"22" квітня 2013 р. Справа № 18/921/12
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Могилєвкін Ю.О., суддя Пушай В.І. , суддя Плужник О.В.
при секретарі Казаковій О.В.
за участю представників сторін:
позивача - Станішевського І.С.
відповідача - Яреха С.Я.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 1067 П/3-9) та апеляційну скаргу позивача (вх. № 1114 П/3-9) на рішення господарського суду Полтавської області від 12.03.13 р. у справі № 18/921/12
за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ
до Державного науково-технічного підприємства "Бурова техніка", м. Полтава
про стягнення 55992,13 грн.
Позивач - Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернувся до господарського суду Полтавської області з позовною заявою в якій просив суд стягнути з відповідача - Державного науково-технічного підприємства "Бурова техніка" 55992,13 грн. з яких: 38587,83 грн. пені та 17404,30 грн. штрафу.
Рішенням господарського суду Полтавської області від 06.08.2012 р. по справі № 18/921/12 позов задоволено повністю. Стягнуто з Державного науково-технічного підприємства "Бурова техніка" на користь Публічного акціонерного товариства "Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" 38587,83 грн. пені та 17404,30 грн. штрафу.
Зазначене рішення оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 15.11.2012 р. по справі № 18/921/12 рішення господарського суду Полтавської області від 06.08.2012 р. залишено без змін, апеляційна скарга - без задоволення.
Вищезазначена постанова оскаржена відповідачем в касаційному порядку.
Постановою Вищого господарського суду України від 26.12.2012 р. у справі № 18/921/12 постанова Харківського апеляційного господарського суду від 15.11.2012 р. та рішення господарського суду Полтавської області від 06.08.2012 р. у справі № 18/921/12 скасовані, справа передана на новий розгляд до суду першої інстанції.
Рішенням господарського суду Полтавської області від 12.03.2013 р. по справі № 18/921/12 позов задоволено частково. Стягнуто з Державного науково-технічного підприємства "Бурова техніка" на користь Публічного акціонерного товариства "Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" 27011,48 грн. пені, 12183,01 грн. штрафу, 1609,50 грн. витрат по сплаті судового збору, в частині стягнення 11576,35 грн. пені та 5221,29 грн. штрафу у позові відмовлено.
Рішення мотивоване з тих підстав, що відповідач в порушення прийнятих на себе зобов'язань за договором № 1-БТ-2011 про закупівлю послуг несвоєчасно надав передбачені договором послуги у встановленому Календарному плані надання послуг з виконання НДР строки. Однак враховуючи той факт, що дії відповідача щодо несвоєчасного виконання прийнятих на себе зобов'язань за договором не мали негативних наслідків у вигляді збитків, суд керуючись ст. 83 ГПК України та ст. 233 ГК України, зменшив розмір пені та штрафу, які підлягали стягненню з відповідача на користь позивача на 30 %.
Відповідач з рішенням господарського суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Полтавської області від 12.03.2013 р. по справі № 18/921/12 скасувати, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" залишити без задоволення, з мотивів та підстав, зазначених в апеляційній скарзі.
Позивач з рішенням господарського суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Полтавської області від 12.03.13 р. у справі № 18/921/12 в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо стягнення пені у сумі 11576,35 грн., та штрафу у сумі 5221,29 грн. скасувати, прийняти в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" щодо стягнення пені у сумі 11576,35 грн., та штрафу у сумі 5221,29 грн. задовольнити у повному обсязі, в іншій частині рішення господарського суду Полтавської області від 12.03.13 р. у справі № 18/921/12 залишити без змін, судові витрати покласти на відповідача, з мотивів та підстав, зазначених в апеляційній скарзі. На думку позивача, господарський суд зменшуючи розмір штрафних санкцій, які підлягають стягненню з відповідача за порушення своїх зобов'язань порушив встановлений принцип рівності учасників процесу перед Законом і судом (ст. 4-2 ГПК України), та приписи, які містяться у постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 р. за № 6 «Про судове рішення». Також, на думку позивача, оскаржуване рішення в даній частині не відповідає вимогам ст. 83 ГПК України та ст. 233 ГК України, оскільки судом при зменшенні розміру штрафних санкцій не були з'ясовані всі обставини, які мають істотне значення для справи та ін.
Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Судова колегія, повторно розглянувши справу, перевіривши законність та обґрунтованість рішення встановила наступне:
Як свідчать матеріали справи, 10.01.2011 року між позивачем (замовник) та відповідачем (виконавець) укладений договір № 1-БТ-2011 про закупівлю послуг (далі - договір) (т. 1, а. с. 7-19).
Відповідно до умов п. 1.1, 1.2 договору, виконавець зобов'язався у 2010-2011 р. надати послуги з виконання науково-дослідної роботи (далі - виконання НДР) за темою: "Промислова безпека та охорона праці під час виконання водолазних робіт на об'єктах нафтогазового комплексу", а замовник зобов'язався - прийняти та оплатити послуги. Найменування послуги згідно з ДК 015-97-1.2.10 "Дослідження та розробки в галузі загально технічних наук".
Пунктами 3.1 - 3.3 договору сторони визначили, що ціна договору складає 248632,99 грн. у т.ч. ПДВ 41438,83 грн. Розрахунок ціни наведено у калькуляції кошторисної вартості послуг з виконання НДР (з розшифровкою статей витрат у додатку № 3 до договору), що є невід'ємною частиною договору. Ціна договору складається із суми цін поетапно наданих виконавцем послуг.
Відповідно до п. 4.1 договору, розрахунки проводяться шляхом поетапної оплати замовником наданих послуг після отримання звітної документації та підписання сторонами договору відповідного акту здавання - приймання наданих послуг.
Пунктами 5.2, 5.3 договору передбачено, що кількість, перелік, обсяг, строки та вартість наданих послуг з виконання НДР визначаються в календарному плані надання послуг з виконання НДР (додаток № 2 до договору), що є невід'ємною частиною договору. Протягом трьох робочих днів з дати закінчення відповідного етапу надання послуг з виконання НДР виконавець надає замовнику:
- результати наданих послуг з виконання НДР у вигляді звіту про надання послуг з виконанням НДР (проміжного/заключного) із додатками, визначеними календарним планом надання послуг з виконання НДР;
- відповідний акт здавання-приймання наданих послуг з виконання НДР, підписаний виконавцем.
Згідно з п. 6.1.3 договору, замовник протягом тридцяти календарних днів з дня отримання відповідного звіту про надання послуг з виконання НДР та акту здавання-приймання наданих послуг з виконання НДР повинен надати виконавцю підписаний вищезазначений акт або мотивовану письмову відмову від прийняття результатів послуг з виконання НДР.
Згідно з п. 6.3.1 - 6.3.2 договору, виконавець зобов'язаний забезпечити надання послуг у строки, встановлені календарним планом надання послуг з виконання НДР, забезпечити надання послуг з виконання НДР, перелік і кількість яких визначено у завданні на надання послуг з виконання НДР та календарному плані надання послуг з виконання НДР.
Відповідно до п. 7.2 договору, у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов'язань при закупівлі послуг з виконання НДР, визначених у календарному плані надання послуг з виконання НДР (додаток № 2 до договору) або порушення строку усунення недоліків (п. 6.1.4 договору) виконавець сплачує на користь замовника пеню у розмірі 0,1 відсотка від вартості прострочених послуг з виконання НДР за кожний день прострочення, а за прострочення строку виконання понад 30 календарних днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків від вартості прострочених послуг з виконання НДР.
Відповідно до п. 10.1 договору, договір є чинним з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками і діє протягом 12 календарних місяців в частині надання та приймання послуг, а в частині проведення розрахунків - до повного їх здійснення.
Згідно з п. 12.1 - 12.3 договору, договір укладено за результатами проведеної замовником процедури відкритих торгів відповідно до законодавства України, що регулює здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти, умов договору не повинні відрізнятися від умов пропозиції з конкурсних торгів виконавця, істотні умови договору не повинні змінюватися після підписання договору до повного виконання зобов'язань сторонами. Інші зміни та доповнення, додаткові угоди та додатки до договору є його невід'ємною частиною і мають юридичну силу, якщо вони викладені у письмовій формі та підписані сторонами.
Пунктом 4 Завдання на надання послуг з виконання науково-дослідної роботи за темою: "Промислова безпека та охорона праці під час виконання водолазних робіт на об'єктах нафтогазового комплексу" (далі - завдання) сторони узгодили основні вимоги до надання послуг з виконання етапів НДР.
Пунктами 5.1 та 5.2 завдання передбачено, що технічне завдання на розроблення НПД та проекти НПД, що розробляється, за структурою, змістом, послідовністю викладення тексту вимог, а також їх оформлення, повинні відповідати вимогам ДСТУ 1.2, ДСТУ 1.5.
У додаткових умовах завдання (п. 8.2) сторони узгодили, що державній реєстрації підлягають: нормативно-правові акти, національні стандарти України, а також стандарти організацій (СОУ), з урахуванням вимог ДСТУ 1.6, наказів про їх затвердження та НПД, зазначеними у п. 4.3 цього завдання.
Згідно з календарним планом надання послуг з виконання науково-дослідної роботи за темою: "Промислова безпека та охорона праці під час виконання водолазних робіт на об'єктах нафтогазового комплексу" (додаток № 2 до договору № 1-БТ-2011 про закупівлю послуг, т. 1, а. с. 17-18, далі - календарний план надання послуг з виконання НДР), строк надання виконавцем послуг за першим етапом складає три місяці з дати підписання договору, другого етапу - чотири місяці з дати закінчення першого етапу, третього етапу - три місяці з дати закінчення другого етапу, четвертого етапу - два місяці з дати закінчення третього етапу.
Відповідно до калькуляції кошторисної вартості наданих послуг з виконання науково-дослідної роботи за темою: "Промислова безпека та охорона праці під час виконання водолазних робіт на об'єктах нафтогазового комплексу" (додаток № 3 до договору № 1-БТ-2011 про закупівлю послуг, т. 1, а. с. 19, далі - калькуляція кошторисної вартості наданих послуг з виконання НДР) загальна вартість послуг складає 248632,99 грн., в т.ч. перший етап - 24863,29 грн., другий етап - 74589,90 грн., третій етап - 74589,90 грн., четвертий етап - 74589,90 грн.
Позивач у позовній заяві зазначає, що за вх. № 446/17-11 від 10.08.2011 р. на його адресу надійшли звітні документи за першим етапом, кількість прострочених днів за період з 17.05.2011 р. по 10.08.2011 р. становить 85 днів.
Строк виконання другого етапу настав 15.08.2011 р. Звітні документи за другим етапом надійшли на адресу замовника 13.03.2012 р., кількість прострочених днів за період з 15.08.2011 р. по 13.03.2012 р. складає 180 днів.
Строк виконання третього етапу настав 10.11.2011 р. Звітні документи за третім етапом до замовника не надійшли, кількість прострочених днів за період з 10.11.2011 р. по 10.05.2012 р. складає 180 днів.
Строк виконання четвертого етапу настав 10.01.2012 р. Звітні документи за четвертим етапом до замовника станом на 17.05.2012 р. не надійшли, кількість прострочених днів за період з 10.01.2012 р. по 17.05.2012 р. складає 129 днів.
Зазначені обставини стали підставою для звернення позивача до суду з позовом по даній справі про стягнення з відповідача 38587,83 грн. пені та 17404,30 грн. штрафу у зв'язку з неналежним виконанням відповідача умов укладеного договору № 1-БТ-2011 від 10.01.2011 р.
З матеріалів справи також вбачається, що господарський суд приймаючи оскаржуване рішення про часткове задоволення позову крім іншого виходив з того, що відповідач в порушення прийнятих на себе зобов'язань за договором № 1-БТ-2011 про закупівлю послуг несвоєчасно надав передбачені договором послуги у встановленому Календарному плані надання послуг з виконання НДР строки. Однак враховуючи той факт, що дії відповідача щодо несвоєчасного виконання прийнятих на себе зобов'язань за договором не мали негативних наслідків у вигляді збитків, суд керуючись ст. 83 ГПК України та ст. 233 ГК України, зменшив розмір пені та штрафу, які підлягали стягненню з відповідача на користь позивача на 30 %.
Викладені вище висновки господарського суду, на думку колегії суддів, відповідають фактичним обставинам спору та матеріалам справи, їм надана правильна та належна правова оцінка, в зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення апеляційних скарг і скасування прийнятого по справі рішення.
Відповідно до вимог ст. ст. 32, 34 ГПК України, доказами у справі є будь -які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Згідно зі статтею 43 цього ж кодексу, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Предметом спору у даній справі є матеріально-правова вимога ПАТ "НАК "Нафтогаз України" до ДНТП "Бурова техніка" про стягнення 38587,83 грн. пені та 17404,30 грн. штрафу.
Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно зі ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно зі ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Ст. 629 ЦК України, передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з ч. 2 ст. 317 ГК України, загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень ЦК України про договір підряду.
Пунктом 1 ст. 837 ЦК України, передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Відносини, які виникли між сторонами в силу факту укладання договору № 1-БТ-2011 від 10.01.2011 р. та досягнення домовленості щодо виконання робіт відповідно до замовлення, яке прийнято до виконання, регулюються нормами гл. 62 ЦК України.
За своєю правовою природою договір, який укладений між сторонами, є договором на виконання науково-дослідних робіт результатом яких є створення науково-технічної продукції - проекту будівництва та проектно-кошторисної робочої документації.
Так, відповідно до ст. 892 ЦК України, за договором на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт підрядник зобов'язується провести за завданням замовника наукові дослідження, розробити зразок нового виробу та конструкторську документацію на нього, нову технологію тощо, а замовник зобов'язується прийняти виконану роботу та оплатити її.
Відповідно до ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
А отже, укладений сторонами договір відноситься до договорів підряду, а не до договору про надання послуг.
Сторони за договором врегулювали кількість, перелік, обсяг, строки та вартість робіт (виконання НДР), які визначені в календарному плані з виконання НДР (додаток № 2 до договору), згідно з яким строк виконання НДР за першим етапом складає три місяці з дати підписання договору, другого етапу - чотири місяці з дати закінчення першого етапу, третього етапу - три місяці з дати закінчення другого етапу, четвертого етапу - два місяці з дати закінчення третього етапу.
Відповідно до п. 4.1 договору, розрахунки проводяться шляхом поетапної оплати замовником виконаних НДР після отримання звітної документації та підписання сторонами договору відповідного акту здавання - приймання виконаних НДР.
Пунктами 5.2, 5.3 договору передбачено, що кількість, перелік, обсяг, строки та вартість виконаних НДР визначаються в календарному плані з виконання НДР (додаток № 2 до договору), що є невід'ємною частиною договору. Протягом трьох робочих днів з дати закінчення відповідного етапу з виконання НДР виконавець надає замовнику:
- результати з виконання НДР у вигляді звіту про виконання НДР (проміжного/заключного) із додатками, визначеними календарним планом виконання НДР;
- відповідний акт здавання-приймання виконаних НДР, підписаний виконавцем.
Матеріали містять акти виконаних робіт, а саме: акт № 1 від 12.09.2011 року на суму 24863,29 грн. та акт № 2 від 03.04.2012 р. на суму 74589,90 грн. (т. 1, а. с. 63-64).
Вказані документи підписані обома сторонами, засвідчені печатками та не містять посилань на виявлення будь - яких недоліків або претензій до виконаних робіт.
Отже, відповідач після підписання даних документів визнавав факт виконання певного етапу робіт та наявності підстав для подальшого виконання робіт.
Крім того, відповідач не надав доказів узгодження або здійснення заходів щодо продовження або зміни відповідних строків передбачених договором.
Відповідач посилається на те, що позивач листом від 14.04.2011 року (т. 2, а. с. 10) змінив умови договору, у зв'язку з чим змінив порядок розроблення, затвердження, погодження та реєстрації документа, що потребувало ряд додаткових дій та часу. Також зазначає, що порушення строків виконання ним прийнятих на себе зобов'язань відбулось з вини замовника.
Проте, з тексту зазначеного листа вбачається, що позивач направив відповідачеві проект ТЗ, що був попередньо надісланий останнім з листом від 01.04.2011 р. позивачеві на доопрацювання, з тих мотивів, що об'єкт нормування (НДР) відноситься до сфери технічного регулювання, а не паливозабезпечення. Позивач нагадав про строк виконання 1-го етапу НДР, результатом виконання якого має бути затверджене ТЗ, а не його проект. А отже з цим листом нічого у відповідних відносинах не змінено і не погоджено.
Що стосується іншого листування сторін, про яке зазначив Вищий господарський суд України у постанові від 26.12.2012 р. по цій справі, вони стосуються супроводження надісланих актів (т. 1 а. с. 94), супроводження надісланих ТЗ та іншої документації (т. 1 а. с. 96, 97), відповіді на лист відповідача від 27.12.2011 р. щодо умов договору та неможливості зміни істотних умов з певних підстав і відсутності документального підтвердження (поважності) причин затримки виконання умов договору (т. 1 а. с 100) вимог про надання звітної документації (т. 1 а. с. 102-104) та відповіді на зазначені вимоги (т. 1, а. с. 101, 103) неодноразових погоджень ТЗ і особливостей виконання робіт, їх доопрацювання у відповідь на відповідні звернення, пояснення та повідомлення і супроводження документації відповідача (т. 1 а. с. 62-183).
А отже, у зазначеному листуванні сторін відсутні домовленості щодо зміни істотних умов договору, строків, порядку виконання робіт.
Слід зазначити, що відповідно до ст. 180 Господарського кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
До того ж ст. 651, ст. 654 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом, зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.
Як свідчать матеріали справи, зміни до укладеного договору № 1 БТ-2011 сторонами не вносилися.
Пункт 12.3 договору № 1 БТ-2011 містить пряму заборону зміни істотних умов договору після підписання договору до повного виконання зобов'язань сторонами.
А отже, лист позивача від 14.04.2011 р. не вплинув на предмет договору та зміст технічного завдання, погодженого сторонами у договорі № 1 БТ-2011 про закупівлю послуг.
Таким чином, відповідачем виконані та передані роботи за першим та другим етапами на суму 99453,19 грн., до виконання третього етапу відповідач не приступив, чим порушив свої зобов'язання за укладеним договором № 1 БТ-2011 про закупівлю послуг.
Відповідно до п. 7.2 договору сторони передбачили, що у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов'язань при виконанні НДР, визначених у календарному плані з виконання НДР (додаток № 2 до договору) або порушення строку усунення недоліків (п. 6.1.4 договору) виконавець сплачує на користь замовника пеню у розмірі 0,1 відсотка від вартості прострочених НДР за кожний день прострочення, а за прострочення строку виконання понад 30 календарних днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків від вартості прострочених НДР.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
На підставі п. 7.2 договору за порушення строків виконання договірних зобов'язань позивачем нараховані штрафні санкції: 38587,83 грн. пені та 17404,30 грн. штрафу.
Господарський суд при винесенні оскаржуваного рішення правомірно встановив факт прострочення відповідачем виконання своїх зобов'язань, в зв'язку з чим, обґрунтовано поклав на відповідача відповідальність у вигляді сплати на користь позивача штрафних санкцій.
Разом з тим, відповідно до ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Відповідно до п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Згідно з ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника. Вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.
В пункті 3.17.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» вказано, що вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо. Ця процесуальна норма може застосовуватись виключно у взаємозв'язку (сукупності) з нормою права матеріального, яка передбачає можливість зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), а саме частиною третьою статті 551 Цивільного кодексу України і статтею 233 Господарського кодексу України.
Згідно з ст. 3 ЦК України, загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.
Зі змісту вищенаведених норм випливає, що при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки, суд бере до уваги майновий стан сторін і оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, із розміром збитків кредитора. Майновий стан сторін та соціальна значимість підприємства мають значення для вирішення питання про зменшення штрафних санкцій.
Судом першої інстанції вірно застосовані положення вищевказаних правових норм та враховано, що дії відповідача щодо несвоєчасного виконання своїх зобов'язань за договором не мали негативних наслідків у вигляді збитків. Ці обставини цілком обґрунтовано оцінено судом як виключні, що одночасно є підставою і для зменшення суми пені і штрафу на 30 %.
Отже, прийняте по справі рішення в частині зменшення розміру пені та штрафу на 30% та стягнення з відповідача 27011,48 грн. пені, 12183,01 грн. штрафу є обґрунтованим, а вимоги позивача щодо повного задоволення позову в частині стягнення пені є безпідставними.
Разом з тим, позивач зазначаючи при поданні апеляційної скарги на понесення ним збитків в результаті прострочення відповідачем зобов'язання, всупереч вимогам ст. 33 ГПК України, не надав суду жодного доказу існування зазначених обставин.
За змістом ст. 83 ГПК України, зменшення розміру штрафних санкцій є правом суду, яке останній реалізує у виняткових випадках оцінивши в сукупності всі надані сторонами докази та у взаємозв'язку з іншою відповідною нормою матеріального права, зокрема ст. 233 ГК України.
При цьому, позивач в контексті зазначених положень Закону не навів яку саме норму права порушив суд зменшуючи в даному випадку розмір штрафних санкцій, та з яких саме підстав прийняте по даній справі рішення в відповідній частині підлягає скасуванню.
Посилання позивача в апеляційній скарзі на порушення господарським судом під час розгляду даної справи встановленого Законом принципу рівності учасників процесу перед Законом і судом матеріалами даної справи не підтверджуються, а тому визнаються колегією суддів також безпідставними.
При цьому, посилання сторін на порушення норм матеріального та процесуального права не підтверджується матеріалами справи.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
На підставі вищевикладеного, рішення господарського суду Полтавської області від 12.03.13 р. у справі № 18/921/12 прийнято з урахуванням фактичних обставин справи та чинного законодавства.
Таким чином, висновки, викладені в рішенні господарського суду відповідають вимогам законодавства та фактичним обставинам справи, а мотиви заявників апеляційних скарг, з яких вони оспорюються не можуть бути підставою для його скасування.
Керуючись ст. ст. 101, 102, п. 1 ст. 103, ст. ст. 105 ГПК України, судова колегія -
Рішення господарського суду Полтавської області від 12.03.13 р. у справі № 18/921/12 залишити без змін, а апеляційні скарги - без задоволення.
Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції Вищого господарського суду України.
Повний текст постанови підписано 29.04.2013 р.
Головуючий суддя Могилєвкін Ю.О.
Суддя Пушай В.І.
Суддя Плужник О.В.