Справа: № 2а-3269/11 Головуючий у 1-й інстанції: Моргун Г.Л. Суддя-доповідач: Кучма А.Ю.
Іменем України
30 квітня 2013 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого-судді: Кучми А.Ю.
суддів: Безименної Н.В., Ісаєнко Ю.А.
розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Володарському районі Київської області на постанову Володарського районного суду Київської області від 21.11.2011 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у Володарському районі Київської області про зобов'язання вчинити певні дії, -
02.11.2011 позивач звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України у Володарському районі Київської області про визнання протиправними дій щодо відмови позивачу в перерахунку та виплаті пенсії у зв'язку з втратою годувальника протиправною, зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії у зв'язку з втратою годувальника в розмірі 30% заробітку годувальника (ст. 64 Закону), але не менше соціальної пенсії, встановленої для відповідної категорії непрацездатних 08.06.2004.
Постановою Володарського районного суду Київської області від 21.11.2011 вищевказаний адміністративний позов задоволено частково.
Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.
Згідно зі п. 1 ч. 1 ст. 198, ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 є інвалідом ІІІ групи з дитинства та отримував пенсію як інвалід з дитинства з 04.04.2002. З 01.03.2011 позивачу виплачується пенсія по втраті годувальника. Позивач звернувся до відповідача з заявою та просив призначити пенсію по втраті годувальника з 08.06.2004 (з дня смерті його матері ОСОБА_3). Однак, відповідачем в задоволенні такої заяви відмовлено.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, позивач отримував пенсію по інвалідності внаслідок загального захворювання, як інвалід з дитинства ІІІ групи з 04.04.2002.
З 01.03.2011 Управлінням почала нараховуватись та виплачуватись пенсія по втраті годувальника, після звернення позивачем до Управління з відповідною заявою про переведення його на пенсію по втраті годувальника.
Згідно із ст. 83 Закону України «Про пенсійне забезпечення» пенсії призначаються з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсії призначаються з більш раннього строку:
а) пенсії за віком та по інвалідності призначаються з дня досягнення пенсійного віку або відповідно встановлення інвалідності органами медико-соціальної експертизи, якщо звернення за пенсією надійшло не пізніше 3 місяців з дня досягнення пенсійного віку або встановлення інвалідності:
б) пенсії у разі втрати годувальника призначаються з дня виникнення права на пенсію, але не більш як за 12 місяців перед зверненням за пенсією.
Позивач звернувся до відповідача з вимогою про призначення йому пенсії по втраті годувальника у 2011 році, тобто пройшло більше, як 12 місяців після смерті його матері.
Переведення з одного виду пенсії на інший провадиться з дня подання відповідної заяви з усіма необхідними документами.
З матеріалів справи вбачається, що позивач надав необхідні для перерахунку пенсії документи, після чого відповідачем здійснено йому відповідний перерахунок пенсії.
Позивач отримувала пенсію по ІІІ групі інвалідності загального захворювання. Відповідно до ст. 2 Закону України "Про пенсійне забезпечення", пенсія в разі втрати годувальника є іншим (відмінним) від тієї, яку отримував позивач, видом пенсії і тому бажання позивача перейти з одного виду пенсії на інший є її волевиявленням, а у відповідності до ст. 83 вказаного Закону, переведення з одного виду пенсії на інший провадиться з дня подання відповідної заяви з усіма необхідними документами.
Відповідно до вимог закону, пенсія в разі втрати годувальника, це такий вид пенсії, що передбачає щомісячні виплати з Пенсійного фонду, призначений у зв'язку із втратою годувальника непрацездатним членам його сім'ї, які знаходяться на його утриманні.
Стаття 24 Конституції України встановлює рівні конституційні права і свободи громадян та їх рівність перед законом.
Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом (ст. 46 Конституції України).
Як встановлено п.37 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 року №22-1, орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, відстрочку часу її призначення, перерахунок та відновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою. Особі або посадовій особі, органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати приймання заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати в трьохмісячний термін з дня прийняття заяви.
Судом першої інстанції встановлено наявність у позивача документів, що є підставою для перерахунку призначеної пенсії відповідно до норм зазначеного вище законодавства.
Таким чином колегія суддів вважає висновок суду першої інстанції про часткове задоволення даного позову вірним та таким, що відповідає чинному законодавству України.
Відтак доводи апеляційної скарги спростовуються наведеним, тому підстав для її задоволення немає.
З урахуванням вищевикладеного та приписів ст. 159 КАС України, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 122, 159, 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Володарському районі Київської області - залишити без задоволення, а постанову Володарського районного суду Київської області від 21.11.2011 - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії та оскарженню не підлягає.
Головуючий-суддя: А.Ю. Кучма
Судді: Н.В. Безименна
Ю.А. Ісаєнко
Головуючий суддя Кучма А.Ю.
Судді: Безименна Н.В.
Ісаєнко Ю.А.