «Україна», який згодом було реорганізовано в КСП «Україна», що знаходився в с.Забуяння Макарівського району Київської області, та на момент розпаювання земель даного КСП він залишався його членом, проте з невідомих йому причин його було пропущено в списках осіб, які мають право на земельну частку (пай), що додається до державного акта на право колективної власності на землю.
Указом №720/95 від 08.08.1995 року було визначено порядок розпаювання земель та передачі її громадянам, що мають право на отримання земельних часток (паїв). У відповідності до п. 2 Указу №720/95 право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.
Порядок виділення земельних часток (паїв) на місцевості регулюється Законом України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)»від 05.06.2003 року. Відповідно ст. 1 даного Закону право на земельну частку (пай) мають право члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку, а також громадяни - спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом.
На підтвердження зазначених в позові обставин позивачем були надані наступні докази.
Довідка №122 від 05.03.2012 року ТОВ «Модуль Україна», в якій зазначено про те, що рішенням загальних зборів від 19.12.1997 року (протокол №3) КСП «Україна» став правонаступником колгоспу «Україна»; рішенням загальних зборів від 03.03.2000 року (протокол №1) ТОВ «Україна» стало правонаступником КСП «Україна»; рішенням загальних зборів від 11.112006 року (протокол №7) ТОВ «Україна Модуль» стало правонаступником ТОВ «Україна».
Проте, з архівного витягу №1092/06-04 від 20.12.2012 року Архівного відділу Макарівської райдержадміністрації Київської області, наданого позивачем, вбачається, що згідно протоколу №2 рішенням загальних зборів колгоспу «Україна»від 01.01.1994 року було створено колективне сільськогосподарське підприємство (КСП) «Україна», тоді як в наведеній вище довідці зазначено, що КСП «Україна»стало правонаступником колгоспу «Україна»згідно рішенням загальних зборів колгоспу «Україна» від 19.12.1997 року (протокол №3). Крім того з даного архівного витягу вбачається, що згідно протоколу №11 загальних зборів КСП «Україна» від 30.12.1999 року було прийнято рішення про реорганізацію останнього та перейменування в ПСП, тоді як з вище згаданої довідки №122 від 05.03.2012 року ТОВ «Модуль Україна», вбачається, що рішенням загальних зборів КСП «Україна»від 03.03.2000 року (протокол №1) його правонаступником стало ТОВ «Україна».
Отже, в наведених документах існують суттєві суперечності, тому суд до таких доказів ставиться критично.
Аналізуючи зазначені вище положення нормативних актів, а саме Указу №720/95 від 08.08.1995 року та Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)»від 05.06.2003 року, позивачу для отримання права на земельну частку (пай) необхідно було бути членом колективного сільськогосподарського підприємства на час передання державного акта про право колективної власності на землю, крім того таке право виникає у члена КСП з моменту одержання цим підприємством (товариством, кооперативом) державного акта на право колективної власності на землю.
На підтвердження свого членства в колгоспі «Україна», а потім у КСП «Україна»позивач надав довідки №21 від 03.03.2012 року та №48 від 20.06.2007 року, видані ТОВ «Україна Модуль», в яких зазначено, що ОСОБА_1 був прийнятий в члени колгоспу «Україна» в 1995 році та на час розпаювання являвся членом КСП «Україна», що в с. Забуяння.
Проте, позивачем не надано доказів про те, коли саме КСП «Україна»був переданий державний акт про право колективної власності на землю та не зазначено конкретної дати (а саме число та місяць) вступу в члени колгоспу «Україна»та переходу його в члени КСП «Україна», що виклює можливість суду встановити виникнення у нього права на земельну частку (пай) відповідно до вимог вказаного вище Указу та Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" від 05.06.2003 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Враховуючи, що позивач не надав належних доказів, тобто не довів тих обставин, на які посилався в обґрунтування позовних вимог, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити.
На підставі викладеного та керуючись ч.1 ст.57, ч.1 ст.60, ст.ст.212-215, 218, 224-226, 294 ЦПК України, суд, -
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Забуянської сільської ради Макарівського району київської області, Макарівської районної державної адміністрації Київської області про визнання права на земельну частку (пай) -відмовити.
Заочне рішення суду за заявою осіб, за відсутності яких воно було ухвалено, може бути переглянуте Макарівським районним судом протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Київської області через Макарівський районний суд протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засідання під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на його перегляд після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Головуючий О.В.Тандир