Іменем України
26 квітня 2013 рокуСправа №827/129/13-а
Окружний адміністративний суд міста Севастополя в складі колегії суддів:
головуючого судді - Гавури О.В.;
суддів -Кравченко М.М., Кириленко О.О.,
при секретарі -Плаксіній О.С.,
за участю представників:
позивача -Сафонова Сергія Петровича, довіреність № 12/194 від 23.01.2013, Севастопольської міської державної адміністрації;
відповідача - не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Севастопольської міської державної адміністрації до Державної виконавчої служби України про скасування постанови,
Севастопольська міська державна адміністрація звернулася до суду з адміністративним позовом до Державної виконавчої служби України про визнання противоправною і скасування постанови головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Каращук K.M. №32544029 від 26 вересня 2012 року про накладення штрафу на Севастопольську міську державну адміністрацію у розмірі 680 грн.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 04 лютого 2013 року відкрито провадження в адміністративній справі № 827/129/13-а.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 04 лютого 2013 року адміністративна справа призначена до судового розгляду.
У судовому засіданні представник позивача наполягав на задоволенні позову, з підстав викладених у позові.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надав суду заперечення, в якому просив відмовити у задоволенні позовної заяви Севастопольської міської державної адміністрації до Державної виконавчої служби України про визнання противоправною та скасування постанови (арк. с. 121-125).
Заслухавши доводи представника позивача, встановивши обставини справи, дослідивши докази, якими обґрунтовуються позовні вимоги, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Закон України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 № 606-XIV (далі - Закон) визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.
Відповідно до статті 1 Закону, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Частинами першою, третьою статті 5 Закону передбачено, що вимоги державного виконавця щодо виконання рішень обов'язкові для всіх органів, організацій, посадових осіб, фізичних і юридичних осіб на території України. Невиконання законних вимог державного виконавця тягне за собою відповідальність згідно із законом.
Відповідно до частини першої статті 6 Закону, державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.
Частиною третьою статті 6 Закону передбачено, що рішення, дії або бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені в порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до пункту 2 частини другої статті 17 Закону, відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи: ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних, кримінальних справах та справах про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.
Частиною першою статті 89 Закону передбачено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
Частиною п'ятою статті 124 Конституції України закріплено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Відповідно до статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Законом покладено обов'язок на державного виконавця здійснювати заходи необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом (абзац другий частини другої статті 11 Закону).
Примусове виконання рішень в Україні покладено на Державну виконавчу службу, яка у своїй діяльності керується Законом України "Про виконавче провадження", який визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які відповідно до Закону підлягають примусовому виконанню у випадку невиконання їх у добровільному порядку.
Судом встановлено, що в провадженні відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України знаходився на виконанні виконавчий лист по адміністративній справі № 2а-2348/11/2770 про зобов'язання Севастопольської міської державної адміністрації в особі міжвідомчої комісії з розгляду питань відключення споживачів від сітей центрального опалення та гарячого водопостачання розглянути заяву ОСОБА_4 від 22.04.2011, зареєстрованої за № 361 від 19.05.2011, на найближчому засіданні комісії, за участю заявника.
Відповідно до частини другої статті 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом.
Згідно з частиною другою статті 25 Закону України "Про виконавче провадження" у постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів)та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.
11.05.2012 державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження, в якій встановлений семиденний строк на добровільне виконання рішення суду з дня отримання цієї постанови (вих. № Т-6143/5-8 від 16.05.2012). Постанова про відкриття була отримана боржником 23.05.2012 та 22.05.2012 (арк. С. 128).
Згідно з частинами 1,2,3 статті 75 Закону України "Про виконавче провадження" після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення.
У разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення.
У разі якщо виконати рішення без участі боржника неможливо, державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом, після чого виносить постанову про закінчення виконавчого провадження, яка затверджується начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, і повертає виконавчий документ до суду чи іншого органу (посадової особи), що його видав.
На підставі статей 5,11,89 Закону України "Про виконавче провадження" 10.07.2012 державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України на адресу боржника була направлена вимога № 6143/5-8, якою боржника зобов'язано з дня отримання вимоги негайно виконати рішення суду.
27.08.2012 на адресу Державної виконавчої служби України надійшов лист від боржника про те, що заява ОСОБА_4 від 22.04.2011, зареєстрована за № 361 від 19.05.2011, буде розглянута на найближчому засіданні комісії, за участю заявника 16.08.2012.
Проте 20.08.2012 державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України на адресу боржника була направлена повторна вимога № 6144/5-8, якою боржника зобов'язано з дня отримання вимоги негайно виконати рішення суду.
26 вересня 2012 року Головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Каращук К.М. винесено постанову про накладення штрафу за невиконання рішення суду у розмірі 680,00 грн. на боржника Севастопольську МДА в особі міжвідомчої комісії з розгляду питань відключення від сітей центрального опалення та гарячого водопостачання.
Як свідчать матеріали справи, позивачем виконана повторна вимога головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Каращук від 08.11.2012 року №6145/5-8 про розгляд заяви ОСОБА_4 від 22.04.2011 року. Головним державним виконавцем відділу примусового виконання - рішень Державної виконавчої служби України Каращук 26.12.2012 року винесена Постанова про закінчення виконавчого провадження від №32544029, у зв'язку із фактичним повним виконанням судового рішення.
В ході судового розгляду встановлено, що позивачем постанова про відкриття виконавчого провадження не була отримана своєчасно.
Згідно з частиною п'ятою статті 25 Закону України "Про виконавче провадження" копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.
Відповідно до частини першої статті 31 Закону України "Про виконавче провадження" копія постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі. Проте, даних вимог державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України виконано не було і у зв'язку з чим Севастопольська міська державна адміністрація була позбавлена можливості виконання постанови в самостійному порядку у наданий державним виконавцем строк.
Отже, аналізуючи діюче законодавство, дослідивши надані доказі, надав їм оцінку, суд вважає що Постанова головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Каращук K.M. №32544029 від 26 вересня 2012 року прийнята необґрунтовано, тобто без врахування усіх обставин, що мають значення для прийняття постанови, а тому позовні вимоги Севастопольської міської державної адміністрації підлягають задоволенню, а Постанова головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Каращук K.M. №32544029 від 26 вересня 2012 року підлягає скасуванню.
Постанова складена у повному обсязі 30 квітня 2013 року.
Керуючись ст. ст. 158-163, 167, 181 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати противоправною і скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Каращук K.M. №32544029 від 26 вересня 2012 року про накладення штрафу на Севастопольську міську державну адміністрацію в розмірі 680,00 грн.
Постанова може бути оскаржена у строки і порядку встановленими частинами першою, другою статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Головуючий суддя О.В. Гавура
Судді М.М. Кравченко
О.О. Кириленко