Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54001
м. Миколаїв
14:50
20 грудня 2012 року Справа № 2а - 6626/09/1470
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мельника О. М. за участю секретаря судового засідання Зощака В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовомПрокурора Ленінського району м. Миколаєва, вул. Південна, 52, м. Миколаїв, 54034
в інтересах держави в особіДержавної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва, вул. Гмирьова, 1/1, м. Миколаїв, 54028
доФізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1
простягнення штрафних санкцій в сумі 11659,00 грн.,
Прокурор Ленінського району м. Миколаєва звернувся в інтересах держави в особі державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва (надалі -позивач) звернулась до суду з позовом про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (надалі -відповідач) штрафних (фінансових) санкцій в сумі 11659 грн.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав клопотання про розгляд справи за його відсутності, відповідно до статті 122 Кодексу адміністративного судочинства.
Відповідач в судове засідання представника не направив, про причини його неприбуття не повідомив, заяву про розгляд справи за відсутності представника не надав, заперечень проти позову не подав.
Згідно з частиною 1 статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється в зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.
У судовому засіданні було проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи суд встановив таке.
14.09.2007 ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець виконавчим комітетом Миколаївської міської ради (ар.с. 3), та був узятий на облік в якості платника податків в ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва (ар.с. 4).
У відповідності з пунктом 2 частини 1 статті 11 Закону України від 04.12.1990 № 09-ХІІ "Про державну податкову службу в Україні" органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати контроль за: додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку; наявністю торгових патентів.
Згідно із статтею 15 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.
Як вказано у частині 3 статті 9 Закону України від 23.03.1996 № 98/96-ВР "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності", контроль за дотриманням вимог цього Закону здійснюється державними податковими органами та органами Міністерства внутрішніх справ України.
Згідно зі статтею 3 Указу Президента України від 12.06.1995 № 436/95 "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності норм з регулювання обігу готівки в національній валюті, що встановлюються Національним банком України, здійснюють органи державної податкової служби, державної контрольно-ревізійної служби, Міністерства внутрішніх справ України та фінансові органи.
21.07.2009 та 07.08.2009 ДПА у Миколаївській області провели перевірку господарської одиниці - торгового відділу у магазині, що належить підприємцю ОСОБА_1
Актами № 0769/14/00/23/НОМЕР_1 від 21.07.2009 та № 0857/14/00/23/НОМЕР_1 від 07.08.2009 зафіксовано правопорушення Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг": невидача розрахункового документу, неведення обліку товарних запасів у встановленому порядку за місцем реалізації на суму 2359,50 грн., реалізація товару, який не облікований у встановленому порядку на суму 3300 грн.
Зазначені факти відповідачем кваліфіковано як порушення вимог п.п. 5, 12 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" та як правопорушення, передбачені п.3 17, ст.21 Закону.
Як вказано у статті 17 Закону № 265, за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції.
В зв'язку з виявленими порушеннями позивачем застосовані штрафні (фінансові) санкції на суму 4719 грн. за рішенням № 0001562303 від 06.08.2009, та штрафні (фінансові) санкції на суму 6940 грн. за рішенням № 0001752303 від 25.08.2009.
Згідно зі статтею 25 Закону № 265 суми штрафних санкцій, які визначені статтями 17-24 цього Закону, підлягають перерахуванню суб'єктами підприємницької діяльності до Державного бюджету в десятиденний термін з дня прийняття органами державної податкової служби України рішення про застосування таких фінансових санкцій.
Відповідач не сплатив штрафну санкцію, а скористався своїм правом та оскаржив податкові повідомлення-рішення від № 0001562303 від 06.08.2009 в сумі 4719 грн. та № 0001752303 від 25.08.2009 в сумі 6940 грн. державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва до Миколаївського окружного адміністративного суду.
Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду позовні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задоволено частково, визнано протиправним та скасовано рішення від № 0001562303 від 06.08.2009, визнано протиправним та скасовано рішення № 0001752303 від 25.08.2009 в частині застосування штрафних санкцій на суму 6600 грн. за неведення або ведення з порушенням встановленого порядку облік товарів за місцем реалізації та зберігання.
Не погодившись з прийнятим рішенням ДПІ подала апеляційну скаргу та просила скасувати постанову Миколаївського окружного адміністративного суду.
31.05.2012 Одеським апеляційним адміністративним судом рішення суду першої інстанції залишено без змін, апеляційну скаргу без задоволення.
У відповідності до частини 1 статті 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарський справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
За таких обставин адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.
Судові витрати по справі відсутні.
Керуючись статтями 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) податковий борг в сумі 340 грн. (триста сорок гривень) на р/р 3118104700005 державний бюджет Ленінського району, код рахунку 21080900.
Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.
Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.
Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.
Суддя О.М. Мельник