02 лютого 2012 р.Справа № 2а-4332/10/1670
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Перцової Т.С.
Суддів: Дюкарєвої С.В. , Жигилія С.П.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 09.11.2011р. по справі № 2а-4332/10/1670
за позовом Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області
до Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1
про стягнення заборгованості,-
14 вересня 2010 року Кременчуцька об'єднана державна податкова інспекція в Полтавській області (далі по тексту - Кременчуцька ОДПІ, позивач) звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 (далі по тексту - ФОП ОСОБА_1, відповідач), в якому просила суд стягнути з відповідача заборгованість перед бюджетом в сумі 465840,33 грн. по податку на додану вартість на р/р 31111029700008, одержувач: УДК у м. Кременчуці, код 34698778, МФО 831019.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 18.11.2010 року по справі № 2а-4332/10/1670 провадження у справі за адміністративним позовом Кременчуцької ОДПІ в Полтавській області до суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - зупинено до закінчення розгляду справи № К-7339/08 у Вищому адміністративному суді України.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 26.10.2011 року по справі № 2а-4332/10/1670 провадження у справі поновлено.
Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 09.11.2011 року по справі № 2а-4332/11/1670 позовні вимоги задоволено.
Стягнуто з суб"єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 (ідентифікаційний код - НОМЕР_1) на користь Державного бюджету України податковий борг з податку на додану вартість у сумі 465 840,33 грн. (чотириста шістдесят п"ять тисяч вісімсот сорок гривень тридцять три копійки).
Відповідач, не погодившись із вищевказаною постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 09.11.2011 року по справі № 2а-4332/11/1670 скасувати, провадження у справі закрити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 12.10.2009 р. по справі № 2-а-12631/09, якою з ФОП ОСОБА_1 стягнуто податковий борг з ПДВ на суму 429596,79 грн., який складається із сум податкових повідомлень-рішень від 19.03.2007 р. № 0000951702/0/23, від 23.05.2007 р. № 0000951702/1/635 та № 0002271702/1/632. У зв'язку з чим стверджує, що предметом даного позову є повторне стягнення вказаної суми, що є неправомірним.
Відповідач в судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, через канцелярію суду подав клопотання про відкладення розгляду справи, в зв'язку з неможливістю прибути в судове засідання його представника, який в цей час знаходиться у відрядженні.
Колегія суддів, враховуючи те, що відповідач не позбавлений можливості прибути в судове засідання особисто або направити іншого представника, з огляду на відсутність перешкод для розгляду справи за наявними у ній матеріалами без надання пояснень представником відповідача, вважає, що клопотання задоволенню не підлягає, а розгляд справи слід провести у відсутність представника відповідача.
Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрована у якості суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи на підставі розпорядження Кременчуцької районної державної адміністрації, видане свідоцтво про державну реєстрацію № 41 від 02.03.2004 року. З 04.03.2004 року ФОП ОСОБА_1 зареєстрована у якості платника податків та з цієї дати перебуває на податковому обліку Кременчуцької ОДПІ.
Станом на 19.07.2010 року Кременчуцькою ОДПІ за ФОП ОСОБА_1 обліковано (згідно наявної у матеріалах адміністративної справи витягу з картки особового обліку платника) податковий борг з податку на додану вартість у загальній сумі 465 840,33 грн. (недоїмка) (а.с.7-10).
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що даний податковий борг виник з урахуванням часткової сплати поточними платежами, внаслідок донарахування податкових зобов'язань податковим органом, нарахування пені у зв'язку із несвоєчасною сплатою узгоджених податкових зобов'язань та внаслідок самостійного декларування податкових зобов'язань платником.
Так, податковим повідомленням-рішенням Кременчуцької ОДПІ № 0000951702/0/293 від 19.03.2007 року СПД ФО ОСОБА_1 було визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 434 802,00 грн. (а.с.51).
Податковим повідомленням-рішенням Кременчуцької ОДПІ № 0000951702/1/635 від 31.05.2007 року СПД ФО ОСОБА_1 було визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 434 802,00 грн. (а.с.53).
Податковим повідомленням-рішенням № 0002271702/1/632 від 31.05.2007 року даному платнику було збільшено суму штрафних (фінансових) санкцій на 3230,0 грн. (а.с.52).
Вказані податкові повідомлення-рішення були оскаржені платником податку до Господарського суду Полтавської області, який постановою від 22.08.2007 року позовні вимоги задовольнив, скасувавши відповідні податкові повідомлення-рішення (а.с.109-111).
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.04.2008 року задоволено апеляційну скаргу Кременчуцької ОДПІ на вказане рішення суду, скасовано постанову Господарського суду Полтавської області від 22.08.2007 року та прийнято нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позову. Зазначене рішення суду першої інстанції залишено в силі ухвалою Вищого адміністративного суду України від 26 липня 2011 року (а.с.112-114, 198-199).
У зв'язку із несплатою у визначений законом термін узгодженої суми податкових зобов'язань з ПДВ, податковим органом була нарахована пеня в загальній сумі 487,33 грн.
Актом невиїзної камеральної перевірки відповідача № 3369/17-305/НОМЕР_1 від 17.11.2008 року податковим органом встановлено несвоєчасну сплату узгодженого податкових зобов'язання з ПДВ (а.с.17-18).
Податковим повідомленням-рішенням Кременчуцької ОДПІ № 0028131702/4587 від 28.11.2008 року до СПД ФО ОСОБА_1 застосовані штрафні санкції за затримку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 1951,30 грн. (а.с.16).
Податковим повідомленням-рішенням Кременчуцької ОДПІ № 0028141702/4586 від 28.11.2008 року до СПД ФО ОСОБА_1 застосовані штрафні санкції за затримку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 5244,54 грн. (а.с.16).
Податковим повідомленням-рішенням Кременчуцької ОДПІ № 0028151702/0/4588 від 28.11.2008 року до СПД ФО ОСОБА_1 застосовані штрафні санкції за затримку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 20423,83 грн. (а.с.16).
Станом на час подання позову також у зв'язку із несплатою своєчасно узгоджених податкових зобов'язань платнику була нарахована пеня у сумі 480,20 грн. та 14 326,25 грн.
Також, судом першої інстанції встановлено, що у квітні 2009 року Кременчуцькою ОДПІ була проведена виїзна планова перевірка СПД ФО ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 року по 31.12.2008 року.
Про результати перевірки складено акт від 09.04.2009 року № 1419/17/309/НОМЕР_1, яким зафіксовано порушення пп.7.4.4. п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого завищено податковий кредит по податку на додану вартість на суму 10115 грн., в т.ч. по періодах : липень 2008 р. - 1614 грн., жовтень 2008 р. - 1453 грн., грудень 2008 р. - 748 грн.; пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого завищено податковий кредит по податку на додану вартість на суму 656 грн., в т.ч. по періодах: лютий 2008 р. - 656 грн. (а.с.24-37).
На підставі вказаних висновків акту перевірки позивачем було прийнято податкове повідомлення-рішення №0001651702/0/543, яким СПД ФО ОСОБА_1 визначено суму податкових зобов'язань з податку на додану вартість у розмірі 16156,50 грн., в т.ч. за основним платежем - 10 771,00 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями - 5 385,50 грн.(а.с.23).
У зв'язку із несплатою своєчасно суми узгоджених податкових зобов'язань була донарахована пеня у сумі 375,51 грн.
Податковим органом було вжито заходів до погашення заборгованості, передбачені законодавством, чинним на час виникнення спірних правовідносин.
Так, у відповідності положень Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", чинного на час виникнення спірних правовідносин, було сформовано та направлено позивачем СПД ФО ОСОБА_1 першу податкову вимогу № 1/461/484 від 29.05.2008 року та другу податкову вимогу № 2/618/634 від 09.07.2008 року. Обидві податкові вимоги були вручені особисто ОСОБА_1 (а.с.15).
У зв'язку з несплатою платником (відповідачем) узгоджених податкових зобов'язань податковий орган звернувся до суду з даним позовом про примусове стягнення суми податкового боргу.
Задовольняючи позовні вимоги ДПІ у м. Полтаві про стягнення з СПД ФО ОСОБА_1 податкового боргу в сумі 465840,33 грн., суд першої інстанції, з посиланням на приписи ч.1 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України, виходив з правомірності податкових повідомлень-рішень Кременчуцької ОДПІ № 0000951702/0/293 від 19.03.2007 року, № 0000951702/1/635 від 31.05.2007 р., № 0002271702/1/632 від 31.05.2007 року, від 09.04.2009 р. № 0001651702/0/543, на підставі яких позивачеві було визначено податкове зобов'язання в сумі 434802,00 грн., 2230,0 грн. та 16156,50 грн., а також рішень Кременчуцької ОДПІ від 28.11.2008 р. № 0028131702/4587, № 0028141702/4586 від 28.11.2008 р., № 0028151702/4588, якими до СПД ФО ОСОБА_1 було застосовано фінансові санкції в розмірі 1951,30 грн., 5244,54 грн. та 20423,83 грн. відповідно.
З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що податковий борг є узгодженим, та не сплачений відповідачем, у зв'язку з чим позовні вимоги Кременчуцької ОДПІ про стягнення боргу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Колегія суддів частково погоджується з такими висновками суду першої інстанції, однак вважає постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 09.11.2011 року по справі № 2а-4332/11/1670 такою, що прийнята з порушенням норм процесуального права, виходячи з наступного.
У відповідності до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, в яких беруть участі ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що податкові повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ № 0000951702/0/293 від 19.03.2007 року, № 0000951702/1/635 від 31.05.2007 р., № 0002271702/1/632 від 31.05.2007 року, від 09.04.2009 р. № 0001651702/0/543, на підставі яких позивачеві було визначено податкове зобов'язання в сумі 434802,00 грн., 2230,0 грн. та 16156,50 грн., а також рішень Кременчуцької ОДПІ від 28.11.2008 р. № 0028131702/4587, № 0028141702/4586 від 28.11.2008 р., № 0028151702/4588, якими до СПД ФО ОСОБА_1 було застосовано фінансові санкції в розмірі 1951,30 грн., 5244,54 грн. та 20423,83 грн. були предметом судового розгляду у справах за позовом СПД ФО ОСОБА_1 до Кременчуцької ОДПІ про скасування податкових повідомлень-рішень та рішень про застосування фінансових санкцій.
Матеріалами справи підтверджено, що постановою Господарського суду Полтавської області від 22.08.2007 р. по справі № 3/128 задоволено позов СПД ФО ОСОБА_1 до Кременчуцької ОДПІ. Визнано нечинними податкові повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ від 19.03.2007 р. № 0000951702/0/293, за яким СПДФО ОСОБА_1 визначено загальну суму податкових зобов'язань по податку на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах) в сумі 434802,00 грн., в т.ч. за основним платежем - 289868,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 144934,00 грн.; від 31.05.2007 р. № 0000951702/1/635, за яким СПДФО ОСОБА_1 визначено загальну суму податкових зобов'язань по податку на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах) в сумі 434802,00 грн., в т.ч. за основним платежем - 289868,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 144934,00 грн.; № 0002271702/1/632 від 31.05.2007 р., за яким СПДФО ОСОБА_1 визначено загальну суму податкових зобов'язань по податку на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах) у вигляді штрафної (фінансової) санкції 3230,00 грн. (а.с.44-46).
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.04.2008 року задоволено апеляційну скаргу Кременчуцької ОДПІ. Постанову Господарського суду Полтавської області від 22.08.2007 р. по справі № 3/128 - скасовано. Відмовлено СПДФО ОСОБА_1 в позові до Кременчуцької ОДПІ про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 19.03.2007 р. № 0000951702/0/293, від 31.05.2007 р. 31.05.2007 р. № 0000951702/1/635, № 0002271702/1/632 від 31.05.2007 р. (а.с.48-49).
За висновками суду апеляційної інстанції по вказаній справі встановлено, що СПД ФО ОСОБА_1, в порушення вимог ст.5 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва», перевищивши граничний обсяг виручки, встановлений ст.1 даного Указу (обсяг виручки СПД ФО ОСОБА_1 за 9 міс. 2004 року склав 691301,03 грн.), не перейшла на загальну систему оподаткування та в порушення вимог п.2.1 ст.2 Закону України «Про податок на додану вартість» не зареєструвалась платником ПДВ.
Згідно банківських документів судом апеляційної інстанції встановлено, що розмір об'єкту оподаткування ПДВ за період з 01.10.2004 р. по 31.12.2004 р. СПД ФО ОСОБА_1 склав 375815,04 грн., за 2005 рік - 525965,81 грн., за період з 01.01.2006 р. по 30.09.2006 р. - 547552,31 грн.
Підпунктом 7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», чинного на час виникнення спірних правовідносин, встановлено, що датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.
Відповідно до п.10.2. ст.10 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі по тексту - Закон № 2181), чинного на час виникнення спірних правовідносин, платники податку, визначені у підпунктах "а", "в", "г", "д" пункту 10.1 цієї статті, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону. Особа, яка згідно з вимогами пункту 2.2 статті 2 цього Закону мала зареєструватися платником податку, але не здійснила таку реєстрацію, несе обов'язки з нарахування та сплати цього податку, а також відповідальність за його ненарахування або несплату на рівні особи, зареєстрованої як платник податку, без права виписки податкової накладної та нарахування податкового кредиту.
Підпунктом 17.1.1 п.17.1 ст.17 Закону № 2181 визначено, що платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.
Згідно пп.17.1.2 п.17.1 ст.17 Закону № 2181 у разі коли контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "а" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, додатково до штрафу, встановленого підпунктом 17.1.1 цього пункту, платник податків сплачує штраф у розмірі десяти відсотків суми податкового зобов'язання за кожний повний або неповний місяць затримки податкової декларації, але не більше п'ятдесяти відсотків від суми нарахованого податкового зобов'язання та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
З урахуванням викладеного, колегія суддів по справі № 22-а-571/08 дійшла висновку про те, що відповідачем спірні податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством, а тому підстави для скасування спірних податкових рішень відсутні.
Зазначена постанова Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.04.2008 р. була оскаржена СПД ФО ОСОБА_1 до Вищого адміністративного суду України.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 27.03.2009 року було відкрито провадження по справі № К-7339/08 за касаційною скаргою СПД ФО ОСОБА_1 на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2008 року по справі № 3/128(22а-571/08) за позовом СПД ФО ОСОБА_1 до Кременчуцької ОДПІ про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень та зупинено виконання постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.04.2008 р. по справі № 3/128 (а.с.50).
Як вбачається з матеріалів справи, 12.01.2009 року Кременчуцька ОДПІ звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до СПД ФО ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу за рахунок активів платника податків в розмірі 429596,79 грн.
Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 12.10.2009 року по справі № 2-а-12631/09 зазначений адміністративний позов задоволено. Стягнуто з СПД ФО ОСОБА_1 податковий борг по податку на додану вартість в розмірі 429596, 79 грн. на р/р 31115029700219, код платежу 14010100, одержувач: УДК у Кременчуцькому районі, код 34698579, банк одержувача: ГУДК України в Полтавській області, МФО 831019 (а.с.62-63).
При цьому, як вбачається зі змісту вказаної постанови Полтавського окружного адміністративного суду від 12.10.2009 р., податковий борг, стягнення якого є предметом позову по справі № 2-а-12631/09, виник 28.05.2008 року на підставі податкових повідомлень-рішень Кременчуцької ОДПІ № 0000951702/0/293 від 19.03.2007 р., № 00002271702/1/632 від 31.05.2007 р., оскарження яких було предметом позову по справі № 3/128 (22-а-571/08).
СПД ФО ОСОБА_1, не погодившись із вказаною постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 12.10.2009 року по справі № 2-а-12631/09, подала апеляційну скаргу, по якій ухвалою судді Харківського апеляційного адміністративного суду від 09.03.2010 р. було відкрито апеляційне провадження (а.с.64).
Колегією суддів встановлено, що ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.05.2010 року провадження у справі № 2-а-12631/09/1670 за апеляційною скаргою Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 12.10.2009р. по справі № 2-а-12631/09/1670 за позовом Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції до суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу - зупинено до розгляду Вищим адміністративним судом справи № К- 7339/08 за касаційною скаргою Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.04.2008 року по справі № 2-а-571/08 за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень.
Слід відмітити, що провадження у справі № 2-а-12631/09/1670 на даний час не поновлено.
Таким чином, на час розгляду судом першої інстанції справи № 2а-4332/11/1670 та прийняття оскаржуваної постанови від 09.11.2011 року, у провадженні іншого адміністративного суду перебувала адміністративна справа № 2-а-12631/09/1670 про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, що у відповідності до вимог п.3 ч.1 ст.155 КАС України є підставою для залишення позовної заяви без розгляду.
Приймаючи рішення, суд першої інстанції не звернув уваги на вищенаведені обставини, та безпідставно задовольнив позовні вимоги в частині стягнення з СПД ФО ОСОБА_1 податкового боргу в сумі 429596,79 грн.
При цьому, слід відмітити, що відповідач СПД ФО ОСОБА_1 у своїх письмових запереченнях на позов (а.с.42-43) просила суд позовні вимоги в частині стягнення податкового боргу на суму 445753,29 грн. - залишити без розгляду, з посиланням на вищенаведені обставини.
Виходячи із зазначених обставин справи, колегія суддів вважає, що судом при ухваленні рішення було порушено приписи ст.155 КАС України, що призвело до частково необґрунтованого задоволення позову.
У відповідності до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотримання норм процесуального права.
Відповідно до ч.1 ст.203 КАС України постанова або ухвала суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається з підстав, встановлених відповідно статтями 155 і 157 цього Кодексу.
Таким чином, внаслідок незастосування норм п.3 ч.1 ст.155 КАС України, постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 09.11.2011 року по справі № 2а-4332/11/1670 в частині задоволених позовних вимог про стягнення з СПД ФО ОСОБА_1 податкового боргу в сумі 429596,79 грн. не може бути визнана законною, а тому підлягає скасуванню, а позов в зазначеній частині згідно приписів п.3 ч.1 ст.155, ч.1 ст.203 КАС України - залишенню без розгляду.
Відносно позовних вимог про стягнення з СПД ФО ОСОБА_1 податкового боргу в сумі 36243,54 грн., колегія суддів зазначає наступне.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що зазначений податковий борг виник внаслідок несплати податкових зобов'язань, визначених податковим органом (згідно податкових повідомлень-рішень від 28.11.2008 р. № 0028131702/4587, № 0028141702/4586, від 11.03.2009 р. № 0001081702/1/375 на суми штрафних (фінансових санкцій) за затримку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, в розмірі 1951,30 грн., 5244,54 грн. та 1000,00 грн. відповідно), самостійного декларування відповідачем (на суму 2618,00 грн.) та нарахування пені у зв'язку із несвоєчасною сплатою узгоджених податкових зобов'язань.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що податковими повідомленнями-рішеннями Кременчуцької ОДПІ від 28.11.2008 р. № 0028141702/4586 та № 002813702/4587, прийнятими на підставі висновків акту перевірки № 3369/17-305/НОМЕР_1 від 17.11.2008 р., до СПД ФО ОСОБА_1 застосовані штрафні санкції за затримку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 5244,54 грн. та 1951,30 грн. відповідно.
Рішенням Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції про результати розгляду первинної скарги від 06.02.2009 року № 617/с/25-010 податкове повідомлення-рішення № 0028131702/0/4587 від 28.11.2008 року було скасовано в частині 951,30 грн. штрафної санкції, в іншій частині залишено без змін.
З огляду на зазначене рішення, Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001081702/1/375 від 11.03.2009 року, яким позивача зобов'язано сплатити штраф в розмірі 1 000 грн. (10 000 х 10 %).
Рішенням Державної податкової адміністрації у Полтавській області про результати розгляду повторної скарги від 08.04.2009 року № 131/с/25-017 податкове повідомлення-рішення № 0028131702/0/4587 від 28.11.2008 року з урахуванням рішенням Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції про результати розгляду первинної скарги від 06.02.2009 року № 617/с/25-010, та податкове повідомлення-рішення № 0001081702/1/375 від 11.03.2009 року залишено без змін, скаргу - без задоволення.
У зв'язку з цим, 15.05.2009 року Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією винесено податкове повідомлення-рішення № 0001081702/2/696, яким позивача зобов'язано сплатити штраф в сумі 1000 грн., із новим відліком граничного терміну сплати.
Відповідно до пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону № 2181 податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.
Зі змісту пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону № 2181 випливає, що перешкодою для набуття податковим зобов'язанням статусу узгодженого у день отримання відповідного податкового повідомлення-рішення може бути лише подання скарги про перегляд цього рішення до контролюючого органу, право подання якої надано платнику податків підпунктом 5.2.2 пункту 5.2 статті 5 Закону № 2181, або подання позову до суду про оскарження спірного податкового повідомлення-рішення у десятиденний строк, передбачений для подання скарги в адміністративному порядку.
При цьому, позов про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 28.11.2008 р. № 002814702, № 0001081702/1/375 від 11.03.2009 р., № 0001081702/2/696 від 15.05.2009 року подано до Полтавського окружного адміністративного суду лише 06.07.2009 року, тобто, вже після набуття спірною сумою податкового зобов'язання в розмірі 1000 грн. статусу узгодженого.
Слід відмітити, що положеннями Закону № 2181 не передбачено зміни статусу податкового зобов'язання платника податків, яке набуло статусу узгодженого, у випадку подання таким платником позову до суду.
Матеріалами справи підтверджено, що ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 23.12.2009 року по справі № 2а-45662/09/1670 позовну заяву СПД ФО ОСОБА_1 про оскарження податкових повідомлень-рішень № 0028141702/0/4586 від 28.11.2008 року, № 0001081702/1/375 від 11.03.2009 року, № 0001081702/2/696 від 15.05.2009 року, № 0001081702/3/1134 від 01.07.2009 року - залишено без розгляду.
Крім того, колегією суддів встановлено, що податкове повідомлення-рішення № 0028141702/4586 від 28.11.2008 року було оскаржене СПД ФО ОСОБА_1 в адміністративному порядку.
За результатами розгляду скарги позивача на податкове повідомлення - рішення від 28.11.2008 р. №0028141702/0/4586 були залишені без задоволення, у зв'язку з чим відповідачем прийнято податкові повідомлення рішення №0028141702/1/374 від 11.03.2009 р., №0028141702/2/695 від 15.05.2009 р., №0028141702/3/1133 від 01.07.2009 р., якими визначено податкове зобов'язання з ПДВ на ту ж суму, що й що й з дріб'ю 0.
Згідно із пп.5.2.2 п.5.2 ст.5 Закону № 2181 остаточне рішення вищого (центрального) органу контролюючого органу за заявою платника податків не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але може бути оскаржене у судовому порядку.
Підпунктом 5.2.5 пункту 5.2 статті 5 Закону № 2181 встановлено, що з урахуванням строків давності платник податків має право оскаржити до суду рішення контролюючого органу про нарахування податкового зобов'язання у будь-який момент після отримання відповідного податкового повідомлення.
У відповідності до пп.5.2.4 п.5.2 ст.5 Закону № 2181 при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 23.12.2009 року по справі № 2а-45675/09/1670 позовну заяву СПД ФО ОСОБА_1 про оскарження податкових повідомлень-рішень № 0028141702/0/4586 від 28.11.2008 року, № 0028141702/1/374 від 11.03.2009 року, № 0028141702/2/695 від 15.05.2009 року - залишено без розгляду.
Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.05.2010 року по справі № 2а-45675/0-9/1670, та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12.04.2011 року по справі № К-31400 вищевказану ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 23.12.2009 р. - залишено без задоволення.
Таким чином, ухвала Полтавського окружного адміністративного суду від 23.12.2009 року по справі № 2а-45675/0-9/1670 набрала законної сили 12.05.2010 року, а податкове зобов'язання в сумі 5244,54 грн., визначене податковим повідомленням-рішенням № 0028141702/4586 від 28.11.2008 року, набуло статусу узгодженого.
Колегією суддів зазначає, що положеннями Закону № 2181 не передбачено зміни статусу податкового зобов'язання платника податків, яке набуло статусу узгодженого, навіть у випадку повторного подання таким платником позову до суду.
Колегія суддів зазначає, що СПД ФО ОСОБА_1 взагалі не надано відомостей про оскарження в адміністративному або судовому порядку податкового повідомлення-рішення № 0001651702/0/543 від 21.04.2009 р., яким відповідачеві визначено податкове зобов'язання з ПДВ в загальній сумі 16156,50 грн., в т.ч. за основним платежем -10771,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -5385,50 грн.
Посилання відповідача на те, що вказане податкове повідомлення-рішення було оскаржене відповідачем в судовому порядку в рамках адміністративної справи № 2-а-45675/09/1670, є необґрунтованим, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, предметом позову по адміністративній справі № 2-а-45675/09/1670 є оскарження податкових повідомлень-рішень № 0028141702/0/4586 від 28.11.2008 року, № 0028141702/1/374 від 11.03.2009 року, № 0028141702/2/695 від 15.05.2009 року та № 0028141702/3/1133 від 01.07.2009 року (а.с.90-91).
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що податкове зобов'язання в розмірі 16156,50 грн., визначене податковим повідомленням-рішенням Кременчуцької ОДПІ № 0001651702/0/543 від 21.04.2009 р., набуло статусу узгодженого у розумінні пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону № 2181.
Положеннями підпункту 5.3.1. пункту 5.3 статті 5 встановлено, що у разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.
Як встановлено судом першої інстанції та не заперечується відповідачем по справі, СПД ФО ОСОБА_1 суми узгоджених податкових зобов'язань по податку на додану вартість та штрафних (фінансових) санкцій, визначені податковим повідомленням-рішенням 28.11.2008 р. № 0028141702/0/4586 у загальному розмірі 5244,54 грн., та податковим повідомленням-рішенням від 11.03.2009 р. № 0001081702/1/375 в розмірі 1000,00 грн., а також податковим повідомленням-рішення від 21.04.2009 р. № 0001651702/0/543 в розмірі 16156,50 грн., не сплачені.
Крім того, як встановлено судом першої інстанції, та не заперечується відповідачем по справі, позивачем самостійно задекларовано суму податкового зобов'язання з ПДВ у розмірі 2618,00 грн.
Згідно п.5.1 ст.5 Закону № 2181 податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.
Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.
Доказів подання уточнюючого розрахунку про зменшення показників податкової декларації на вказану суму відповідачем не надано.
Отже, сума в розмірі 2618,00 грн., самостійно задекларована відповідачем, набула статусу узгодженого податкового зобов'язання та підлягає сплаті, однак, вказану суму податкового зобов'язання відповідачем не сплачено.
Підпунктом 16.1.1 пункту 16.1 статті 16 Закону № 2181 встановлено, що після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Нарахування пені розпочинається: а) при самостійному нарахуванні суми податкового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання, визначеного цим Законом; б) при нарахуванні суми податкового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні згідно з нормами цього Закону (пп.16.1.2 п.16.1 ст.16 Закону № 2181).
У зв'язку з несплатою сум узгодженого податкових зобов'язань податковим органом було нараховано СПД ФО ОСОБА_1 пеню в сумі 487,33 грн., 375,51 грн., 480,20 грн. та 14326,25 грн.
Відповідно до пп.6.2.1 п.6.2 ст.6 Закону № 2181 у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.
Підпунктом 6.2.3 вказаного пункту встановлено, що податкові вимоги надсилаються: а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк; б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
У відповідності до пп.6.2.4 п.6.2. ст.6 Закону № 2181 податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписки або надіслано листом з повідомленням про вручення.
Як встановлено судом першої інстанції, та підтверджено в суді апеляційної інстанції, Кременчуцькою ОДПІ було сформовано та направлено позивачем СПД ФО ОСОБА_1 першу податкову вимогу № 1/461/484 від 29.05.2008 року та другу податкову вимогу № 2/618/634 від 09.07.2008 року.
Обидві податкові вимоги були вручені особисто ОСОБА_1 (а.с.15).
Тобто, позивачем по справі було вжито заходів до погашення податкового боргу, які, однак, не призвели до його погашення.
Згідно пункту 1 статті 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" (чинного на час виникнення спірних правовідносин) та пункту 1.16 статті 1 Закону України № 2181 від 21.12.2000 року державна податкова інспекція в межах своєї компетенції, визначеної законодавством, здійснює контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування податків і зборів (обов'язкових платежів) та погашенням податкових зобов'язань чи податкового боргу.
Відповідно до статті 2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні», головним завданням державних податкових інспекцій є здійснення контролю за дотриманням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою та своєчасністю сплати в бюджет податків і зборів та інших платежів, та згідно пункту 11 статті 10 вищезгаданого закону, на ДПІ покладено виконання таких функцій, як подання до судів позовів до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.
Згідно підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України № 2181, активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду, при цьому відповідно до пункту 1.7 статті 1 Закону активами платника податків являються кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, які належать платнику за правом власності або повного господарського відання.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог про стягнення з СПД ФО ОСОБА_1 податкового боргу в сумі 36243,54 грн. дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.ст.155, 160, 167, 195, 196, 197, 200, 203, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 09.11.2011 року по справі № 2а-4332/10/1670 - скасувати в частині задоволення позовних вимог Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області до Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в сумі 429596,79 грн.
Адміністративний позов Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області до Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в сумі 429596,79 грн. - залишити без розгляду.
В іншій частині постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 09.11.2011 року по справі № 2а-4332/10/1670 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Перцова Т. С.
Судді Дюкарєва С.В. Жигилій С.П.