Справа № 2-1874/11
Іменем України
11.04.2011 року Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
Головуючого -судді Шестакової З.С.
при секретарі - Пометій Є.Т.
за участю:
позивача - ОСОБА_1
відповідача - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Нікополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом,
встановив:
Позивач звернувся до суду із позовом про визнання права власності на земельну ділянку у порядку спадкування за законом.
Свої вимоги мотивує тим, що, її батьку ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу від 30 грудня 2008 року належить земельна ділянка, площею 0,0357 га, яка розташована в м. Нікополі по вул. Войкова, 6.
27 березня 2009 року ОСОБА_4 помер. Спадкоємцями першої черги за законом є його дружина ОСОБА_2 (відповідач по справі) та позивач ОСОБА_1. В той же час відповідач ОСОБА_2 не заперечує проти прийняття ОСОБА_1, яка є її донькою спадщини у повному обсязі.
25 січня 2010 року ОСОБА_1 звернулась до Другої Нікопольської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, однак нотаріус відмовив їй у вчиненні нотаріальних дій у зв'язку із тим, що нею не було пред'явлено правовстановлюючого документу на земельну ділянку.
При цьому позивач посилається на те, що уклавши договір купівлі-продажу земельної ділянки її батько ОСОБА_4 не встиг отримати державний АКТ на право власності на земельну ділянку. Документи для отримання державного Акту були їм здані, але за життя отримати його не встиг.
Враховуючи викладене, позивач просить суд винести рішення яким визнати за нею право власності на земельну ділянку розміром 0,0357 га, що розташована в м. Нікополі по вул. Войкова, 6 після померлого 27 березня 2009 року ОСОБА_4.
В судовому засіданні позивач позов підтримала на його задоволенні наполягала.
Відповідач в судовому засіданні проти задоволення позову не заперечувала.
Заслухавши сторони, вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Згідно ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив та батьки.
Згідно ч. 1 ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.
Як було встановлено судом, 27 березня 2008 року помер ОСОБА_4. Після його смерті залишилось спадкове майно до складу якого входить земельна ділянка площею 0,0357 га, яка розташована в м. Нікополі по вул. Войкова, 6, що належала спадкодавцю на підставі договору купівлі-продажу частини земельної ділянки від 30.12.2008 року.
Спадкоємцями першої черги за законом є ОСОБА_2 (відповідач по справі) та позивач ОСОБА_1. В той же час відповідач ОСОБА_2 від своєї частини у спадщини відмовилась та не заперечувала проти прийняття ОСОБА_1, яка є її донькою спадщини у повному обсязі.
У встановлений законом строк позивач звернулась до Другої Нікопольської нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, однак нотаріус відмовив їй у вчиненні нотаріальних дій у зв'язку із тим, що позивачем не було пред'явлено правовстановлюючого документу на спадкове майно.
При цьому судом встановлено, що при житті спадкодавцем було укладено договір купівлі-продажу частини земельної ділянки від 30.12.2008 року, що підтверджується матеріалами справи, а саме: копією договору купівлі-продажу частини земельної ділянки від 30.12.2008 року посвідчений приватним нотаріусом Нікопольського міського нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_5, а також Витягом з Державного реєстру правочинів.
Виходячи із наведеного, суд дійшов висновку про те, що спадкове майно на яке просить визнати право власності позивач дійсно належало померлому ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу частини земельної ділянки, позивач має право на спадкове майно оскільки є донькою спадкодавця тобто спадкоємцем першої черги за законом, від спадкування не усувалась, але через незалежні від неї причини не має можливості засвідчити своє право власності на спадщину, а тому на думку суду, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 10,11,14,15,212,213-215,218 ЦПК України, ст.ст.1261 ЦК України, суд
вирішив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на земельну ділянку площею 0,0357 га, розташовану в м. Нікополі по вул. Войкова, 6, в порядку спадкування за законом після смерті її батька, ОСОБА_4, який помер 27 березня 2009 року.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня його проголошення через Нікопольський міськрайонний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя:
ОСОБА_6