Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"23" квітня 2013 р.Справа № 922/1349/13
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Суслової В.В.
при секретарі судового засідання Дородіної І.А.
розглянувши справу
за позовом Акціонерної компанії "Харківобленерго", м. Харків
до Управління Державної автомобільної інспекції головного управління міністерства внутрішніх справ в Харківській області, м. Харків
про стягнення коштів у сумі 17820,97 грн.
за участю представників сторін:
позивач - Заічковська І.М., доручення від 18 жовтня 12 року № 01-62юр/7993
відповідач - не з'явився
Позивач - Акціонерна компанія "Харківобленерго" звернулась до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Управління Державної автомобільної інспекції ГУМВС України в Харківській області, про стягнення коштів у сумі 17820,97 грн. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання з боку відповідача покладених на нього обов'язків за договором про постачання електричної енергії № 041-16903 від 14 липня 2004 року, пролонгованого на 2013 рік, з урахуванням чого просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості за електричну енергію в розмірі 17667,24 грн. (що складається з: 14722,69 грн. - тарифна складова та 2944,55 грн. - ПДВ 20%); пеню в розмірі 93,30 грн., 3% річних в розмірі 52,39 грн. та індекс інфляції в розмірі 8,04 грн. Також до стягнення заявлені судові витрати.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 02 квітня 2013 року було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі № 922/1349/13 та призначено її розгляд у відкритому судовому засіданні на 11 квітня 2013 року о 10:30.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 11 квітня 2013 року розгляд справи відкладено на 23 квітня 2013 року о 12:00.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримує з підстав, викладених в позовній заяві та просить суд позов задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, витребуваних судом документів не надав, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить наявне в матеріалах справи поштове повідомлення з датою про вручення (15 квітня 2013 року) ухвали господарського суду Харківської області від 11 квітня 2013 року.
Судом виконано процесуальний обов'язок щодо повідомлення учасників процесу про дату, час та місце розгляду справи, а тому суд вважає можливим розглядати справу за наявними в ній матеріалами, як це передбачено статтею 75 Господарського процесуального кодексу України.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
14 липня 2004 року між Акціонерною компанією "Харківобленерго" та Управлінням Державної автомобільної інспекції ГУМВС України в Харківській області було укладено договір про постачання електричної енергії № 041-16903 (далі - Договір), який було пролонговано на 2013 рік на підставі пункту 9.1.1. Договору.
Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
У відповідності до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частина 1 статті 626 ЦК України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до пункту 1 Договору позивач зобов'язався постачати відповідачу електричну енергію, а відповідач зобов'язався оплачувати позивачу її вартість та здійснювати інші платежі згідно з умовами цього Договору та додатками до Договору, що є його невід'ємними частинами.
Пунктом 2.2.5 Договору встановлено, що відповідач зобов'язаний своєчасно оплачувати позивачу вартість електричної енергії та інші нарахування згідно з умовами додатку № 2 "Порядок розрахунків" до Договору.
Згідно пункту 5 Додатку № 2 "Порядок розрахунків" від 24 січня 2013 року до договору про постачання електричної енергії № 041-16903 від 14 липня 2004 року остаточний розрахунок відповідача за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду, здійснюється на підставі виставленого позивачем рахунка відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії, визначеного за показами розрахункових засобів обліку (або розрахунковим шляхом). За результатами розрахункового періоду відповідачем та позивачем визначається фактичний обсяг поставленої відповідачу електричної енергії та оформлюється додаток № 20 "Акт про використану електричну енергію", який відповідач отримує разом із рахунками та повинен повернути підписаним та скріпленим печаткою в термін до 5 днів. Для проведення остаточного розрахунку відповідач протягом 3 робочих днів з дня закінчення розрахункового періоду повинен отримати в розрахунковому відділі відповідного РВЕ або у відділі розрахунків з юридичними особами СО "Харківенергозбут" рахунок на оплату електричної енергії. Цей рахунок має бути оплаченим відповідачем протягом 5 операційних днів з дня його отримання.
Відповідно до абзацу 4 пункту 2 Додатку № 2 "Порядок розрахунків" від 24 січня 2013 року до договору про постачання електричної енергії № 041-16903 від 14 липня 2004 року розрахунковий період прирівнюється до календарного місяця.
Як свідчать матеріали справи, сторонами було підписано двосторонні акти фіксації показань приладів обліку станом на 31 грудня 2012 року, 31 січня 2013 року та 28 лютого 2013 року.
Позивач свої зобов'язання виконав в повному обсязі, на підставі вищезазначеного договору, здійснив постачання електричної енергії відповідачу та направив на його адресу рахунки на оплату спожитої електричної енергії за грудень 2012 року (від 31 грудня 2013 року), січень 2013 року (від 31 січня 2013 року) та лютий 2013 року (від 28 лютого 2013 року) відповідно до договору про постачання електричної енергії № 041-16903 від 14 липня 2004 року .
Відповідач, в свою чергу, не виконав належним чином взяті на себе за договором про постачання електричної енергії № 041-16903 від 14 липня 2004 року зобов'язання, не сплатив у визначені договором строки, порядку та розмірі вартість заявленої та отриманої електричної енергії, внаслідок чого станом на 01 березня 2013 року у відповідача утворилась заборгованість з оплати електричної енергії за період з грудня 2012 року по лютий 2013 року перед позивачем в сумі 17667,24 грн.(де 14722,69грн - тарифна складова та 2944,55 грн. - ПДВ 20%); грн., яка до цього часу не погашена.
Відповідно до статей 525 та 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу.
Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
З огляду на викладене вище, суд вважає позовні вимоги позивача в розмірі 17667,24 грн. (де 14722,69грн - тарифна складова та 2944,55 грн. - ПДВ 20%) основної заборгованості, підтвердженими наданими суду доказами та підлягаючими задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. На підставі зазначеної статті позивач нарахував відповідачеві за період з травня 2012 року по лютий 2013 року три відсотки річних в сумі 52,39 грн. та та збитки від інфляції за період з жовтня 2012 року по лютий 2013 року в сумі 8,04 грн.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що позивач надав обґрунтований розрахунок 3% річних та збитків від інфляції, який відповідає вимогам Цивільного кодексу України, а тому позовна вимога в частині стягнення 3% річних у сумі 52,39 грн. та збитків від інфляції в сумі 8,04 грн. підлягає задоволенню.
При цьому, згідно статті 611 вказаного Кодексу, у разі порушення зобов'язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання в результаті односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків і моральної шкоди.
За приписами ст. 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
При цьому, правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі, що передбачено ст. 547 ЦК України.
Неустойкою (штрафом, пенею) (відповідно до ст. 549 ЦК України) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно ст. 550 ЦК України, право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Відповідно до пункту 4.2.1. укладеного між сторонами Договору, в якому зазначено, що за внесення платежів, передбачених пунктом 2.2.5. Договору, з порушенням термінів, визначених додатком № 2 "Порядок розрахунків", відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, 3% річних та індекс інфляції. Сума пені нараховується відповідачу з дати остаточного розрахунку, зазначеної в додатку № 2 № "Порядок розрахунків", до дня ліквідації заборгованості включно та зазначається в рахунку окремою строчкою.
Позивачем нараховано та надано обґрунтований розрахунок суми пені за період з травня 2012 року по лютий 2013 року у розмірі 93,30 грн., який відповідає вимогам договору та Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та підлягає задоволенню.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується ст.49 ГПК України та постановою № 18 від 26.12.11р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції". Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки. Якщо зменшення розміру позовних вимог пов'язане з частковим визнанням та задоволенням позову відповідачем після подання позову, то судові витрати у відповідній частині з урахуванням припису частини другої статті 49 ГПК покладаються на відповідача.
Таким чином, суд вважає необхідним витрати по сплаті судового збору у розмірі 1720,50 грн. покласти на відповідача.
Керуючись ст. 11, 525, 526, 546, 547, 549, 550, ч.1 ст. 610, 611, ч.2 ст. 625, ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України, 175, 233 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 12, 22, 33, 43, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України,
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Управління Державної автомобільної інспекції головного управління міністерства внутрішніх справ в Харківській області (61013, м. Харків, вул. Шевченко, 26, код ЄДРПОУ 14319053, п/р 35223004000040, ГУ ДКСУ в Харківській області, МФО 851011) на користь Акціонерної компанії "Харківобленерго", м. Харків (61300, м. Харків, вул. Плеханівська, 149, код 00131954, п/р 260323012307 в філії ХОУ ВАТ ДОБУ, МФО 351823) заборгованість у сумі 17667,24 грн. (що складається з: 14722,69 грн. - тарифна складова та 2944,55 грн. - ПДВ 20%).
Стягнути з Управління Державної автомобільної інспекції головного управління міністерства внутрішніх справ в Харківській області (61013, м. Харків, вул. Шевченко, 26, код ЄДРПОУ 14319053, п/р 35223004000040, ГУ ДКСУ в Харківській області, МФО 851011) на користь Акціонерної компанії "Харківобленерго", м. Харків (61300, м. Харків, вул. Плеханівська, 149, код 00131954, п/р 26003010050912 в АТ "Банк Золоті Ворота", МФО 351931) 52,39 грн. - суму трьох відсотків річних, 93,30 грн. - суму пені, 8,04 грн. - суму індексу інфляції, 1720,50 грн. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 23.04.2013 р.
Суддя Суслова В.В.
Справа № 922/1349/13