Справа № 2-894/12 Головуючий у І інстанції Заріцький С.М.
Провадження № 22-ц/780/944/13 Доповідач у 2 інстанції Приходько К.П.
Категорія 26 13.05.2013
Іменем України
08 травня 2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:
головуючого: судді Приходька К.П.,
суддів: Верланова С.М., Таргоній Д.О.,
при секретарі: Лопатюк В.Ю.,
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 25 вересня 2012 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Сведбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -
встановила :
у квітні 2012 року позивач звернувся до суду з позовом про відшкодування заборгованості за кредитним договором.
Свої вимоги обґрунтовував тим, що відповідач порушила умови укладеного між ними кредитного договору і не виконала взяті на себе зобов'язання.
Уточнивши позовні вимоги просила стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 1 360 907, грн. 84 коп. та судові витрати у розмірі 3 219грн.
Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 25 вересня 2012 року позов задоволено. Стягнено ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Сведбанк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 1 360 907, грн. 84 коп. та 3219 грн. судового збору, всього до стягнення - 1 364 126, грн. 84 коп.
В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення яким відмовити в задоволенні позовних вимог. Апелянт посилається на неповне з»ясування дійсних обставин справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушенням норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
У відповідності до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим. Законним воно вважається тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим - у разі ухвалення його на основі повно і всебічно з»ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом встановлено, 23 червня 2008 року між ВАТ «Сведбанк» та, яке змінило свою назву на ПАТ «Сведбанк» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №2619/0608/71-041, згідно якого позивач надав відповідачу кредит у розмірі 112 500 доларів США на строк 23 червня 2008 року по 23 червня 2022 року, зі сплатою 11,9% річних.
Відповідно до умов п.3.1. кредитного договору відповідач зобов»язався здійснювати погашення заборгованості за кредитом шляхом внесення коштів на позичковий рахунок НОМЕР_1 щомісяця, через касу позивача згідно Додатку № 1.
Відповідно до п.3.10. кредитного договору та/або умов іпотечного договору, що укладається між позивачем та відповідачем у відповідності до п.2.1. кредитного договору, вимога про виконання порушеного зобов»язання направляється позивачем відповідачу у письмовому вигляді та підлягає виконанню у повному обсязі протягом тридцяти календарних днів з моменту її надіслання позивачем за адресою відповідача, зазначеного у реквізитах цього договору.
У зв»язку з неналежним виконанням відповідачем своїх обов»язків за кредитним договором 30 липня 2009 року позивачем було надіслано на адресу ОСОБА_2 вимогу про виконання порушеного зобов»язання та зазначено при цьому, що якщо протягом встановленого строку вимога залишається без задоволення позивач вправі звернутися до суду із позовною заявою про стягнення суми заборгованості по кредитному договору.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 взятих на себе зобов»язань не виконала, внаслідок чого утворилась заборгованість у сумі 1 360 907, грн. 84 коп.
Відповідно до вимог ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов»язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно до ст.526 ЦК України зобов»язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до частини другої статті 1054 ЦК України та частини другої статті 1050 ЦК України наслідками порушення боржником зобов»язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право позивача достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.
Вимоги позивача про стягнення заборгованості з ОСОБА_2 є обґрунтованими і заявленими до належних відповідачів і такими, що підлягають до задоволення.
Враховуючи вище викладене, суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального та процесуального права та прийняв законне і обґрунтоване рішення.
Посилання відповідача на те, що суд першої інстанції ухвалив незаконне рішення не приймаються судом до уваги, оскільки не ґрунтуються на зібраних матеріалах справи. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.
Оскільки, рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає за необхідне відхилити апеляційну скаргу і залишити рішення суду без змін.
На підставі наведеного, керуючись: ст.ст.307,308,315,317,319 ЦПК України, колегія суддів, -
ухвалила :
апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, рішення Вишгородського районного суду Київської області від 25 вересня 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий
Судді