Вирок від 23.04.2013 по справі 150/155/13-к

"23" квітня 2013 р.

Справа №150/155/13-к

Провадження по справі №1-кп/150/14/13

ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2013 року с. Мазурівка

Чернівецький районний суду Вінницької області у складі:

головуючого: судді Суперсона С.П,

при секретарі Гендзьорі О.О.,

з участю прокурора Андріїв І.М.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження, зареєстроване у Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12013010340000073 від 13.02.2013 року з угодою про примирення між підозрюваною та потерпілою відносно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженки та мешканки АДРЕСА_1, українки, громадянки

України, вдови, непрацюючої, із середньою освітою, раніше не судимої

за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1

ст.185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

15 січня 2013 року близько 09 години 00 хвилин ОСОБА_1, перебуваючи в будинку домоволодіння, в якому проживає спільно зі своєю матір*ю ОСОБА_3, розташованого по АДРЕСА_1, виносила злочинний намір, спрямований на викрадення грошових коштів з банківської пенсійної картки «ПриватБанку», яка належить її матері - ОСОБА_3 Реалізовуючи вказаний злочинний намір, ОСОБА_1, взявши у вказаному будинку банківську пенсійну картку своєї матері ОСОБА_3, до якої мала вільний доступ, близько 10 год. 30 хв. 15.01.2013 року прибула до банкомату «ПриватБанку», розташованого по вул. Леніна, 89/2 в смт. Чернівці Чернівецького району Вінницької області, де використовуючи зазначену банківську картку та знаючи під - код доступу до вчинення банківських операцій, таємно викрала грошові кошти в сумі 600 гривень, якими в подальшому розпорядилась на власний розсуд, спричинивши матеріальний збиток потерпілій ОСОБА_3 на суму 600 гривень.

В підготовчому судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнала повністю, суду показала, що у сіні 2013 року у будинку, розташованому по АДРЕСА_1, в якому проживає разом зі своєю матір*ю ОСОБА_3, взяла банківську пенсійну картку останньої, до якої мала вільний доступ, після чого прибула до банкомату «ПриватБанку», розташованого по вул. Леніна, 89/2 в смт. Чернівці Чернівецького району Вінницької області, де використовуючи зазначену банківську картку та знаючи під - код доступу до вчинення банківських операцій, зняла грошові кошти в сумі 600 гривень. Зазначені кошти витратила для власних потреб.

В скоєному щиро кається, просить затвердити угоду про примирення, укладену між нею і потерпілою ОСОБА_3, та призначити затверджену сторонами міру покарання. Зазначила, що на виконання умов угоди про примирення кошти в сумі 600 гривень, які вона зняла у банкоматі, скориставшись банківською карткою матері, повернула ОСОБА_3 20 квітня 2013 року.

Потерпіла ОСОБА_3 претензій ні матеріального, ні морального характеру до обвинуваченої ОСОБА_1 не має, просить затвердити угоду про примирення, укладену між нею та підозрюваною ОСОБА_1 Зазначила, що ОСОБА_1, виконала умови угоди про примирення, відшкодувавши 20.04.2013 року в повному обсязі завдану шкоду.

Своїми діями обвинувачена ОСОБА_1 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ст.185 ч.1 КК України - крадіжка, тобто таємне викрадення чужого майна.

Відповідно до ч.4 ст.56 КПК України на всіх стадіях кримінального провадження потерпілий має право примиритися з підозрюваним, обвинуваченим і укласти мирову угоду.

Відповідно до ч.1 ст.469 КПК України угода про примирення може бути укладена за ініціативою потерпілого, підозрюваного або обвинуваченого. Домовленості стосовно угоди про примирення можуть проводитися самостійно потерпілим і підозрюваним чи обвинуваченим, захисником і представником або за допомогою іншої особи, погодженої сторонами кримінального провадження (крім слідчого, прокурора або судді).

Частиною 3 статті 469 КПК України встановлено, що угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості.

Відповідно до ч.5 ст.469 КПК України укладення угоди про примирення або про визнання винуватості може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

27.02.2013 року в ході досудового розслідування між потерпілою ОСОБА_3 та підозрюваною ОСОБА_1 у відповідності до ст., ст.468, 469 КПК України укладено угоду про примирення, відповідно до якої ОСОБА_1 зобов*язалася не пізніше 20 квітня 2013 року в повному обсязі відшкодувати завдану потерпілій ОСОБА_3 шкоду в розмірі 600 гривень. Сторонами узгоджено міру покарання ОСОБА_1 в разі дотримання нею умов угоди - 80 годин громадських робіт.

Відповідно до ч.1, 5 ст.469 КПК України угоду про примирення укладено між сторонами після повідомлення ОСОБА_1, про підозру за ініціативою підозрюваної.

Відповідно до ч.5 ст.469 КПК України угоду про примирення укладено між потерпілою та підозрюваною у провадженні щодо кримінального правопорушення, яке відповідно до статті 12 КК України є невеликої тяжкості.

20 квітня 2013 року на виконання умов укладеної між сторонами угоди ОСОБА_1 в повному обсязі відшкодовано завдану потерпілій ОСОБА_3 шкоду в розмірі 600 гривень, що підтверджено в підготовчому судовому засіданні потерпілою.

Частиною 1 статті 475 КПК України встановлено, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Угода про примирення, укладена між потерпілою ОСОБА_3 та підозрюваною ОСОБА_1, відповідає вимогам КПК України та закону, підстав, передбачених пунктами 1-6 частиною 7 статті 474 КПК України для відмови у затвердженні угоди, судом не встановлено.

Відповідно до ч.1 ст. 475 КПК України якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

З*ясувавши у обвинуваченого та потерпілого, що вони цілком розуміють наслідки затвердження угоди, передбачені статтею 473 КПК України та переконавшись, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, суд в силу положень ст.475 КПК України приходить до висновку про затвердження угоди про примирення, укладеної в ході досудового розслідування між потерпілою ОСОБА_3 та підозрюваною ОСОБА_1, та призначення останній узгодженої сторонами міри покарання у вигляді 80 годин громадських робіт.

Призначаючи обвинуваченій ОСОБА_1 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого нею кримінального правопорушення, особу винної - позитивно характеризується по місцю проживання, раніше не судима, обставини, які пом'якшують покарання - щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, у відповідності до ст.67 КК України не знаходить обставин, що обтяжують покарання, умову укладеної між сторонами угоди ОСОБА_1 виконала, відшкодувавши 20 квітня 2013 року в повному обсязі завдану потерпілій ОСОБА_3 шкоду в розмірі 600 гривень.

Керуючись ст. 373, 374, 475 КПК України, суд, -

ПРИСУДИВ:

Затвердити угоду про примирення, укладену 27 лютого 2013 року в ході досудового розслідування відповідно до статей 468, 469 КПК України, між потерпілою ОСОБА_3 та підозрюваною ОСОБА_1.

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.1 КК України та призначити їй узгоджену сторонами міру покарання у вигляді 80 /вісімдесяти/ годин громадських робіт.

Наслідком укладення та затвердження угоди про примирення є: для підозрюваного чи обвинуваченого - обмеження права оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 і 424 цього Кодексу та відмова від здійснення прав, передбачених пунктом 1 частини четвертої статті 474 цього Кодексу; для потерпілого - обмеження права оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 і 424 цього Кодексу та позбавлення права вимагати в подальшому притягнення особи до кримінальної відповідальності за відповідне кримінальне правопорушення і змінювати розмір вимог про відшкодування шкоди.

Вирок на підставі угоди може бути оскаржений у порядку, передбаченому цим Кодексом, з підстав, передбачених статтею 394 цього Кодексу.

Вирок суду першої інстанції на підставі угоди про примирення між потерпілим та підозрюваним, обвинуваченим може бути оскаржений в апеляційному порядку:

- обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами п*ятою - сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі нероз'яснення йому наслідків укладення угоди;

- потерпілим, його представником, законним представником, виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; нероз'яснення йому наслідків укладення угоди; невиконання судом вимог, встановлених частинами шостою чи сьомою статті 474 цього Кодексу;

- прокурором виключно з підстав затвердження судом угоди у кримінальному провадженні, в якому згідно з частиною третьою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.

На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Вінницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення в суді, а особою, яка перебуває під вартою, в той же строк з моменту вручення їй копії вироку.

Суддя: Суперсон С.П.

Попередній документ
31100895
Наступний документ
31100897
Інформація про рішення:
№ рішення: 31100896
№ справи: 150/155/13-к
Дата рішення: 23.04.2013
Дата публікації: 17.05.2013
Форма документу: Вирок
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Чернівецький районний суд Вінницької області
Категорія справи: Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти власності; Крадіжка