Справа № 199/2962/13-ц
(2/199/1822/13)
Іменем України
11 квітня 2013 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська в складі:
головуючого судді Подорець О.Б.
за участю секретаря Голубніченко В.О.,
за участю позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Дніпроважпапірмаш ім. Артема» про стягнення боргу по заробітній платі, середнього заробітку та моральної шкоди, -
У березні 2013 року позивач звернувся до суду з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства «Дніпроважпапірмаш ім. Артема» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку та моральної шкоди зазначивши, що з 06.04.2009 року по 08.03.2012 року він працював у відповідача на посаді охоронця в службі безпеки.
Наказом №86/к від 12 березня 2012 року він був звільнений з підприємства за власним бажанням.
При звільненні повного розрахунку з ним не проведено, а саме не виплачено заборгованість по заробітній платі за період з грудня 2010 року по березень 2012 року, що складає 12960 грн. 51 коп., у зв'язку з чим позивач просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість по заробітній платі за період з вересня 2010 року по березень 2012 року в сумі 12 960 грн. 51 коп., середній заробіток за період затримки розрахунку та моральну шкоду в сумі 5 000 грн., яка завдана йому тривалою невиплатою заробітної плати.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_3 позов підтримав та надав пояснення аналогічні викладеним в позовній заяві.
Представник відповідача ОСОБА_4 в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково, пояснив, що визнає лише вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по заробітній платі у розмірі 10 692 грн. 57 коп., що підтверджується наданою довідкою, середній заробіток за час затримки розрахунку, позовні вимоги в частині стягнення компенсації відповідно до індексу інфляції зростання цін на споживчі товари не визнає повністю у зв'язку з тим, що дана сума увійшла у суму заробітної плати. Що стосується позовних вимог в частині спричинення моральної шкоди, вважає ці вимоги збільшеними та такими, що не підтверджуються доказами.
Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що позивач з 06 квітня 2009 року по 08 березня 2012 року перебував у трудових відносинах з відповідачем ПАТ «Дніпроважпапірмаш ім. Артема» на посаді охоронця в службі безпеки і був звільнений за згодою сторін на підставі п.1 ст.36 КЗпП України, що підтверджується записами у трудовій книжці та наказом про звільнення з роботи, копії яких наявні у матеріалах справи.
Заборгованість підприємства при звільнені позивача складає 10 692 грн. 57 коп. за період - грудень 2010 року, січень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад 2011 року та березень 2012 року, що підтверджується довідкою ПАТ «Дніпроважпапірмаш ім. Артема» та визнано сторонами у судовому засіданні, а відтак позовні вимоги в частині стягнення заборгованості по заробітній платі є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно зі ст.117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст.116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
В судовому засіданні встановлено, що розрахункові суми позивачем в день звільнення не отримані, спору між сторонами про розмір заборгованості по заробітній платі не існує, а тому у відповідності до ч.1 ст.117 КЗпП України відповідач повинен сплатити позивачу середній заробіток за час затримки розрахунку по день фактичного розрахунку.
Крім того, як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п.20 своєї постанови №13 від 24 грудня 1999 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.
Як вбачається із матеріалів справи, позивач звільнився 09 березня 2012 року, заборгованість по заробітній платі відповідачем позивачу до цього часу так і не виплачено, що підтвердили сторони у судовому засіданні.
Виходячи з положень п.8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08 лютого 1995 року (з послідуючими змінами), про те, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного заробітку на число робочих днів, а у випадках чинних законодавством, календарних днів.
Відповідно до довідки відповідача заробітна плата за два місяці перед звільненням позивача складає 1431,17 грн. та 1224,20 грн., що у сумі складає 2655 грн. 37 коп.
Тобто, середньоденна заробітна плата позивача складає 82,98 грн. (2655,37:32= 82 грн.98 коп.).
Таким чином, середній заробіток за час затримки, який відповідач повинен сплатити позивачу складає 23179 грн. 62 коп.
Суд вважає, що позовні вимоги позивача в частині стягнення моральної шкоди також підлягають частковому задоволенню, оскільки відповідач не сплачував заробітну плату позивачу, чим порушив його законні права на своєчасну оплату праці і тим самим привів до моральних страждань позивача, які виразилися в порушенні його нормальних життєвих зв'язків.
З врахуванням характеру і обсягу заподіяних позивачу моральних страждань, розміру невиплаченої позивачу заробітної плати, суд вважає, що стягненню з відповідача підлягає моральна шкода в сумі 500 грн. відповідно до ст.237-1 КЗпП України.
За таких обставин, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.
Згідно ст.88 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь держави судовий збір в сумі 568 (п'ятсот шістдесят вісім) грн. 10 коп.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 57-60, 88, 212, 214, 215, 218, 222, 367 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Дніпроважпапірмаш ім. Артема» про стягнення боргу по заробітній платі, середнього заробітку та моральної шкоди - задовольнити частково.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Дніпроважпапірмаш ім. Артема» (код ЄДРПОУ 00218911, розрахунковий рахунок №26003113184051 в ПАТ «КБ «Приватбанк», МФО 305299, ОКПО 14360570) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) заборгованість по заробітній платі в сумі 10 692 (десять тисяч шістсот дев'яносто дві) грн. 57 коп., середній заробіток за час затримки розрахунку в розмірі 23 179 (двадцять три тисячі сто сімдесят дев'ять) грн. 62 коп. та на відшкодування моральної шкоди 500 (п'ятсот) грн., а всього 34 372 (тридцять чотири тисячі триста сімдесят дві) грн. 19 коп.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Дніпроважпапірмаш ім. Артема» (код ЄДРПОУ 00218911, розрахунковий рахунок №26003113184051 в ПАТ «КБ «Приватбанк», МФО 305299, ОКПО 14360570) на користь держави судові витрати в сумі 568 (п'ятсот шістдесят вісім) грн. 10 коп.
Рішення в частині стягнення заробітної плати підлягає негайному виконанню, але не більш ніж за один місяць.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
З повним текстом рішення сторони можуть ознайомитися 16 квітня 2013 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Дніпропетровської області через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Копію судового рішення із викладом вступної та резолютивної частин видати учасникам процесу негайно після його проголошення.
Суддя О.Б.Подорець