Справа № 2-4810/12
Провадження №2/369/591/13
іменем України
10.04.2013 року Києво-Святошинський районний суд в складі:
головуючої судді Медвідь Н.О.,
при секретарі Ковтонюк К.В.
за участю прокурора Вакуленка М.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом заступника прокурора Києво-Святошинського району Київської області в інтересах держави в особі Державного підприємства «Дослідне господарство «Чабани» національного наукового центру «Інституту землеробства Національної академії аграрних наук України» до Києво-Святошинської районної державної адміністрації, ОСОБА_2 про визнання недійсним, протиправним та скасування розпорядження, визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, скасування державної реєстрації державної акту, витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння у державну власність,-
Заступник прокурора Києво-Святошинського району Київської області звернувся до суду в інтересах держави в особі Державного підприємства «Дослідне господарство «Чабани» національного наукового центру «Інституту землеробства Національної академії аграрних наук України» з позовом до Києво-Святошинської районної державної адміністрації, ОСОБА_2 про визнання недійсним, протиправним та скасування розпорядження, визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, скасування державної реєстрації державної акту, витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння у державну власність, посилаючись на те, що розпорядженням голови Києво-Святошинської районної державної адміністрації № 3028 від 04.06.10 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,4900 га у власність ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Гатненської сільської ради Києво-Святошинського району.
Розпорядженням Києво-Святошинської районної державної адміністрації № 3304 від 16.07.10 затверджений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0, 4900 га у власність ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Гатненської сільської ради Києво-Святошинського району.
На підставі вказаного розпорядження ОСОБА_2 виданий державний акт серії ЯЛ № 364219 на право власності на спірну земельну ділянку.
Вважає, що розпорядження Києво-Святошинської районної державної адміністрації № 3028 від 04.06.10 та№ 3304 від 16.07.10 щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства та затвердження відповідного проекту землеустрою, виданий на їх підставі державний акт на право власності на земельну ділянку суперечать вимогам чинного законодавства, оскільки відповідно до п. 1.3 Статуту ДП «Дослідне господарство «Чабани» Національного наукового центру «Інститут землеробства Української академії аграрних наук» безпосередньо підпорядковане, Національному науковому центру «Інститут землеробства Української академії аграрних наук». Загальне підпорядкування: Українській академії аграрних наук, як органу по управлінню державним майном, закріпленим за Господарством.
В пунктах 4.2-4.4 Статуту вказано, що використання земельних ділянок, переданих державою у постійне користування та майна-у безстрокове безплатне користування Академії, здійснюється відповідно до законодавства України, Статуту Академії, Інституту, якому підпорядковане Господарство, а також цього Статуту. Порядок володіння, користування земельними ділянками та розпорядження майном, питання, пов'язані з вилученням землі та відчуження майна, погоджуються виключно з Президією Академії.
Вилучення земельних ділянок Господарства може здійснюватися лише за згодою Президії Академії відповідно до Земельного кодексу України.
Майно господарства є державною власністю, закріплене за ним Академією і належить йому на праві господарського відання.
Згідно державного акту на право постійного користування землею серії 1-КВ № 003452 Дослідне господарство «Чабани» є користувачем земельної ділянки загальною площею 253,68 га для сільськогосподарського виробництва.
У листі ДП «ДГ «Чабани» зазначено, що Національний науковий центр «Інститут землеробства Національної академії аграрних наук України» не погоджував виділення земельної ділянки ОСОБА_2, а також на земельну ділянку відсутня постанова Президії Національної академії аграрних наук України.
Також зазначив, що Державне підприємство «Дослідне господарство «Чабани» було користувачем земельної ділянки, яка надана у власність ОСОБА_2, на час прийняття Києво-Святошинською районною державною адміністрацією розпоряджень про надання дозволу на складання проекту землеустрою та затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Гатненської сільської ради, що оскаржуваними розпорядженнями Києво-Святошинської районної державної адміністрації, державним актом на право власності на земельні ділянки, порушено інтереси держави, які полягають в тому, що відбулось незаконне вибуття із власності держави земельної ділянки.
Тому просив визнати недійсними, протиправними та скасувати розпорядження Києво-Святошинської районної державної адміністрації № 3028 від 04.06.10, яким надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,49 га у власність гр. ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Гатненської сільської ради Києво-Святошинського району № 3304 від 16.07.10, яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,49 га у власність гр. ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Гатненської сільської ради Києво-Святошинського району. Визнати недійсними та скасувати державний акт на право власності на земельну ділянку та скасувати державну реєстрацію державного акту на право власності на земельну ділянку, виданого на ім'я гр. ОСОБА_2 державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 364219 площею 0, 49 га, яка розташована в адміністративних межах Гатненської сільської ради з кадастровим номером № 3222481600:02:001:0027.
В судовому засіданні прокурор позов підтримав.
Представник позивача Державного підприємства «Дослідне господарство «Чабани» національного наукового центру «Інституту землеробства Національної академії аграрних наук України» в судове засідання не з'явився, надіслав до суду заяву, згідно якої просили слухати справу за їх відсутності, позов підтримують в повному обсязі.
Представник відповідача Києво-Святошинської РДА в судове засідання не з»явився, про день слухання справи повідомлений належним чином, двічі.
Представник відповідача ОСОБА_2 позов не визнав, вважає його безпідставним.
Суд вислухавши осіб, які приймали участь у розгляді справи, вивчивши матеріали справи, в позові відмовляє з наступних підстав:
Судом встановлено, що розпорядженням голови Києво-Святошинської районної державної адміністрації № 3028 від 04.06.10 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,4900 га у власність ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Гатненської сільської ради Києво-Святошинського району.
Розпорядженням Києво-Святошинської районної державної адміністрації № 3304 від 16.07.10 затверджений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0, 4900 га у власність ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Гатненської сільської ради Києво-Святошинського району.
На підставі вказаного розпорядження відповідачу виданий державний акт серії ЯЛ № 364219 на право власності на спірну земельну ділянку.
Згідно державного акту на право постійного користування землею серії 1-КВ № 003452 Дослідне господарство «Чабани» є користувачем земельної ділянки загальною площею 253,68 га для сільськогосподарського виробництва.
Але те, що Державне підприємство «Дослідне господарство «Чабани» було чи є користувачем саме земельної ділянки, яка надавалася у власність ОСОБА_2, в судовому засіданні не доведено.
Згідно статті 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.
Відповідно до п.7 ч.І ст.13 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» до відання місцевих адміністрацій у межах і формах, визначених Конституцією і законами України, належить вирішення питань використання землі, природних ресурсів, охорони довкілля.
Місцеві державні адміністрації в межах, визначених Конституцією і законами України, здійснюють на відповідних територіях державний контроль за використанням та охороною земель, лісів, надр, води, атмосферного повітря, рослинного і тваринного світу та інших природних ресурсів (п.З ч.І ст.16 Закону України «Про місцеві державні адміністрації»).
Відповідно до ч.1 ст.13 Конституції України земля є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією, іншими законодавчими актами України.
Статтею 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до виключної компетенції міських рад віднесено вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.
Отже, саме власнику землі, належать повноваження щодо усунення порушень його прав на землю у порядку, передбаченому ст.212 Земельного кодексу України.
Крім листа позивача на ім.»я прокурора, в якому зазначено, що спірна земельна ділянка належить позивачу на праві постійного користування, що відповідач захопив земельну ділянку, в судовому засіданні не надано жодного доказу, якій би давав підстави для задоволення позовних вимог.
Згідно діючому законодавству для того, щоб зробити висновок чи є захоплення будь-якою з сторін земельної ділянки, необхідно виносити межі земельних ділянок одноразово усіх сторін, любе оформлення земельних ділянок необхідно погодження меж, що в даному випадку відсутнє.
Частиною другою статті 90 Земельного кодексу України встановлено, що порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.
Частиною 391 Цивільного кодексу України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
За правилами ст. З ЦПК України, кожна особа має право звернутися до суду саме за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Як свідчать матеріали справи, а також твердження прокурора в судовому засіданні не надано жодних доказів, які б вказували на правові підстави для задоволення позовних вимог в частині визнання недійсними розпоряджень, також державного акту, також в частині скасування державної реєстрації державних актів на право приватної власності на земельну ділянку, оскільки скасування державної реєстрації діюче законодавством не передбачено.
Відповідно до вимог п. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Акти органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб з мотивів невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку (частина десята статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).
Відповідно до ст. 155 Земельного кодексу України у разі видання органом виконавчої влади акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.
Згідно зі ст. 393 Цивільного кодексу України правовий акт органу державної влади, Автономної республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним і скасовується.
Статтею 373 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності на землю (земельну ділянку) набувається та здійснюється відповідно до закону.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільного права є відновлення становища, яке існувало до порушення.
Власник майна, права якого порушені внаслідок видання правового акта органом державної влади, Автономної республіки Крим або органу місцевого самоврядування, має право вимагати відновлення того становища яке існувало до видання цього акта.
В статті 387 Цивільного кодексу України вказано, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Згідно ч. З ст. 388 Цивільного кодексу України якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.
Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його права, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянці здійснюється згідно з частиною третьою статті 152 ЗК України шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів захисту (стаття 16 ЦК).
В судовому засіданні не доведено, що спірна земельна ділянка вибула з державної власності всупереч законодавству та волі держави в особі уповноваженого нею органу: ДП«Дослідне господарство «Чабани» Національного наукового центру «Інститут землеробства Української академії аграрних наук», що свідчить про відсутність підстав витребування її із чужого незаконного володіння.
Надання земельної ділянки відповідачу, відбувалося у повній відповідності до вимог ст.ст. 40, 118 ЗК України щодо порядку безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами, а також у відповідності з вимогами діючого законодавства.
Статтею 143 ЗК України передбачений виключний перелік підстав для примусового припинення прав на земельну ділянку, а саме:
Примусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється у судовому порядку у разі:а) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; б) неусунення допущених порушень законодавства (забруднення земель радіоактивними і хімічними речовинами, відходами, стічними водами, забруднення земель бактеріально-паразитичними і карантинно-шкідливими організмами, засмічення земель забороненими рослинами, пошкодження і знищення родючого шару ґрунту, об'єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем, порушення встановленого режиму використання земель, що особливо охороняються, а також використання земель способами, які завдають шкоди здоров'ю населення) в терміни, встановлені вказівками спеціально уповноважених органів виконавчої влади з питань земельних ресурсів; в) конфіскації земельної ділянки;г) примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності;ґ) примусового звернення стягнень на земельну ділянку по зобов'язаннях власника цієї земельної ділянки; д) невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом.
За наявності законного та чинного оспорюваного Розпорядження Києво-Святошинської РДА можна зробити висновок, що жодна з перелічених підстав не може бути застосована для припинення права власності на земельну ділянку власника земельної ділянки ОСОБА_2
Відповідно до частини 1 ст. 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
Виходячи з вищевикладеного , суд вважає, що не існує жодного порушення прав або інтересів позивача прийняттям Києво-Святошинською РДА розпорядження.
Статтею 10 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
У ст. 60 ЦПК України визначено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Прокурор не довів тих обставин на які посилався як на підставу позовних вимог, не надав докази в обґрунтування цих вимог, не спростував тих обставин на які посилався представник відповідача в обґрунтування своїх заперечень, що є його обов'язком відповідно до засад змагальності процесу за ст.. 10 ЦПК України. При цьому суд створив всі умови для змагального процесу, роз'яснював прокуророві його права та обов'язки.
Отже, суд, оцінюючи докази в їх сукупності, дійшов висновку про необґрунтованість та недоведеність вимог прокурора оскільки вони не відповідають вимогам ст. ст. 57-59 ЦПК України.
Відповідно до висновку про експертну грошову оцінку земельної ділянки ринкова вартість земельної ділянки загальною площею 4 900 кв. м становить 886 116, 00 грн.
Тому у відповідності до ст... 88 ЦПК України суд стягує з Державного підприємства «Дослідне господарство «Чабани» національного наукового центру «Інституту землеробства Національної академії аграрних наук України» 3441 гр. судового збору на користь держави .
Керуючись ст.ст. 14, 19, 121 Конституції України, ст.ст. 16, 373, 387, 388, 393, 396 ЦК України, ст.ст. 17, 80, 126, 142, 152, 155 ЗК України, ст. 18 Закону України «Про охорону земель» ст.ст. 10, 11, 209, 212, 214-215 ЦПК України, суд,-
В позові заступника прокурора Києво-Святошинського району Київської області і інтересах держави в особі Державного підприємства «Дослідне господарство «Чабани» національного наукового центру «Інституту землеробства Національної академії аграрних наук України» до Києво-Святошинської районної державної адміністрації, ОСОБА_2 про визнання недійсним, протиправним та скасування розпорядження, визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, скасування державної реєстрації державної акту, витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння у державну власність - відмовити.
Стягнути з Державного підприємства «Дослідне господарство «Чабани» національного наукового центру «Інституту землеробства Національної академії аграрних наук України» 3441 гр. судового збору на користь держави .
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Київської області через Києво-Святошинський районний суд протягом 10 днів з дня його проголошення.
Суддя: