25 квітня 2013 року Справа №607/629/13- ц
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області
в складі:
головуючого - судді Ромазана В.В.
при секретарі - Буцик О.П., Кісіль Т.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Тернополя цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріуса ОСОБА_2, другого відділу ДВС Тернопільського міського управління юстиції, ОСОБА_3 про визнання недійсним свідоцтва на праві власності, скасування постанови та акту державної виконавчої служби про передачу майна стягувачу, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до приватного нотаріуса ОСОБА_2, другого відділу ДВС Тернопільського міського управління юстиції, ОСОБА_3 про визнання недійсним свідоцтва на праві власності, скасування постанови та акту державної виконавчої служби про передачу майна стягувачу в якому просить визнати недійсним свідоцтво на право власності ОСОБА_3 на 1/2 частки квартири АДРЕСА_1, яке видане приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу ОСОБА_2, а також скасувати постанову та акт, затверджені начальником другого відділу ДВС Тернопільського міського управління юстиції про передачу майна стягувану в рахунок погашення боргу, як такі, що винесені незаконно та суперечать Закону України «Про виконавче провадження». Свої вимоги обґрунтовує тим, що йому 19 грудня 2012 року стало відомо про те, що приватний нотаріус ОСОБА_2 05 грудня 2012 року на підставі акту про передачу майна стягувану в рахунок погашення боргу видала свідоцтво, яким посвідчила, що у зв»язку із тим, що торги не відбулися, ОСОБА_3 належить на праві власності 1/2 частки квартири АДРЕСА_1. Вважає, що видача зазначеного свідоцтва суперечить ст.72 Закону України «Про нотаріат», оскільки зазначеною статтею регламентується видача нотаріусом свідоцтва про придбання нерухомого майна, яке було предметом застави. Оскільки зазначена частка квартири на яку видано свідоцтво не являлась предметом іпотеки, тому нотаріус не вправі був його видавати. Крім цього, звіт на підставі якого визначено вартість зазначеного майна під час вчинення виконавчих дій державним виконавцем на думку позивача є заниженим на 47 390 гривень, при його проведенні невірно застосовувались коефіцієнти коригування ринкової вартості, що спричинило заподіяння збитків позивачу. Також ОСОБА_1 зазначив, що всупереч вимогам ст.362 ЦК України інший співвласник квартири не був повідомлений про його переважне право на купівлю частки у праві спільної часткової власності.
В судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали повністю та просять його задоволити з мотивів, викладених в позовній заяві.
ОСОБА_2 у судовому засіданні позов не визнала, у задоволенні його просить відмовити, оскільки вона при видачі ОСОБА_3 свідоцтва на право власності на 1/2 частки квартири АДРЕСА_1 керувалась ст.72 Законом України «Про нотаріат» та порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України. Свої дії вважає такими, що не суперечать вимогам зазначених нормативно-правових актів.
Представник другого відділу ДВС Тернопільського міського управління юстиції позовних вимог позивача не визнав, у задоволенні їх просить відмовити. Суду пояснив, що вчинення виконавчих дій з приводу виконання виконавчих листів про стягнення із ОСОБА_1 боргу у користь стягувачів проводилось в межах Закону України «Про виконавче провадження», у тому числі реалізації майна - 1/2 частки квартири АДРЕСА_1, що належала позивачу.
Представник відповідача ОСОБА_3 у судовому засіданні позов не визнала, у задоволенні його просить відмовити, оскільки дії приватного нотаріуса ОСОБА_2 при видачі ОСОБА_3 свідоцтва про право власності на спірне майно відповідали вимогам Закону України «Про нотаріат» та діючому порядку вчинення нотаріальних дій.
Суд дослідивши та оцінивши докази встановив:
05 грудня 2012 року приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу ОСОБА_2, відповідно до ст.72 Закону України «Про нотаріат» та Закону України «Про виконавче провадження», на підставі акту про передачу майна стягувану в рахунок погашення боргу, затвердженого начальником другого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції 04 грудня 2012 року посвідчено, що ОСОБА_3 належить на праві власності 1/2 частка квартири АДРЕСА_1, яка раніше належала ОСОБА_1, залишена за ОСОБА_3 у зв»язку з тим, що торги не відбулися в рахунок погашення боргу в сумі 135688,25 гривень, та видано свідоцтво.
Як вбачається із акту про передачу майна стягувану в рахунок погашення боргу від 04 грудня 2012 року, затвердженого начальником другого відділу ДВС Тернопільського міського управління юстиції, на прилюдні торги по реалізації майна боржника виставлено майно ОСОБА_1, а саме 1/2 частки квартири АДРЕСА_1, описане та арештоване згідно акту опису та арешту майна від 10.10.2011 року, ціна майна визначена висновком від 11 липня 2012 року та складає 138410 гривень. Прилюдні торги проводились 30 серпня 2012 року, 05 жовтня 2012 року та 12 листопада 2012 року. Зазначене майно на прилюдних торгах не реалізовувалось у зв»язку із відсутністю купівельного попиту, у зв»язку із чим проводилась його уцінка, після проведення якої, вартість зазначеного майна склала 117136,38 гривень. 19 листопада 2012 року державним виконавцем, в порядку ст.62 Закону України «Про виконавче провадження» на адресу стягувачів ОСОБА_3, ОСОБА_4, ПАТ КБ «Приватбанк» направлено повідомлення із пропозицією залишення за собою вказаного нереалізованого майна, яке належить боржнику. Стягувач ОСОБА_3 письмово повідомив про своє бажання залишити за собою нереалізоване майно в рахунок погашення боргу в сумі 135688,25 гривень та внесенню на депозитний рахунок різницю між вартістю непроданого майна та суми, яка підлягає стягненню, у розмірі 2721 грн.75 коп., що було здійснено.
Постановою державного виконавця другого відділу ДВС Тернопільського міського управління юстиції від 04 грудня 2012 року передано в рахунок погашення боргу за оцінкою, за якою воно було передано на реалізацію, стягувачеві ОСОБА_3 1/2 частини квартири АДРЕСА_1, вартість якої становить 138410 гривень, що належить ОСОБА_1
Згідно із ст.10, 11, 60 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Главою 9 ст.72 Закону України «Про нотаріат» визначається порядок видачі свідоцтва про придбання жилих будинків з прилюдних торгів, відповідно до якого придбання жилого будинку (квартири) з прилюдних торгів оформляється нотаріусом за місцезнаходженням будинку (квартири) шляхом видачі набувачу свідоцтва про придбання жилого будинку (квартири). Якщо торги не відбулися, свідоцтво про придбання жилого будинку (квартири) видається стягувачеві.
Свідоцтва на придбання жилого будинку (квартири) з прилюдних торгів видаються на підставі акта про продаж будинку (квартири) з прилюдних торгів чи акта про те, що будинок (квартира) залишено стягувачем у зв»язку із тим, що торги не відбулися.
Главою 13 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за №282/20595, визначено порядок видачу свідоцтв про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо вони не відбулися. Відповідно до зазначеного Порядку, якщо прилюдні торги (аукціон) оголошено такими, що не відбулися, нотаріус видає відповідне свідоцтво про передачу майна стягувачеві в рахунок погашення боргу на підставі складеного та затвердженого в установленому порядку акта із зазначенням того, що прилюдні торги (аукціон) не відбулися. В акті про те, що прилюдні торги (аукціон) не відбулися, має бути зазначено: ком, коли і де проводилися прилюдні торги (аукціон); коротка характеристика майна; прізвище, ім»я, по батькові (найменування юридичної особи), місце проживання/місцезнаходження кожного покупця; дані про правовстановлюючі документи, що підтверджували право власності боржника на майно: назва правовстановлюючого документа, ким виданий, посвідчений (для нотаріусів зазначаються прізвище, ім»я, по батькові, нотаріальний округ), дата видачі,посвідчення, номер за реєстром, орган реєстрації, дата та номер реєстрації; підстави, з яких прилюдні торги (аукціон) не відбулися.
В силу вимог ст.62 Закону України «Про виконавче провадження», реалізація арештованого майна, вилученого з обігу із законом, та майна зазначеного в частині восьмій статті 57 цього Закону, здійснюється шляхом його продажу на прилюдних торгах або на комісійних умовах. Не реалізоване на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах протягом двох місяців майно підлягає уцінці державним виконавцем, що проводиться в десятиденний строк з дня визнання прилюдних торгів чи аукціону такими, що не відбулися, або закінчення двомісячного строку реалізації майна на комісійних умовах. Майно може бути уцінене не більш як на 30 відсотків. У разі нереалізації майна в місячний строк з дня проведення уцінки воно повторно уцінюється в такому самому порядку, але не більш як на 50 відсотків початкової вартості майна. У разі якщо в місячний строк з дня проведення повторної уцінки майно не реалізовано на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах, державний виконавець повідомляє про це стягувачу і пропонує йому вирішити питання про залишення за собою нереалізованого майна, крім майна, конфіскованого за рішенням суду. У разі якщо стягувач виявив бажання залишити за собою нереалізоване майно, він зобов'язаний у п'ятнадцятиденний строк з дня надходження до державного виконавця відповідного повідомлення внести на відповідний рахунок для обліку депозитних сум органу державної виконавчої служби різницю між початковою вартістю нереалізованого майна та сумою коштів, що підлягають стягненню на його користь, якщо початкова вартість нереалізованого майна перевищує суму боргу, яка підлягає стягненню за виконавчим документом. Майно передається стягувачу за ціною, що дорівнює початковій вартості майна, за якою воно передавалося на реалізацію. Про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу державний виконавець виносить постанову, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. За фактом такої передачі державний виконавець складає акт. Постанова та акт є підставами для подальшого оформлення стягувачем права власності на це майно.
Судом з»ясовано, що спірне свідоцтво на право власності на 1/2 частки квартири АДРЕСА_1, яке видане стягувачеві - ОСОБА_3 приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу ОСОБА_2, не суперечить вимогам Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5, а тому у задоволенні позовних вимог позивача слід відмовити. Крім цього, суд вважає, що постанова державного виконавця другого відділу ДВС Тернопільського міського управління юстиції від 04 грудня 2012 року, якою передано в рахунок погашення боргу майно стягувачеві ОСОБА_3 та акт державного виконавця про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу від 04 грудня 2012 року, затвердженого начальником другого відділу ДВС Тернопільського міського управління юстиції винесені із урахуванням вимог ст.62 Закону України «Про виконавче провадження», а тому у задоволенні позовних вимог позивачеві у цій частині також слід відмовити. При цьому суд вважає, що твердження позивача про те, що звіт на підставі якого визначено вартість зазначеного майна під час вчинення виконавчих дій державним виконавцем є заниженим на 47 390 гривень, а також те, що при його проведенні невірно застосовувались коефіцієнти коригування ринкової вартості, що спричинило заподіяння збитків позивачу не можуть бути взяті до уваги, оскільки зазначений звіт є чинним та ніким не скасований. Також, суд вважає, що твердження ОСОБА_1 про те, що всупереч вимогам ст.362 ЦК України інший співвласник квартири не був повідомлений про його переважне право на купівлю частки у праві спільної часткової власності, також не заслуговують на увагу, оскільки інформація про проведення публічних торгів з реалізації спірного майна була відкритою, проводилась шляхом опублікування оголошень про проведення таких торгів та була загальнодоступною.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.10, 11, 209, 212, 214-215 ЦПК України, Законом України «Про нотаріат», Законом України «Про виконавче провадження», Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за №282/20595, суд -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до приватного нотаріуса ОСОБА_2, другого відділу ДВС Тернопільського міського управління юстиції, ОСОБА_3 про визнання недійсним свідоцтва на праві власності, скасування постанови та акту державної виконавчої служби про передачу майна стягувану відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Головуючий суддяВ. В. Ромазан