25 квітня 2013 р.Справа № 2-а-2179/11/1412
Категорія: 11.5 Головуючий в 1 інстанції: Корнешова Т.В.
Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючогосудді -Жука С.І.
судді - Яковлева Ю.В.
судді - Запорожана Д.В.
при секретаріПилипчук М.І.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Одеського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Миколаївській області на постанову Заводського районного суду м. Миколаєва від 27 квітня 2011 року по справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва до Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Миколаївській області про скасування постанов про стягнення виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій, -
встановиЛА:
17 лютого 2011 року, позивач звернувся до суду з позовом до Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Миколаївській області про скасування постанов, про стягнення виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій, мотивуючи його тим, що управління ПФУ за письмовою заявою просило державного виконавця продовжити строк добровільного виконання судового рішення на користь ОСОБА_5, але про результати розгляду цього прохання повідомлено не було, що позбавило управління виконати судове рішення у добровільному порядку. Крім того, виконавчий збір не повинен був стягуватися, оскільки зобов'язання стосується виплати періодичних платежів.
У судовому засіданні першої інстанції представник позивача вимоги позову підтримала, просила про їх задоволення.
Представник відповідача у судове засідання першої інстанції не прибула, про дату, час і місце судового розгляду була повідомлена.
Суд першої інстанції своєю постановою від 27 квітня 2011 року позов УПФУ в Заводському районі м. Миколаєва задовольнив частково.
Постанову державного виконавця підрозділу ПВР ВДВС Головного управління юстиції у Миколаївській області від 21 січня 2011р. ВП №2273928 6 про стягнення з боржника - управління ПФУ в Заводському районі м. Миколаєва 850грн виконавчого збору -скасував.
В решті позову відмовив.
Підрозділ примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Миколаївській області не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду та прийняти нову постанову, якою у задоволенні вимог позивача відмовити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги Підрозділ примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Миколаївській області посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, або у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав.
Надані сторонами копії документів виконавчого провадження №22739286 свідчать, що 07 листопада 2008р. Заводським районним судом м. Миколаєва прийнято рішення про зобов'язання управління ПФУ в Заводському районі м. Миколаєва виплатити ОСОБА_5 на погашення заборгованості по виплаті зазначеного підвищення за 2006-2007рр. 2744,31грн, а також з 01 січня 2008р. підвищити пенсію на 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та сплачувати у передбачених законом розмірах. Виконавчий лист на примусове виконання цього рішення виданий 18 жовтня 2010р., що підтверджується копією виконавчого листа, що є у справі.
На підставі цього виконавчого документа по заяві стягувача ОСОБА_5 державним виконавцем підрозділу ДВС було відкрите виконавче провадження №22739286 за постановою від 17.11.2010р., копія якої отримана боржником поштою 26.11.2010р., що підтверджується копіями постанови, супровідного листа та поштового повідомлення про вручення, що є у справі. Згідно постанови державний виконавець Коновалова 3.0. у відповідності із вимогами ст.24 Закону України «Про виконавче провадження» надала боржнику (позивачу по справі) строк для добровільного виконання рішення - 7 днів, який, з урахуванням часу отримання копії постанови та вихідних днів, закінчувався для боржника 05 грудня 2010р.
07 грудня 2010р. боржник з підстав апеляційного оскарження судового рішення надав до ДВС заяву про продовження строку для добровільного виконання, але листом підрозділу від 17.12.2010р. ця заява була залишена без задоволення (підтверджується копіями даних документів, що є у справі).
24 грудня 2010р. державний виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу 340грн за невиконання рішення суду без поважних причин та вимагає від боржника виконання рішення у триденний строк. Одержану 11.01.2011р. вимогу державного виконавця боржник виконує у строк (підтверджується копіями даних документів, що є у справі).
21 січня 2011р. державний виконавець виносить постанови про стягнення з боржника 53грн. витрат на проведення виконавчих дій, 850грн виконавчого збору, які виділяє в окреме виконавче провадження, та постанову про закінчення виконавчого провадження у зв'язку з повним фактичним виконанням судового рішення
Відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження» №606 від 21.04.1999р. в редакції, чинній на час виконавчий дій, а саме: ст.24 - примусове виконання рішення здійснюється зі стягненням виконавчого збору і витрат на проведення виконавчих дій з боржника у разі невиконання ним рішення у строк для добровільного виконання; ст.ст.30,32 - передбачається лише відкладення провадження виконавчих дій та поновлення строку для добровільного виконання рішення при несвоєчасному одержані боржником копії постанови про відкриття виконавчого провадження; ст.4 6 - по рішенню немайнового характеру виконавчий збір стягується з боржника після повного виконання рішення, за виконавчими документами про стягнення періодичних платежів виконавчий збір не стягується.
За судовим рішенням від 07.11.2008р. на користь ОСОБА_5 дійсно відсутнє стягнення з позивача, але він зобов'язаний до дій майнового характеру - до виплати щомісячних платежів. Тож, повного виконання судового рішення не має, його виконання досі триває, оскільки покладений на управління ПФУ обов'язок щомісячних виплат строком виконання не обмежений.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що судом першої інстанції повно і всебічно досліджено обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначено характер спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.
Отже судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не є істотними і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Миколаївській області , - залишити без задоволення.
Постанову Заводського районного суду м. Миколаєва від 27 квітня 2011 року по справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва до Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Миколаївській області про скасування постанов про стягнення виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій, - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням до Вищого адміністративного суду України в порядку статті 212 КАС України.
Головуючийсуддя С.І. Жук
суддя Ю.В. Яковлев
суддя Д.В. Запорожан