Справа 422/1276/13-ц
Провадження по справі №2/422/296/2013 р.
30 квітня 2013 року Перевальский районний суд Луганської області
в складі:
головуючого-судді: Сініцина Н.М.
при секретарі: Бовкун В.В.
за участю адвоката: ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Перевальська, Луганської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа - Служба у справах дітей Перевальскої районної державної адміністрації про визначення місця проживання дитини, -
Позивачка ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3, третя особа - Служба у справах дітей Перевальскої районної державної адміністрації про визначення місця проживання дітей, посилаючись на наступне.
Вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 з 16 квітня 2007 року. Від шлюбу у них є діти - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, і ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2. З лютого 2011 року, їх подружжя не проживають разом, припинили фактичні шлюбні відносини. А 26 грудня 2012 року, відповідач приїхав з роботи, де працював більше шести місяців і в 21-00 годин вигнав з їх сумісно нажитого будинку. Заочним Рішенням Перевальського районного суду від 25 травня 2012 року, їх шлюб було розірвано і визначене місце проживання дитини - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 з нею - ОСОБА_2, але Ухвалою Перевальського районного суду від 06 березня 2013 року заочне Рішення скасовано. Відповідач не подав заяву про скасування заочного Рішення, де було визначене місце проживання дитини, але з грудня 2012 року утримував ОСОБА_4 у себе, та усякими уговорами та сльозами умовляв дитину залишитись з ним. Він перестав водити ОСОБА_4 до навчальної школи. Будинок відповідача на цей час потребує серйозного ремонту і не придатний для проживання з дитиною. Вона звернулась до суду і просить визначити місце проживання дітей ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, і ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 з нею, оскільки вважає, що дітей неможливо розлучати, крім того, відповідач на даний час не працює, тому і триває дитину у себе, але він працює вахтовим методом на півночі Росії і не зможе доглядати та виховувати дитину. Вона працює в м. Москва Росії, але повністю має можливість проживати спільно з дітьми і займатися їх розвитком і вихованням.
У судовому засіданні ОСОБА_2 підтримала позовні вимоги і просила їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_3, у судовому засіданні, проти позову заперечував та пояснив, що він не утримує у себе дитину, оскільки ОСОБА_4 сам бажає з ним проживати. Дитина не ходить до навчальної школи, оскільки їй там не цікаво, тому він дозволив йому не ходити до школи. Він дійсно працює вахтовим методом на півночі Росії, але і позивачка працює в м. Москва Росії. Крім того, у позивачки не існує свого житла, хоча будинок в якому він проживає, дійсно був придбаний за кошти подружжя. Він просить відмовити в позові.
Третя особа - представник Служби у справах дітей Перевальскої районної державної адміністрації, в судовому засіданні, повагалася на розсуд суду.
Суд, вислухавши сторони, представника третьої особи, свідків, а також дитину - ОСОБА_4, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги ОСОБА_2 обґрунтовані і підлягають задоволенню.
Відповідно до ст.ст.160,161 Сімейного Кодексу України, місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватись судом. При вирішенні спору щодо місця проживання дитини суд бере до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов'язків, особисту прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до ч.2 ст.171 СК України, дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання… Ці догми також проголошені в Статті 12 Конвенції про права дитини.
В судовому засіданні, ОСОБА_4 в відсутність в залі суду батьків, чітко висловив свою думку про бажання проживати разом з матір'ю, хоча батько йому купив комп'ютер і велосипед.
Свідки ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, в судовому засіданні підтвердили, що у подружжя ОСОБА_4 сім'я не склалася. ОСОБА_3 не забезпечував сім'ю матеріально, оскорбляв дружину, а 26 грудня 2012 року, приблизно в 21-00 годин, вигнав її з сумісно нажитого будинку. З родильного будинку вони забирали позивачку, взявши кредит, а Батько ОСОБА_3 нічим не допомагав. Він утримував ОСОБА_4 уговорами та умовляннями, впливав на психіку дитини - плакав при дитині і просив залишитись. В лютому та березні 2013 року, коли приїхали до ОСОБА_3 додому, то їсти у нього нічого не було, хоча він пропонував випити алкоголь. На кухні стояла брудний посуд. Будинок потребує ремонту.
Відповідно до ст.141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
А Декларація прав дитини від 20 листопада 1959 року містить принцип 6, за яким дитина може бути розлучена з матір'ю лише у винятковій ситуації.
Судом не встановлено будь-якої виняткової ситуації щодо розлучення ОСОБА_2 з ОСОБА_4, крім того, суд вважає, що розлучати дітей ОСОБА_4 і ОСОБА_5, це суперечить здоровому глузду і закону.
Оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, прийнявши до уваги бажання ОСОБА_4 проживати разом з матір'ю, а також враховуючи, що згідно ч.1 ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позивачка змогла довести і обґрунтувати свої позовні вимоги, а відповідач не надав жодного доказу на підтвердження свої заперечень, тому позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3, необхідно задовольнити і визначити місце проживання дітей - ОСОБА_4 і ОСОБА_5 разом з матір'ю.
На підставі ст.ст.141,160,161,171 СК України, принципу 6 Декларації прав дитини від 20 листопада 1959 року, керуючись ст.ст.10,11,60,61,212-215,218 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа - Служба у справах дітей Перевальскої районної державної адміністрації про визначення місця проживання дитини - задовольнити.
Визначити місце проживання дітей - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, разом з матір'ю - ОСОБА_2.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Луганської області через Перевальський районний суд Луганської області.
Головуючий - суддя: Е.М. Сініцин.