Іменем України
25 квітня 2013 рокуСправа №2а-2665/12/2770
Окружний адміністративний суд міста Севастополя у складі колегії суддів:
головуючого судді - Гавури О.В.,
суддів: Водяхіна С.А.,
Куімова М.В.,
секретар судового засідання - Плаксіна О.С.,
у відсутність сторін та їх представників,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Севастополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Севастопольської міської державної адміністрації, Міністерства оборони України, начальника Севастопольського гарнізону, начальника Севастопольської квартирно-експлуатаційної частини морської про визнання протиправними та скасування розпоряджень, визнання дій протиправними, встановлення відсутності та наявності компетенції, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_2 10.02.2012 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Севастополя з зазначеним позовом до відповідачів. Позивач, зокрема просив:
- визнати протиправними розпорядження голови Севастопольської МДА щодо надання службових житлових приміщень за адресою: АДРЕСА_1 військовослужбовцям, не включеним до Переліку категорій робітників, яким можуть надаватися службові житлові приміщення;
- визнати протиправним розпорядження голови Севастопольської МДА про надання житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 статусу службового на підставі клопотання начальника Севастопольського гарнізону та начальника Севастопольської квартирно-експлуатаційної частини морської у відсутність військовослужбовців Севастопольського гарнізону у Переліку категорій робітників, яким можуть надаватися службові житлові приміщення;
- визнати протиправними дії та рішення Міністра оборони України, начальника Севастопольського гарнізону, Севастопольської квартирно-експлуатаційної частини морської про включення у число службових жилих приміщень за адресою: АДРЕСА_1 особам, не включеним до Переліку категорій робітників, яким можуть надаватися службові житлові приміщення;
- визнати протиправним наказ начальника Севастопольського гарнізону №10 від 02.06.2010 про використання житлових приміщень за адресою: АДРЕСА_1 щодо розподілу житлових приміщень;
- визнати протиправним розпорядження голови Севастопольської МДА про виключення з числа службових приміщень;
- визнати протиправними дії відповідачів щодо порушення процедури розподілу вказаного житла;
- визнати протиправною відмову Севастопольської МДА про надання інформації про розподіл житла, розслужбування, зміни статусу житлового приміщення;
- визнати порушеним право позивача на забезпечення двокімнатною квартирою для постійного проживання;
- забезпечення позивача двокімнатною квартирою для постійного проживання.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачами положень Житлового кодексу Української РСР, Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", постанови Ради Міністрів Української РСР від 04.02.1988 №37 "Про службові жилі приміщення", Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2006 № 1081, постанови Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 11.12.1984 № 470, якою затверджені Правила обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, Інструкції про організацію забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей житловими приміщеннями, затвердженої наказом Міністерства оборони України № 737 від 20.11.2011.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 14.02.2012 відкрито провадження в адміністративній справі.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 19.03.2012 провадження у справі закрито на підставі п.4 ч.1 ст.157 Кодексу адміністративного судочинства України.
Не погодовшись з зазначеною ухвалою позивач оскаржив її до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 02.10.2012 ухвала Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 19.03.2012 про закриття провадження скасована, справа направлена для продовження розгляду.
Позивач у судове засідання не з'явився, надав клопотання про розгляд справи за його відсутністю (арк.с. 142).
Відповідачі явку повноважних представників в судове засідання не забезпечили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, причин неприбуття до суду не повідомили, пояснень по суті спору не надали.
Представник начальника Севастопольського гарнізону надав письмові заперечення на позов, в яких просив у задоволенні позову відмовити.
Відповідно до частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, суд дійшов висновку, що у позовних вимогах слід відмовити, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 звільнений зі Збройних Сил України 30.09.2008 за віком.
Позивач перебуває на квартирному обліку у Севастопольському гарнізоні при військовій частині А 4515 з 19.02.1993 під № 49, у списках на першочергове отримання житла (двокімнатної квартири) з 17.10.2006 під № 210.
Як вбачається з матеріалів справи, розпорядженням Севастопольської МДА № 1330-р від 22.12.2011 "Про включення до числа службових жилих приміщень" відповідно до ст.118 Житлового кодексу УРСР, п. 3 Положення про порядок надання службових жилих приміщень і користування ними в Українській РСР, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 04.02.1988 №37, з урахуванням клопотання Севастопольської квартирно-експлуатаційної частини морської Міністерства оборони України від 28.11.2011 № 9/12-3840 до числа службових жилих приміщень Севастопольської квартирно-експлуатаційної частини морської Міністерства оборони України була включена двокімнатна квартира АДРЕСА_1.
Розпорядженням Севастопольської МДА № 66-р від 09.02.2012 "Про видачу спеціальних ордерів на службові жилі приміщення" відповідно до ст.ст. 121, 122 Житлового кодексу Української РСР, пункту 21 Положення про надання службових жилих приміщень і користування ними в Українській РСР, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 04.02.1988 № 37, п. 12 постанови Кабінету Міністрів України від 03.08.2006 № 1081 "Про затвердження Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями", на підставі клопотань Севастопольської квартирно-експлуатаційної частини морської Міністерства оборони України від 09.07.2012 № 9/12-2178 про видачу спеціальних ордерів на службові жилі приміщення, з урахуванням пропозицій громадської комісії з житлових питань при Севастопольській міській державній адміністрації від 26.01.2012 (протокол № 1), доручено Відділу обліку і розподілу житлової площі видати спеціальні ордери військовослужбовцям на службові приміщення згідно з додатком. Згідно з вказаним додатком, спеціальний ордер на службову двокімнатну квартиру виданий ОСОБА_3
Розпорядженням Севастопольської МДА №1258-р від 28.11.2011 "Про видачу ордерів" відповідно до статей 52, 58 Житлового кодексу УРСР, постанови Кабінету Міністрів України від 03.08.2006 №1081 «Про затвердження Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями», на підставі клопотання Севастопольської квартирно-експлуатаційної частини морської Міністерства оборони України від 03.10.2011 № 9/12-3172, з урахуванням рекомендації громадської комісії з житлових питань при Севастопольській міській державній адміністрації від 10.11.2011 (протокол № 11) доручено Відділу обліку і розподілу житлової площі видати ордер ОСОБА_4 на двокімнатну квартиру АДРЕСА_2.
Розпорядженням Севастопольської МДА №1255-р від 28.11.2011 "Про видачу спеціальних ордерів на службові жилі приміщення", відповідно до статей 121, 122 Житлового кодексу Української РСР, пункту 21 Положення про надання службових жилих приміщень і користування ними в Українській РСР, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 04.02.1988 № 37, пункту 12 постанови Кабінету Міністрів України від 03.08.2006 № 1081 "Про затвердження Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями", на підставі клопотання Севастопольської квартирно-експлуатаційної частини морської Міністерства оборони України від 03.10.2011 № 9/12-3177, з урахуванням пропозицій громадської комісії з житлових питань при Севастопольській міській державній адміністрації від 10.11.2011 (протокол № 11), доручено Відділу обліку і розподілу житлової площі видати спеціальні ордери на службові двокімнатні квартири по АДРЕСА_1 ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7
Спірні правовідносини регулюються Житловим кодексом Української РСР, Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991, № 2011-XII, Порядком забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України №1081 від 03.08.2006, Положенням про порядок надання службових приміщень і користування ними в Українській РСР, затвердженим постановою Ради Міністрів УРСР від 04.02.1988, Інструкцією про організацію забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, затвердженої наказом Міністерства оборони України № 737 від 30.11.2011.
Статтею 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" передбачений обов'язок держави забезпечити військовослужбовців жилими приміщеннями на підставах, у порядку і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом Української РСР та іншими нормативно-правовими актами. Військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової військової служби) та члени їх сімей, які проживають разом з ними, забезпечуються службовими жилими приміщеннями, що повинні відповідати вимогам житлового законодавства. Військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надаються жилі приміщення для постійного проживання.
З аналізу наведеної норми вбачається, що військовослужбовець має право отримати житло у постійне користування після 20 років вислуги. До цього, держава повинна забезпечити військовослужбовця службовим житлом.
Статтею 118 Житлового кодексу Української РСР надано визначення службового жилого приміщення. Так, службові жилі приміщення призначаються для заселення громадянами, які у зв'язку з характером їх трудових відносин повинні проживати за місцем роботи або поблизу від нього.
Відповідно до частини 1 статті 15 Житлового кодексу УРСР виконавчі комітети районних, міських, районних у містах Рад народних депутатів у межах і в порядку, встановлених законодавством Союзу РСР, цим Кодексом та іншими актами законодавства Української РСР, на території району, міста, району в місті приймають рішення про включення жилих приміщень до числа службових, затверджують рішення загальних зборів членів колгоспу або зборів уповноважених про включення жилих приміщень у будинках колгоспів до числа службових і перелік категорій працівників, яким можуть надаватися такі приміщення.
Згідно з частиною 2 статті 121 Житлового кодексу УРСР службові жилі приміщення надаються за рішенням адміністрації підприємства, установи, організації, правління колгоспу, органу управління іншої кооперативної та іншої громадської організації.
Аналогічні норми містить Порядок забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2006 № 1081. Тобто житлове приміщення включається до числа службового згідно з рішенням виконавчого органу районної, міської, районної у місті ради за клопотанням начальника гарнізону, командира військової частини, погодженого з квартирно-експлуатаційним органом.
Вказаний Порядок визначає механізм забезпечення житловими приміщеннями військовослужбовців - осіб офіцерського, старшинського і сержантського, рядового складу (крім військовослужбовців строкової служби) Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, правоохоронних органів спеціального призначення та Держспецтрансслужби, посади в яких комплектуються військовослужбовцями, у тому числі звільнених в запас або у відставку, що залишилися перебувати на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, у військових частинах, закладах, установах та організаціях (далі - військові частини) після звільнення (далі - військовослужбовці) та членів їх сімей.
Відповідно до пункту 2 Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями військовослужбовці та члени їх сімей забезпечуються службовими житловими приміщеннями, що відповідають вимогам житлового законодавства. З цією метою у кожній військовій частині формується фонд службового житла.
Пункт 8 Порядку встановлює, що житлові приміщення включаються до числа службового згідно з рішенням виконавчого органу районної, міської, районної у місті ради за клопотанням начальнику гарнізону, командира військової частини, погодженого з квартирно-експлуатаційним органом.
Згідно з пунктом 12 цього Порядку службові житлові приміщення надаються військовослужбовцям згідно з рішенням командира військової частини, яке погоджується з квартирно-експлуатаційним органом, за місцем проходження ними військової служби.
Пунктом 11 Порядку визначено, що житлове приміщення виключається з числа службового, якщо відпала потреба в його використанні, а також якщо в установленому порядку його виключено з числа житлових приміщень (пункт 11). Виключення житлового приміщення з числа службового провадиться згідно з рішенням виконавчого органу районної, міської, районної у місті ради за клопотанням начальника гарнізону, командира військової частини та квартирно-експлуатаційного органу.
Згідно з пунктом 6 Положення про порядок надання службових приміщень і користування ними в Українській РСР, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 04.02.1988, що діє на території України відповідно до постанови Верховної Ради України від 12.09.1991 "Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР", жиле приміщення виключається з числа службових, якщо відпала потреба в такому його використанні, а також у випадках, коли в установленому порядку воно виключено з числа жилих. Факт проживання в службових приміщеннях робітників і службовців, які припинили трудові відносини з підприємством, не є підставою для виключення цих приміщень з числа службових.
Відповідно до пункту 2.1 Інструкції про організацію забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 30.11.2011 № 737 облік військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей, які потребують поліпшення житлових умов, ведеться у військових частинах, гарнізонах та квартирно-експлуатаційних органах. Узагальнені списки осіб, що перебувають на обліку, за всі військові частини знаходяться у ГКЕУ ЗС України.
Згідно з пунктом 2.17 цієї Інструкції військовослужбовці, які перебувають на обліку, під час звільнення з військової служби в запас або відставку за віком, станом здоров'я, а також у зв'язку зі скороченням штатів або проведенням інших організаційних заходів, за неможливості використання на військовій службі, а також після закінчення строку контракту при досягненні 20 років вислуги на військовій службі в календарному обчисленні, залишаються (за їх бажанням) на обліку у військовій частині до одержання житла з державного житлового фонду за останнім місцем проходження служби, а в разі розформування військової частини - у військовому комісаріаті і КЕВ (КЕЧ) району, на території обслуговування яких знаходилася розформована військова частина, та користуються правом позачергового одержання житла.
Пунктами 3.1, 3.2 цієї Інструкції визначено, що військовослужбовці та члени їх сімей, які проживають разом із ними, за відсутності в них за місцем проходження служби житла мають право на отримання службових жилих приміщень.
Службові жилі приміщення надаються військовослужбовцям за місцем проходження ними військової служби за рішенням начальника гарнізону, а у гарнізоні міста Києва - Міністра оборони України.
Список розподілу службової житлової площі у гарнізоні (додаток 17 до цієї Інструкції) (далі - Список розподілу службової житлової площі) розробляється КЕВ (КЕЧ) району на підставі пропозицій командирів військових частин.
Відповідно до пункту 3.7 Інструкції № 737 на підставі рішення про надання службового жилого приміщення, погодженого Комісією з контролю за розподілом житла в гарнізонах ЗС України, КЕВ (КЕЧ) району подає затверджений начальником гарнізону витяг із списку розподілу службової жилої площі у гарнізоні, погоджений протоколом засідання Комісії з контролю за розподілом житла в гарнізонах ЗС України (додаток 19 до цієї Інструкції), разом з документами, що знаходяться в облікових справах (додаток 7 до цієї Інструкції), до виконавчого органу сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад або районної державної адміністрації для оформлення спеціального ордера, який є єдиною підставою для вселення в надане службове жиле приміщення.
Пунктом 3.10 Інструкції встановлено, що службове жиле приміщення надається незалежно від перебування військовослужбовця на квартирному обліку без урахування пільг, передбачених під час забезпечення громадян житлом.
Згідно з пунктом 4.1 Інструкції № 737 військовослужбовці та особи, звільнені з військової служби, які перебувають на квартирному обліку у ЗС України, забезпечуються жилими приміщеннями для постійного проживання в населеному пункті за місцем перебування їх на квартирному обліку згідно з чергою, яка визначається часом зарахування на квартирний облік осіб, що потребують поліпшення житлових умов (включення до списків осіб, які користуються правом першочергового одержання жилих приміщень (додаток 10 до цієї Інструкції), або списків осіб, які користуються правом позачергового одержання жилих приміщень (додаток 11 до цієї Інструкції)).
Військовослужбовці та особи, звільнені з військової служби, забезпечуються жилими приміщеннями для постійного проживання за рішенням КЕВ (КЕЧ) району, погодженим з гарнізонною житловою комісією.
Список розподілу жилої площі для постійного проживання (додаток 20 до цієї Інструкції) (далі - Список розподілу постійного житла) розробляється КЕВ (КЕЧ) району відповідно до загальної та пільгових черг гарнізону (пункт 4.4 Інструкції).
Згідно з пунктом 4.5 Інструкції № 737 на підставі рішення про надання жилого приміщення КЕВ (КЕЧ) району подає затверджений начальником гарнізону витяг із списку розподілу жилої площі для постійного проживання у гарнізоні, погоджений протоколом засідання Комісії з контролю за розподілом житла в гарнізонах Збройних Сил України (додаток 21 до цієї Інструкції), разом з документами, що знаходяться в облікових справах (додаток 7 до цієї Інструкції), до виконавчого органу сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад або районної державної адміністрації для видачі ордера, а в закритому військовому містечку - КЕВ (КЕЧ) району видає ордер, який є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення.
З вказаного вбачається, що начальник гарнізону наділений повноваженнями вносити до уповноважених органів клопотання щодо включення житлових приміщень до числа службових, а розподіл службового житла та житла для постійного проживання визначається розпорядженням начальника Головного квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України за узгодженням з Міністерством оборони України.
Також, зі змісту викладених нормативних актів випливає, що дії суб'єкту владних повноважень щодо зміни статусу житлового приміщення шляхом переведення службового приміщення в неслужбове, за умови відсутності необхідності у приміщенні, є правом суб'єкту.
З урахуванням норм діючого законодавства, суд зазначає, що Севастопольська МДА є державним органом, який уповноважений лише затверджувати рішення щодо включення або виключення житла з числа службового та не може самостійно визначати, яке саме житло включається або виключається з числа службового, оскільки це є правом начальника гарнізону, командира військової частини та квартирно-експлуатаційного органу, які спрямовують до міської державної адміністрації відповідне клопотання.
Прийняття рішення відносно створення фонду службового житла належить до виключної компетенції Міністра оборони України.
Житловий кодекс УРСР, Закон України "Про місцеві державні адміністрації" не містять норм, які би надавали міській державній адміністрації право на перевірку доцільності включення або виключення окремо визначеного житла до категорії службового.
З аналізу норм діючого житлового законодавства вбачається, що такі рішення приймаються начальником гарнізону, командиром військової частини та квартирно-експлуатаційним органом, а вже потім у вигляді клопотання направляються до місцевої державної адміністрації для затвердження. Місцеві державні адміністрації виконують функцію уповноваженого державного органу, який веде облік житла та не може самостійно визначати належність до фонду службового або неслужбового житла та порядок його використання.
Позивач доказів звернення до Севастопольської МДА або інших відповідачів у справі з запитом про надання інформації про надходження жилих приміщень та їх "розслужбування", а також отримання відмови в наданні цієї інформації суду не надав. Тому, вимоги щодо визнання протиправною відмови Севастопольської МДА в наданні вказаної інформації задоволенню не підлягають.
Що стосується позовної вимоги ОСОБА_2 про надання йому негайно після надходження жилих приміщень двокімнатної квартири, суд зазначає наступне.
В ході в судового розгляду встановлено, що станом на 19.12.2012 позивач перебуває на квартирному обліку у Севастопольському гарнізоні при військовій частині А 4515 під № 49, у списках на першочергове отримання житла (двокімнатної квартири) під № 210.
Таким чином, надання позивачу квартири без дотримання черговості, призведе до порушення права на отримання житла інших осіб.
Згідно з частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України: з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації.
Таким чином, виходячи з вимог частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази, проаналізувавши норми чинного законодавства, слід визнати, що позовні вимоги є безпідставними та не ґрунтуються на нормах Закону, в свою чергу відповідачі довели правомірність своїх рішень, оскільки судом достовірно встановлено, що вказані рішення прийняті на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України.
Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку про відсутність в діях відповідачів при прийняття ними актів індивідуальної дії ознак протиправності, а тому позов не підлягає задоволенню.
Повний текст постанови відповідно до ч.3 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України 30 квітня 2013 року.
Керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Постанова може бути оскаржена у строки і порядку, встановлені частинами першою, другою статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги в десятиденний строк з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Головуючий суддя підпис О.В. Гавура
Судді підпис С.А. Водяхін
підпис М.В. Куімов
З оригіналом згідно
Постанова не набрала чинності
Головуючий суддя О.В. Гавура