"30" квітня 2013 р.
Справа № 642\2246\13-ц
Провадження 2\642\719\13
30 квітня 2013 року Ленінський районний суд м. Харкова у складі:
Головуючого - судді Грінчук О.П.,
за участю секретаря Болтенко Г.О.
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом Моторне (транспортне) страхове бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування,-
встановив:
позивач звернувся в суд з позовом в якому прохає стягнути з ОСОБА_1 на його користь в порядку регресу витрати, пов'язані з виплатою страхового відшкодування, вказуючи, що 06.04.2008 р. з вини відповідача, була скоєна дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої був пошкоджений автомобіль НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2. Вина відповідача у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди доведена судовим рішенням від 21.05.2008 р. Розмір завданих збитків згідно висновку експерта склав 24751,62 грн. Так, 26.11.2009 р. ОСОБА_2 скориставшись своїм правом, подав заяву про отримання відшкодування та матеріальну шкоду завдану відповідачем. В зв'язку з чим, моторне (транспортне) страхове бюро України (далі по тексту МТСБУ) здійснило виплату відшкодування в розмірі 15359,90 грн. В зв'язку з тим, що відповідач не відшкодував понесені позивачем збитки, а на досудові попередження, відповіді не надав, позивач був вимушений звернутись із вказаним позовом до суду про відшкодування майнової шкоди.
В судове засідання представник позивача не з'явився, надавши свою заяву з проханням розглянути справу у його відсутність, позов підтримав та просив його задовольнити з підстав викладених у позові, проти заочного розгляду справи не заперечував.
Відповідач не з'явилися, хоча про день та час розгляду справи повідомлений належним чином про що свідчать поштові повідомлення в матеріалах справи (а.с.21,73). Заяв від відповідача до суду не надходило. Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України.
Суд, вивчивши матеріали справи, провівши у сукупності дослідження матеріалів справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню за наступних підстав:
у відповідності до ч.1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін.
У відповідності до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Так, судом встановлено, що 06.04.2008 р. відповідач керуючи автомобілем НОМЕР_2 по вул. Соціалістичній в м. Харкові, не правильно обрав швидкість руху, та не зміг безпечно керувати автомобілем, в результаті чого здійснив наїзд на нерухомий автомобіль НОМЕР_3, з наступним наїздом на автомобіль «ОСОБА_3 ОСОБА_4» д.н.з. НОМЕР_4.
Відповідно до поліса - обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВА6613717 від 26.12.2007 р. (далі по тексту договір страхування) (а.с.37) укладеного між МТСБУ з одного боку та ОСОБА_2 з іншого, автомобіль марки ОСОБА_3 ОСОБА_4, д.н.з. № НОМЕР_4, страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталося за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.
Відповідно до ст. 41 п. 41.1 п.п. «а» Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим законом, у разі відповідальність.
Згідно ст. 1.6. Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», власники транспортних - юридичні та фізичні особи, які відповідно до законів України є власниками або законними володільцями (користувачами) наземних транспортних засобів на підставі права власності, права господарського відання, оперативного управління, на основі договору оренди, довіреності або правомірно експлуатують транспортний засіб на інших законних підставах.
Постановою Ленінського районного суду м. Харкова від 21.05.2008 р. по адміністративній справі № 3-6637/08 (а.с. 28) за порушення правил дорожнього руху ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу про адміністративні правопорушення.
Постановою апеляційного суду Харківської області від 16.06.2009 року (а.с.29) в задоволені клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Ленінського районного суду м. Харкова від 21.05.2008 року відмовлено, апеляційну скаргу повернуто.
Позивачем в якості доказу суми позовних вимог по даній справі надано висновок спеціаліста № 0047 від 14.04.2008 р., проведений ФО-П ОСОБА_5 (а.с.7) та довідкою Моторного (транспортного) страхового бюро України №1 від 19.03.2010 року (а.с. 9).
Згідно вказаного висновку вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «ОСОБА_3 ОСОБА_4» д.н.з. НОМЕР_4 ОСОБА_2, внаслідок його пошкодження при ДТП, складає 24751,62 грн..
Так, згідно платіжного доручення № 1277 від 23.03.2010 р. (а.с.10) позивач сплатив страхувальникові 15359,90 грн. страхового відшкодування, в зв'язку з чим у позивача виникло право вимоги до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.
Позивач звертався до відповідача з претензією про сплату у добровільному порядку майнової шкоди, завданої ДТП в досудовому порядку, що підтверджується листами Моторно (транспортного) страхового бюро України від 30.11.2009 року № 20376/3-2-05 та від 11.08.2010 року № 151167/3-2-05 (а.с.30,31).
Відповідно до ч.1 ст. 1166 Цивільного Кодексу України майнова шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно зі ст. 27 Закону України «Про страхування», до страховика, який виплатив страхове відшкодування зам договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України підлягає стягненню в порядку відшкодування, сума сплаченого відшкодування в розмірі 15359,90 грн.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Враховуючи викладене, суд вважає, необхідним, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача судових витрат у розмірі 1229,40 грн., задовольнити частково, а саме в сумі, відповідно до платіжного доручення № 27582 від 28.02 2013р. у розмірі 229,40 грн.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 993, 1166 ЦК України, ст. 27 Закону України «Про страхування», 8, 10, 60, 88, 213-215, 224-226 ЦПК України, суд, -
вирішив:
позов Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування у розмірі 15359 (п'ятнадцять тисяч триста п'ятдесят дев'ять ) гривень 90 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 суму судового збору в розмірі 229 (двісті двадцять дев'ять) гривень 40 копійок на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Ленінський районний суд м. Харкова шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, по письмовій заяві відповідача, представленої протягом десяти днів від дня одержання його копії.
Головуючий: