83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
29.01.2013р. Справа № 5006/40/105/2012
за позовом Державного підприємства «Одеська залізниця» в особі відокремленого підрозділу «Одеська дирекція залізничних перевезень», м. Одеса
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Наутілус», м. Єнакієве
про стягнення 34 200 грн.
Суддя Говорун О.В.
Представники:
від позивача - не з'явився
від відповідача - Горкавчук Г.І., довіреність б/н від 03.12.2012.
Державне підприємство «Одеська залізниця» в особі відокремленого підрозділу «Одеська дирекція залізничних перевезень» звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Наутілус» про стягнення 34 200 грн. штрафу за невірно зазначену відправником маси вантажу в накладній.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 07.07.2012 зі станції Єнакієве Донецької залізниці відповідач, згідно накладної №48604250, у вагоні №65384257, відправив вантаж - вугілля кам'яне марки т-тощий, на станцію Ізмаїл (експ.) Одеської залізниці. На станції Знам'янка, залізницею проведено перевірку маси вантажу, під час якої було виявлено, що маса вантажу у вищезазначеному вагоні не відповідає масі вказаній відправником у накладній, у зв'язку з чим позивачем нарахований штраф у розмірі 34200 грн., який він просить стягнути з відповідача.
Відповідач проти задоволення позову заперечував, зазначивши, що визначення ваги вантажу було здійснено шляхом обміру з дозволу Донецької залізниці і залізниця прийняла вагони з вантажем до перевезення без будь-яких зауважень. Такий спосіб визначення маси вантажу (обмір) був вибраний вимушено, оскільки на станції Єнакієве на момент відправки вантажу.
Суд, заслухавши представників сторін, дослідивши письмові докази у судовому засіданні, встановив наступні факти та відповідні ним правовідносини.
07.07.2012 Товариство з обмеженою відповідальністю «Наутілус» (вантажовідправник), зі станції Єнакієве на станцію Ізмаїл, відвантажив на адресу Ізмаїлівського морського торговельного порту" (вантажоодержувач) за залізничною накладною №48604250 у вагоні №65384257 вантаж - вугілля кам'яне марки т-тощий. При оформленні залізничної накладної №48604250 відповідачем вказано масу вантажу: нетто - 69000кг, тара - 23200кг. Завантаження вагонів здійснювалось засобами відправника. Маса визначена шляхом обміру. Вантаж маркований вапном (а.с.25).
При проходженні вагону №65384257 станції Знам'янка Одеської залізниці, залізниця здійснила контрольну перевірку маси вантажу, під час якої було виявлено невідповідність фактичної маси вантажу з масою вантажу, яка зазначена вантажовідправником у накладній №48604250.
Невідповідність фактичної маси вантажу з масою вантажу, яка зазначена у накладній, засвідчено комерційним актом АА № 022484/499 від 12.07.2012, де зазначено: «згідно актів загальної форми станції Знам'янка №21496,21505 віл 11.07.2012 вагон відчеплений на ваги перевірку. У документі зазначено вантаж навантажений навалом, розмір навантаження відповідно висоти бортів не вказано, вага тари - 23200кг, нетто - 69000кг, маркований вапном. При перевірці виявлено навантаження навалом, нижче бортів на 300мм. На поверхні вантажу захисне маркування фактично відсутнє. Каток не застосувався. Просипання вантажу відсутнє. У вагоні торцеві стінки, люка щільно зачинені. Зважування вагону здійснене 12.07.2012 на 150-тонних вагонних вагах ст. Знам'янка (держповірка вагів 14.05.2012). При зважуванні виявилось: брутто - 87000кг, тара з документу - 23200кг, нетто - 63800кг, що складає різницю ваги проти документу в сторону зменшення на 5200кг (а.с.17).
Відповідно до актів загальної форми №21505 від 11.07.2012 та №979 від 11.07.2012 вагон був відчеплений по причині не відповідності ваги вантажу перевізному документу (а.с.18,20).
Вагон №65384257 був відправлений на станцію призначення за накладною №41148768 (а.с.27).
Також на станції Знам'янка був складений акт загальної форми №21496 від 11.07.2012, відповідно до якого, різниця ваги проти документу складає 6400кг (а.с.19).
Переважування вагону відбулося 12.07.2012 згідно витягу з книги переважування станції Знам'янка (а.с.24).
Відповідно до ч.1 ст. 909 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та ч. 1 ст. 307 Господарського кодексу України (далі - ГК України), за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Згідно ч.2 ст. 908 ЦК України та ч. 5 ст. 307 ГК України, умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Статтею 37 Статуту залізниць України (далі - Статут) встановлено, що під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса. Маса вантажів визначається відправником. Спосіб визначення маси зазначається у накладній.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.24 Статуту, вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.
Згідно ч. 1 ст.129 Статуту, обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.
Досліджені у судовому засіданні комерційний акт АА № 022484/499 від 12.07.2012 та акт загальної форми №21505 від 11.07.2012, які складені станцією Знам'янка, свідчать про втрату частини вантажу, оскільки на станції Знам'янка було виявлено відсутність захисного маркування. Донецька залізниця вантаж у вагоні №65384257 прийняла до перевезення без будь-яких зауважень, тобто на час прийняття перевізником вагону з вантажем його поверхня була маркована вапном. Крім того дані зазначені у протоколі зважування та у акті загальної форми №21496 від 11.07.2012 не відповідають даним зазначеним у комерційному акті АА № 022484/499 від 12.07.2012. Відповідно до протоколу зважування та акту загальної форми №21496 від 11.07.2012 різниця у вазі складає 6400кг, проте у комерційному акті АА № 022484/499 від 12.07.2012 різниця ваги - 5200кг.
Про наявність маркування перед відправленням вантажу також було зазначено в судовому засідання Олійниченко Д.А. (заступник начальника ст. Єнакієве по вантажній та комерційній роботі), який надав пояснення як посадова особа згідно ст. 30 ГПК України.
Згідно ч.2 ст.924 ЦК України, перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.
Крім того, в досильній накладній залізницею зазначено масу вантажу нетто - 63800кг, спосіб визначення - шляхом обміру, однак, згідно матеріалів справи, маса вантажу залізницею визначалась шляхом зважування.
Порядок оформлення відчеплення вагону від групової накладної та його досилання на станцію призначення до основної накладної врегульовано пунктом 6.9 Правил оформлення перевізних документів (в редакції наказу Міністерства інфраструктури від 08.06.2011 № 138), яким встановлено, що у перевізному документі на маршрут або групу вагонів робиться відмітка про відчеплення вагона із зазначенням номерів акта загальної форми та досильного перевізного документа.
Відповідно до п.6.9 Правил оформлення перевізних документів, у разі відчеплення вагона через його несправність станція, на якій відчеплено вагон, зобов'язана скласти про це акт загальної форми і досильний перевізний документ, за яким вагон направляється за призначенням.
У досильному перевізному документі у графі 20 "Найменування вантажу" робиться відмітка: "Досилається до основної відправки ____________ (вказуються станція відправлення і станція призначення) N ___", а також вказуються найменування (прізвище, ім'я та по батькові) одержувача та його поштова адреса.
У перевізному документі на маршрут або групу вагонів робиться відмітка про відчеплення вагона із зазначенням номерів акта загальної форми та досильного перевізного документа.
Відомості про відчеплений вагон викреслюються з відомості вагонів. Відмітка про відчеплення вагона засвідчується станцією відчеплення вагонів.
Пунктом 6.10 цих Правил встановлено, що станція призначення, видаючи вантаж, складає комерційний акт про відсутність відчепленого вагона із зазначенням номера досильного перевізного документа, за яким його буде дослано. Комерційний акт видається одержувачу, який повертає його на станцію після одержання досланого вантажу.
Матеріали справи свідчать про те, що залізницею не дотримано вимог наведених пунктів 6.9, 6.10 Правил оформлення перевізних документів.
Так, у накладній № 48604250 відомості про відчепленя спірного вагону не викреслено, відмітка про відчеплення спірного вагону відсутня.
У досильній накладній № 41148768 відсутня відповідна відмітка, обсяг заповнення якої передбачено у графі 20 досильного перевізного документа.
Накладна № 48604250 та комерційний акт не містять відмітки про видачу вантажу, що прибув за досильною накладною № 41148768.
За таких обставин, суд вважає позовні вимоги не обґрунтованими та такими що не підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Водночас, судом зазначається, що, на підставі ст. 38 ГПК України, господарський суд витребовує докази за наявності відповідного клопотання, у разі неможливості самостійно надати докази сторонами.
Відповідно до ч.1 ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Судові витрати розподілити відповідно до ст. 49 ГПК України.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
В И Р I Ш И В :
В задоволенні позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, через господарський суд, який розглянув справу.
Повне рішення складено 31 січня 2013 року.
Суддя О.В. Говорун