29 квітня 2013 року 15:15 810/340/13-а
м. Київ
Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючий - суддя Журавель В.О., при секретарі судового засідання Маслакова І.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Житлово-комунального підприємства «Немішаєве» до Державної податкової інспекції у Бородянському районі Київської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення - рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Житлово-комунальне підприємство "Немішаєве" (далі-позивач, підприємство) з позовом до Державної податкової інспекції у Бородянському районі Київської області Державної податкової служби (далі-відповідач, податковий орган) про: скасування податкового повідомлення-рішення від 01.03.2011 №0000281530/0; зобов'язання відповідача вчинити дії щодо відображення сум податкових зобов'язань, відповідно до призначень платежів в картці особового рахунку комунального підприємства.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірне податкове повідомлення-рішення прийнято незаконно. Позивач вважає, що своєчасно задекларував податкові зобов'язання з податку на додану вартість та сплатив їх в установлені законом строки, але податковий орган неправомірно змінював призначення платежу відносно сплачених сум податків і спрямовував ці кошти на погашення податкового боргу, що виник у попередніх податкових періодах. Просить суд податкове повідомлення-рішення скасувати.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.
Відповідач проти позову заперечував, обґрунтовуючи заперечення тим, що вважає податкове повідомлення-рішення правомірним, просив суд у задоволенні позову відмовити. Зазначив, що за результатами камеральної перевірки встановлено, що позивачем згідно з платіжними дорученнями несвоєчасно сплачено самостійно узгоджені суми податкових зобов'язань зі сплати податку на додану вартість, визначені у податкових деклараціях за вересень, жовтень та листопад 2010 року, у зв'язку з чим до позивача застосовано штрафні фінансові санкції.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, надавши оцінку доказам, суд встановив наступні обставини справи та правовідносини, що склалися між сторонами.
Житлово-комунальне підприємство "Немішаєве" є юридичною особою, що зареєстрована 14.11.1995 Бородянською районною державною адміністрацією Київської області.
Позивачем за вересень, жовтень та листопад 2010 року до податкового органу подано податкові декларації з податку на додану вартість, де позивачем самостійно визначено суми грошових зобов'язань.
У березні 2011 року посадовими особами Державної податкової інспекції у Бородянському районі Київської області Державної податкової служби проведено камеральну перевірку позивача з питань своєчасності сплати узгодженої суми грошового зобов'язання до бюджету по податку на додану вартість за серпень, вересень, жовтень 2010 року. За результатами складено акт перевірки від 01.03.2011 №000028/15-23579528, згідно з яким встановлено порушення підприємством вимог пункту 203.2 статті 203 Податкового кодексу України, що виявилось у несвоєчасній сплаті узгоджених податкових зобов'язань (податкового боргу) у загальній сумі 70451,02 грн., визначених позивачем на підставі податкових декларацій з податку на додану вартість за період з вересня по листопад 2010 року (від 15.09.2010 № 9003728658, сума податкового боргу - 15624 грн.; від 21.10.2010 № 9004588988, сума податкового боргу - 26591 грн.; від 18.11.2010 № 9005108411, сума податкового боргу - 28236 грн.).
Погашення вказаних сум узгодженого податкового зобов'язання по декларації від 15.09.2010 сталося згідно з платіжним дорученням №549 23.12.2010, строк затримки сплати узгодженої суми грошового зобов'язання становить 84 день, по декларації від 21.10.2010 - сталося згідно з платіжними дорученнями №25 від 21.01.2011, №549 від 23.12.2011, №22 від 26.01.2011, №71 від 23.02.2011, строк затримки сплати узгодженої суми грошового зобов'язання становить 81, 52, 86 та 114 днів, по декларації від 18.11.2010 - сталося згідно з платіжним дорученням №71 від 23.02.2011, строк затримки сплати узгодженої суми грошового зобов'язання становить 85 днів.
За результатами перевірки податковим органом на підставі пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України за затримку сплати узгодженої суми грошового зобов'язання більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, прийнято податкове повідомлення-рішення від 01.03.2011 № 0000281530/0, згідно з яким до позивача за затримку сплати грошового зобов'язання визначено грошове зобов'язання в сумі 1280,44 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у сумі 640,22 грн.
12 листопада 2012 року між позивачем і Територіальним органом Казначейства в Київській області, Головним фінансовим управлінням Київської обласної державної адміністрації, Фінансовим управлінням Бородянської районної державної адміністрації Київської області, Бородянською районною державною адміністрацією Київської області укладено п'ятисторонній договір від 12.11.2012 № 04/517, предметом якого є проведення розрахунків, у тому числі перерахування коштів до спеціального фонду державного бюджету для погашення податкового боргу (з урахуванням штрафних санкцій та пені) з податку на додану вартість у сумі 398500 грн. за рахунок субвенції з державного бюджету.
Згідно з довідкою від 05.11.2012 №1, виданою Державною податковою інспекцією у Бородянському районі Київської області, станом на дату видачі довідки Житлово-комунальне підприємство "Немішаєве" має податковий борг у сумі 407836,24 грн., з яких: 370664,12 грн. - за основним платежем (податковим зобов'язанням); 27787,05 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафом); 9385,07 грн. - пеня. Згідно з довідкою від 06.12.2012 №5, виданою Державною податковою інспекцією у Бородянському районі Київської області, станом на дату видачі довідки Житлово-комунальне підприємство "Немішаєве" має податковий борг у сумі 120044,21 грн., з яких: 24256,46 грн. - за основним платежем (податковим зобов'язанням); 95787,75 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафом).
Платіжним дорученням від 23.11.2012 № 9, яке проведено ГУ Держказначейства у Київській області 26.11.2012 (№ 1846265), позивач перерахував кошти у сумі 398500 грн. до Державного бюджету України з призначенням платежу "Погашення податкового боргу, ст. 23 Закону України "Про державний бюджет на 2012 рік"; згідно дог. № 04/517 від 12.11.2012".
В оплату узгоджених податкових зобов'язань (податкового боргу) позивач 26.11.2012 перерахував до Державного бюджету України кошти у сумі 398500 грн. (платіжне доручення від 23.11.2012 № 9, проведено ГУ Держказначейства у Київській області 26.11.2012 (№ 1846265), призначення платежу "Погашення податкового боргу, ст. 23 Закону України "Про державний бюджет на 2012 рік"; згідно дог. № 04/517 від 12.11.2012).
Указані кошти податковий орган зарахував в оплату податкового боргу, що виник у вказаних вище податкових періодах.
Судом досліджено платіжні доручення №396 від 30.09.2010 на суму 15624 грн., призначення платежу якого зазначено «ПДВ за серпень 2010 року»; №435 від 28.10.2010 на суму 30000 грн., призначення платежу якого зазначено «ПДВ за вересень 2010 року»; №501 від 26.11.2010 на суму 8000 грн., №502 від 29.11.2010 на суму 7800 грн. та №503 від 30.11.2010 на суму 12800 грн., призначення платежу яких зазначено «ПДВ за жовтень 2010 року».
Згідно з дослідженою судом обліковою карткою позивача за платежем "Податок на додану вартість" визначена оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням сума податкового боргу є погашеною за рахунок отриманої позивачем субвенції з державного бюджету. У судовому засіданні представник податкового органу підтвердив ці обставини та вказав, що у разі погашення суми боргу вказане рішення вже не може бути реалізовано щодо позивача.
Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Згідно з вимогами пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження (пункт 57.3 статті 57 Податкового кодексу України).
Згідно з пунктом 87.1 статті 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.
Податковим боргом розуміється сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (пп. 14.1.175 п.14.1 ст. 14 ПК України).
Погашенням податкового боргу - є зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом (пп. 14.1.152 п.14.1 ст. 14 ПК України).
В силу положень пункту 87.9 статті 87 Податкового кодексу України в разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом. Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
З аналізу положень пункту 87.9 статті 87 Податкового кодексу України убачається, що законом імперативно встановлено обов'язок податкового органу здійснювати зарахування коштів, що сплачує платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків, а платнику податків встановлено заборону спрямовувати кошти на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу (крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування).
Пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України передбачено, в разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Частина 2 статті 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Оскільки позивач відповідно до умов договору від 12.11.2012 № 04/517 здійснив оплату податкового боргу, що виник у минулих податкових (звітних) періодах (за період з вересня по листопад 2010 року), за рахунок коштів державної субвенції, а податковий орган зарахував ці кошти в оплату цього ж податкового боргу, але у зв'язку із несвоєчасною сплатою узгодженої суми грошового зобов'язання застосував до позивача штрафні (фінансові) санкції (штраф), то твердження позивача про те, що податковий орган змінював призначення платежів, які сплачувались позивачем в оплату поточних податкових зобов'язань, та зараховував ці кошти в оплату податкового боргу, що виник у попередні податкові (звітні) періоди, не відповідають дійсності.
Суд також зазначає, що визначена оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням сума податкового боргу є погашеною за рахунок отриманої позивачем субвенції з державного бюджету.
З урахуванням наведеного, підстави для скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відсутні.
Щодо вимог позивача про зобов'язання відповідача вчинити певні дії, а саме стосовно відображення сум податкових зобов'язань відповідно до призначень платежів в картці особового рахунку комунального підприємства, то вони є похідними від вимог про скасування оскаржуваного рішення, а тому відмова у задоволення первинних вимог є підставою для відмови у задоволенні і похідних від них вимог.
Беручи до уваги достатній і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Відповідно до частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Відповідач не надав суду доказів понесення ним судових витрат, тому підстави для присудження на його користь судових витрат відсутні.
На підставі викладеного, керуючись статтями 11, 14, 69, 70, 71, 86, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Журавель В.О.
Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 03 травня 2013 р.