04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"29" квітня 2013 р. Справа№ 5011-51/1297-2012-41/402-2012
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Ропій Л.М.
суддів: Кондес Л.О.
Рябухи В.І.
за участю представників сторін:
від позивача: не викликався та не з'явився, про місце та час судового засідання повідомлений належним чином;
від відповідача: Казімірчук С.В. - представник, дов. № 317 від 26.04.2012;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Публічного акціонерного товариства "Київський завод шампанських вин "Столичний"
на рішення Господарського суду міста Києва від 30.01.2013
у справі № 5011-51/1297-2012-41/402-2012 (головуючий суддя - Спичак О.М., судді: Жагорнікова Т.О. Шаптала Є.Ю.)
за позовом Публічного акціонерного товариства "Київський завод шампанських вин "Столичний"
до Фізичної особи - підприємця Корнієнко Жанни Яківни
про стягнення 21 770,00 грн.
На підставі ст.ст. 77, 99 ГПК України ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.04.2013 розгляд апеляційної скарги у справі № 5011-51/1297-2012-41/402-2012 відкладено на 29.04.2013.
Постановою Вищого господарського суду України від 23.08.2012 у справі № 5011-51/1297-2012 постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.06.2012 та рішення Господарського суду міста Києва від 18.04.2012 у справі № 5011-51/1297-2012 скасовано, а справу № 5011-51/1297-2012 передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.01.2013 у справі № 5011-51/1297-2012-41/402-2012 у позові відмовлено повністю.
Рішення мотивовано тим, що відповідачем були надані до суду витребувані документи: оригінали довіреностей № 644129 від 11.03.2009, № 644360 від 22.05.2009, № 644301 від 28.04.2009, акту здачі-прийому виконаних робі (наданих послуг) від 24.03.2009 на суму 35 000,00 грн.; із зазначеного акту здачі-прийому виконаних робіт (наданих послуг) вбачається, що виконавцем (відповідачем) було здано позивачу дерев'яні піддони згідно із договором у кількості 1 000 штук, а замовником прийнято та оплачено зазначені роботи у сумі 35 000,00 грн., сторони претензій один до одного не мають, тому суд приходить до висновку про належне виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо виготовлення піддонів, у зв'язку з чим підстави для стягнення з нього 21 770,00 грн. передоплати відсутні.
В апеляційній скарзі позивач просить рішення Господарського суду міста Києва від 30.01.2013 у справі № 5011-51/1297-2012-41/402-2012 скасувати з підстав неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеності обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, порушення норм матеріального та процесуального права і прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.
Підстави апеляційної скарги обґрунтовуються наступними доводами.
Скаржник посилається на те, що при повторному розгляді справи відповідач не зміг надати оригінали договору постачання № 1/3 від 15.01.2009, накладної № 17/3 від 20.03.2009 та замість витребуваного акту здачі-прийому виконаних робіт від 31.05.2009 надав оригінал акту здачі-прийому виконаних робіт від 24.03.2009, який у матеріалах справи був відсутній та став для суду єдиним достатнім доказом, що підтверджує належне виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо виготовлення піддонів, хоча предметом позову є стягнення грошових коштів за неналежне виконання відповідачем зобов'язань з постачання піддонів, а не за неналежне виконання робіт (послуг) з виготовлення піддонів.
Зазначене, на думку скаржника, свідчить про порушення судом норм ст.43 ГПК України.
Як вважає скаржник, судом порушено ст.4-2 ГПК України, оскільки в рішенні зазначено лише доводи та докази сторони, на користь якої прийнято рішення; рішення не містить доводів, спростовуючих докази, надані відповідачем.
Скаржник не погоджується із висновком суду про те, що наданий відповідачем акт здачі-прийому виконаних робіт від 24.03.2009 є належним доказом щодо виконання останнім поставки 1 000 штук піддонів позивачу, посилаючись на те, що суд першої інстанції не надав належної правової оцінки обставині, щодо відсутності у відповідача оригіналу накладної № 17/3 від 20.03.2009, а лише зазначив, що оригінали накладної та договору постачання втрачені відповідачем; судом не досліджено посилання позивача на фізичну неможливість (реальність) здійснення перевезення вантажним автомобілем піддонів в кількості 850 штук, що, на думку позивача, ставить під сумнів дійсність накладної № 17/3 від 20.03.2009.
Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, заслухавши представника відповідача, колегія суддів встановила наступне.
Позивачем до суду першої інстанції подано позов про стягнення з відповідача 21 770,00 грн. основного боргу та витрат на сплату судового збору, на підставі ст.ст.526, 530, ч.3 ст.612 ЦК України, ч.1 ст.193 ГК України.
Як вбачається із матеріалів справи, відповідач виставив позивачу для оплати рахунок-фактуру від 29.01.2009 на суму 35 000,00 грн. за дерев'яні піддони згідно із договором.
Позивачем за платіжними дорученнями від 02.02.2009 № 576, від 03.02.2009 № 617, від 11.02.2009 № 825, від 17.02.2009 № 905 перераховано відповідачу кошти на загальну суму 35 000,00 грн.
Як вказує позивач у позовній заяві, відповідач поставив позивачу дерев'яних піддонів лише на суму 13 230,00 грн., у кількості 360 штук, за накладними від 16.03.2009 № 5/3, від 28.04.2009 № 25/4 та від 22.05.2009 № 26/4, у зв'язку з чим позивач звернувся до відповідача з вимогою за № 675 від 11.03.2011 у семиденний строк від дати отримання даної вимоги здійснити поставку піддонів на адресу позивача на загальну суму 21 770,00 грн., а в разі порушення зазначеного строку виконання зобов'язання в натурі, таке виконання втрачає інтерес для позивача, тому останній вимагає повернути в строк до 01.05.2011 грошові кошти в розмірі 21 770,00 грн.
Відповідачем у заяві, наданій до суду першої інстанції 12.03.2012, стверджувалось про те, що між сторонами 15.01.2009 було укладено договір № 1/3 щодо постачання дерев'яних піддонів, на виконання якого відповідачем були виставлені позивачу рахунки-фактури б/н від 29.01.2009, від 28.05.2009 та поставлено позивачу 1 210 штук дерев'яних піддонів на загальну суму 42 350,00 грн. за накладними №№ 5/3, 17/3, 25/4, 26/4; 31.05.2009 між сторонами було підписано акт, в якому позивач підтвердив факт отримання продукції й факт остаточно несплаченої суми 7 350,00 грн.
Також відповідачем надані до матеріалів справи документи, підтверджуючі доводи відповідача.
Згідно із п.п.1.1, 2.1 договору постачання № 1/3 від 15.01.2009, укладеного між Закритим акціонерним товариством "Київський завод шампанських вин "Столичний", за договором замовником, та відповідачем, за договором виконавцем, останній бере на себе зобов'язання поставити на адресу замовника дерев'яні європіддони у кількості 1 210 штук для потреб замовника; загальна вартість продукції за цим договором складає 42 350 грн., із розрахунку 35 грн./піддон.
Як вбачається із виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців № 432952, Закритим акціонерним товариством "Київський завод шампанських вин "Столичний" ідентифікаційний код 30373419 змінено найменування на Публічне акціонерне товариство "Київський завод шампанських вин "Столичний" ідентифікаційний код 30373419.
В п.2.2 договору № 1/3 сторонами передбачено, що оплата поставленої продукції за цим договором проводиться за рахунок власних коштів позивача згідно із виставленими рахунками відповідача.
Відповідно до п.3.1 договору № 1/3 приймання продукції оформляється відповідною накладною на продукцію на підставі доручення позивача.
Відповідачем надано до матеріалів справи накладну № 17/3 від 20.03.2009, згідно із якою відповідачем поставлено, а позивачем через свого представника одержано піддони дерев'яні у кількості 850 штук на загальну суму 29 750,00 грн.
Також до матеріалів справи відповідачем надано оригінал акту здачі-прийому виконаних робіт (наданих послуг) від 24.03.2009 про те, що відповідач виконав, а позивач прийняв та оплатив наступні роботи (надані послуги): оплата постачання дерев'яних європіддонів згідно з договором у кількості 1 000 штук загальною вартістю робіт (без ПДВ): 35 000,00 грн.; сторони претензій не мають. Зазначений акт підписано керівником позивача та відповідачем й скріплено відбитками печаток сторін.
31.05.2009 позивачем та відповідачем складено акт здачі-прийому виконаних робіт, згідно із яким відповідно до договору № 1/3 від 15.01.2009 відповідач виконав та здав, а позивач прийняв та частково оплатив (залишок - 7 350,00 грн.) наступні роботи: оплата постачання дерев'яних європіддонів згідно із договором у кількості 1 210 штук на суму загальної вартості 42 350,00 грн.; сторони взаємних претензій не мають.
Зазначений акт підписано відповідачем та керівником позивача й скріплено відбитками печаток сторін.
Також відповідачем до матеріалів справи надано оригінали довіреностей, виданих позивачем своїм представникам на одержання від відповідача піддонів: від 11.03.2009 № 644129, від 28.04.2009 № 644301, від 22.05.2009 № 644360.
Таким чином, матеріалами справи підтверджено, що відповідно до договору № 1/3 від 15.01.2009 відповідачем поставлено позивачу дерев'яні піддони за накладними від 16.03.2009 № 5/3, від 20.03.2009 № 17/3, від 28.04.2009 № 25/4, від 22.05.2009 № 26/4 - всього у кількості 1 210 штук на загальну суму 42 350,00 грн., а позивачем сплачено відповідачу за поставлені дерев'яні піддони за платіжними дорученнями від 02.02.2009 № 576, від 03.02.2009 № 617, від 11.02.2009 № 825, від 17.02.2009 № 905 - всього загальну суму 35 000,00 грн.
Отже, відповідачем не було допущено прострочення виконання зобов'язання поставити позивачу продукцію згідно із договором № 1/3, а сплачена позивачем сума грошових коштів відповідно до рахунку-фактури відповідача від 29.01.2009 становить лише частину усієї суми вартості поставленої відповідачем позивачу продукції.
В ч.3 ст.612 ЦК України передбачено, якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.
Однак, матеріалами справи № 5011-51/1297-2012-41/402-2012 підтверджено, що у відповідача відсутня заборгованість перед позивачем як по кількості поставленої продукції так і по одержаних від позивача грошових коштах у рахунок виконання останнім свого зобов'язання; доказів порушення відповідачем договірних зобов'язань немає.
Таким чином, позивачем матеріалами справи не доведено наявності підстав для стягнення з відповідача суми 21 770,00 грн.
Доводи апеляційної скарги немає підстав визнати такими, що спростовують висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову, враховуючи викладене та наступні обставини.
Згідно із ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Скаржник, посилаючись на надання відповідачем копії договору № 1/3, а не оригіналу, не доводить матеріалами справи невідповідності наданої відповідачем копії договору оригіналу, хоча позивач є стороною зазначеного договору та перерахування позивачем грошових коштів відбулось на виконання договору, на який є посилання у рахунку-фактурі від 29.01.2009. Окрім рахунку-фактури від 29.01.2009, посилання на договір є у накладних №№ 25/4, 5/3, 26/4, 17/3, акті здачі-прийому виконаних робіт (наданих послуг) від 24.03.2009), акті здачі-прийому виконаних робіт від 31.05.2009.
Статтею 32 ГПК України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.
Оскільки в актах здачі-прийому виконаних робіт від 24.03.2009 та від 31.05.2009, складених сторонами, є посилання на постачання дерев'яних європіддонів у зазначеній в цих актах кількості, крім того, в акті здачі-прийому виконаних робіт від 31.05.2009 є посилання на договір № 1/3 від 15.01.2009, то наявність у цих документах посилання на виконання робіт, послуг, не позбавляє їх доказової сили підтвердження факту передання відповідачем та прийняття позивачем європіддонів у зазначених кількості та вартості.
Посилання на неможливість передання 850 штук піддонів за накладною № 17/3 від 20.03.2009 є голослівним та матеріалами справи не підтвердженим, зважаючи також на те, що у вказаній накладній не зазначено у якому саме автомобілі перевозилась продукція, та що це був лише один автомобіль. Крім того, господарська операція щодо перевезення вантажу є окремою від здійснення передання-прийняття продукції, а остання підтверджена накладною № 17/3 від 20.03.2009.
Також ненадання відповідачем оригіналу накладної № 17/3 від 20.03.2009 не свідчить про недоведеність факту передання відповідачем та прийняття позивачем 20.03.2009 дерев'яних піддонів у кількості 850 штук, адже у подальшому, 24.03.2009, актом здачі-прийому виконаних робіт (надання послуг) сторонами підтверджено постачання дерев'яних піддонів станом на 24.03.2009 у кількості 1 000 штук, оригінал якого наявний у матеріалах справи.
Апеляційною інстанцією не встановлено наявності порушень норм процесуального права, які є підставою для скасування або зміни рішення суду першої інстанції відповідно до ст.104 ГПК України.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав, встановлених нормами законодавства, та відповідно до матеріалів справи, для задоволення апеляційної скарги та скасування або зміни рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Рішення Господарського суду міста Києва від 30.01.2013 у справі № 5011-51/1297-2012-41/402-2012 залишити без змін, а скаргу Публічного акціонерного товариства "Київський завод шампанських вин "Столичний" без задоволення.
2. Справу № 5011-51/1297-2012-41/402-2012 повернути до Господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя Ропій Л.М.
Судді Кондес Л.О.
Рябуха В.І.