25 квітня 2013 року Справа № 876/5342/13
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді: Глушка І.В.
суддів: Большакової О.О., Судової-Хомюк Н.М.,
за участю секретаря судового засідання: Шаблій Х.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську Івано-Франківської області на постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 06.03.2013 р. по справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську Івано-Франківської області про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити дії,-
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську про визнання неправомірними дій управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську щодо відмови йому у перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці, зобов'язання перерахувати та виплатити з 01.01.2012 року по 01.03.2013 року щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці в розмірі 90% заробітку працюючого судді, з урахуванням 80% за вислугу років, та зобов'язання перерахувати та виплачувати з 01.03.2013 року щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці в розмірі 90% заробітку працюючого судді, з урахуванням 80% за вислугу років.
Позивач свої вимоги мотивує тим, що позивач працював на посаді судді апеляційного суду Івано-Франківської області. У 1997 році вийшов у відставку з нарахуванням щомісячного грошового утримання, що складало 90% від заробітної плати. На даний час Пенсійним Фондом України йому виплачується щомісячно довічне грошове утримання в розмірі 5 734 грн. 74 коп., а у 2012 році розмір таких виплат складав 5726-5733 грн. Щомісячне довічне грошове утримання нараховано відповідно до ст. 44 Закону України «Про статус суддів» (що був чинним на час виходу позивача у відставку) у розмірі 90% від заробітної плати, яка складалася із посадового окладу, премій, доплат за кваліфікаційний клас, надбавок за вислугу років та інших надбавок. Вважає, що відповідачем неправомірно відмовлено йому у перерахунку та виплаті з 01.01.2012 року щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 90% заробітку працюючого судді, з урахуванням 80% за вислугу років, оскільки згідно ст. 129 Закону «Про судоустрій та статус суддів» суддівська винагорода складається з посадового окладу та певних доплат, зокрема, доплати за вислугу років, а довічне грошове утримання судді складається з посадового окладу, який встановлено з 01.01.2012 року у розмірі 8 мінімальних заробітних плат, а з 1 січня 2013 року - 10 мінімальних заробітних плат, та доплати за вислугу років у розмірі: за наявності стажу роботи більше 35 років - 80 відсотків посадового окладу.
Постановою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 06.03.2013 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську щодо відмови в перерахунку ОСОБА_1, ідентифікаційний № НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1, довічного грошового утримання судді у відставці. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську перерахувати та виплатити ОСОБА_1, ідентифікаційний № НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1, з 01.01.2012 року по 01.03.2013 року щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці в розмірі 90% заробітку працюючого судді, з урахуванням 80% за вислугу років. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську перерахувати та виплачувати ОСОБА_1, ідентифікаційний № НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1, з 01.03.2013 року щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці в розмірі 90% заробітку працюючого судді, з урахуванням 80% за вислугу років.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з помилковим застосуванням норм матеріального права, порушенням норм процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Зокрема, апелянт посилається на те, що для регулювання оплати праці суддів прийнята постанова Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 р. №865 (із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ №1243 від 21.12.2005р., №248 від 03.03.2006р„ №19 від 16.01.2008р., №487 від 21.05.2008р., №545 від 11.06.2008р., №452 від 28.04.2009р., №925 від 03.09.2009р.).
Відповідно до пункту 4-1 даної постанови, розміри посадових окладів встановлюються виходячи з розміру мінімальної заробітної плати 332 гривні і в подальшому при підвищенні мінімальної заробітної плати їх перерахунок не проводиться.
На даний момент інших перерахунків пенсії законодавством не передбачено, а отже, підстави для проведення перерахунку пенсії позивачу в розмірах, встановлених у відповідності до постанови Івано-Франківського міського суду відсутні.
В судове засідання сторони не з'явились, хоча були повідомлені належним чином про час та місце розгляду справи у суді, а тому суд вважає за можливе розглянути справу без їх участі та відповідно до вимог ч. 1 ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювати.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам колегія суддів виходить з наступного.
Так, публічно-правовий спір між сторонами виник з приводу права судді у відставці на перерахунок розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 90% заробітку працюючого судді, з урахуванням 80% за вислугу років.
Відповідно до ст. 6.4. Європейської хартії про статус суддів суддя, що досяг встановленого законом віку для виходу у відставку з суддівської посади, яку займав протягом певного часу, повинен отримувати пенсію по виходу у відставку, рівень якої повинен бути як можна ближче до рівня останньої заробітної плати в якості судді.
Згідно ч. 5 ст. 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» за суддею, звільненим за його заявою, про відставку, зберігається звання судді та гарантії недоторканності, встановлені для судді до його виходу у відставку.
Постановою Верховної Ради України «Про порядок уведення в дію Закону України «Про статус суддів» від 15.12.1992 року № 2836-ХІІ передбачалося, що в разі зміни заробітної плати суддів розмір щомісячного грошового утримання судді у відставці обчислюється виходячи із нового розміру заробітної плати судді, який працює на відповідній посаді.
Відповідно до частини 5 статті 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» в редакції Закону України від 08.07.2011 року № 3668 довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.
Стаття 129 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», якою визначені розміри посадового окладу та доплати за вислугу років відповідного судді набрала чинності з 1 січня 2012 року.
Згідно ст. 129 Закону «Про судоустрій та статус суддів» суддівська винагорода складається з посадового окладу та певних доплат, зокрема, доплати за вислугу років.
Посадовий оклад судді місцевого суду встановлюється у розмірі 15 мінімальних заробітних плат, визначених законом, що запроваджується поетапно - з 1 січня 2012 року - 8 мінімальних заробітних плат. Посадові оклади суддів Апеляційного суду установлюються пропорційно до посадового окладу судді місцевого суду з коефіцієнтом 1,1.
З огляду на відсутність у Законі України «Про судоустрій і статус суддів» положення про перерахунок щомісячного грошового утримання судді у відставці, а також, що саме на органи ПФУ покладений обов'язок виплати такого утримання, як належний спосіб захисту порушеного права позивача, слід визначити зобов'язання відповідача здійснити перерахунок довічного грошового утримання позивачу, як судді у відставці, відповідно до статті 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», виходячи із заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді на підставі довідок Апеляційного суду Івано-Франківської області (а.с. 7-12).
З огляду на викладене, суд першої інстанції вірно прийшов до висновку, що відповідач при вирішенні спірного питання не врахував ряд обставин, які в сукупності підтверджують право позивача на перерахунок розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 90% заробітку працюючого судді, з урахуванням 80% за вислугу років у відповідні періоди, а тому позов підлягає задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення повинні бути законними і обґрунтованими.
Суд першої інстанції повністю виконав вказані вимоги процесуального закону, оскільки до спірних правовідносин вірно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення законного рішення, яке скасуванню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд -
ухвалив:
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську Івано-Франківської області залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 06.03.2013 р. по справі № 344/2956/13-а (2а-344/359/13) - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.
Головуючий суддя І.В. Глушко
Судді О.О. Большакова
Н.М. Судова-Хомюк