"09" квітня 2013 р. м. Київ К/9991/36282/11
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого: Маринчак Н.Є.,
Суддів: Вербицької О.В., Лосєва А.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Луганську
на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 10 березня 2011 року
та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2011 року
по справі №2а-9164/10/1270
за позовом Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Луганську (надалі - СДПІ по роботі з ВПП у м.Луганську)
до Приватного підприємства «КФ «Парадигма» (надалі - ПП «КФ «Парадигма» )
третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Луганський гофротарний завод» (надалі - ТОВ «Луганський гофротарний завод»)
про стягнення коштів, отриманих за нікчемним правочином, -
встановив:
У листопаді 2010р., позивач звернувся до суду з позовом, в якому поставлення питання про стягнення коштів, отриманих за нікчемним правочином.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 10.03.2011р. залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 20.05.2011р., у задоволені позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з рішеннями попередніх судових інстанцій, СДПІ по роботі з ВПП у м.Луганську звернулась із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Луганського окружного адміністративного суду від 10.03.2011р., ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 20.05.2011р. та постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
У письмових запереченнях на касаційну скаргу ПП «КФ «Парадигма» зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судами надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, відповідач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Сторони в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином. Відповідно до п.2 ч.1 ст.222 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанції, 22.09.2010р. позивачем було проведено невиїзну документальну перевірку ТОВ "Луганський гофротарний комбінат" з питання повноти обчислення та достовірності нарахування податку на додану вартість за період з лютого 2009р. по грудень 2009р. по взаємовідносинах та взаєморозрахунках з ПП "КФ "Парадігма".
За результатами перевірки було складено акт від 22.09.2010р. №1174/08-1/30642763, у висновках якого визначено порушення третьою особою вимог Закону України "Про податок на додану вартість", які призвели до заниження податку на додану вартість та завищення від'ємного значення між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту.
В ході перевірки було встановлено, що між ПП "КФ "Парадігма" та ТОВ "Луганський гофротарний комбінат" було укладено договір купівлі-продажу картонно-паперової продукції у кількості та асортименті згідно з додатками до договору, які є невід'ємними частинами договору.
З повідомлення №33530/29-005 від 15.09.2008р. та актів від 03.09.2009р. №147/23-709/36006761, від 23.09.2009р. №1379/23-709/36006761 та акту виходу від 14.08.2009р. № 649, вбачається, що ПП "КФ "Парадігма" не знаходиться за юридичною адресою.
Податковий орган вважає, що оспорена угода була укладена відповідачем з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства. В обґрунтування своїх доводів податкова посилається на вирок Ленінського районного суду м.Луганська від 21.10.2010р., яким директора ПП "КФ "Парадігма" засуджено за скоєння злочину, передбаченого ч.1 ст.205 КК України "Фіктивне підприємництво".
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанції цілком вірно та обгрунтовано виходили з наступного.
Статтями 207 та 208 ГК України передбачено наступне. Господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині. Якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.
Вищезазначені санкції застосовуються за вчинення правочину з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства. При цьому в будь-якому випадку для застосування зазначених санкцій необхідна наявність умислу на укладання угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства. Ці санкції не можуть застосовуватися лише за сам факт несплати податків (зборів, інших обов'язкових платежів) однією із сторін договору.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанції про те, що податковим органом не доведені обставини, які б підтверджували намір сторін укладати угоду, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.
Крім цього, в матеріалах справи відсутні відповідні докази, які свідчили б про те, що зміст угоди не відповідає дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов'язків.
СДПІ по роботі з ВПП у м.Луганську, як на доказ спрямованості умислу та доведення мети суперечною інтересам держави та суспільства при укладанні оспореної угоди, посилається на вирок Ленінського районного суду м.Луганська від 21.10.2010р. по справі №1-887/2010 за обвинуваченням директора ПП "КФ "Парадігма" за скоєння злочину, передбаченого ч.1 ст.205 КК України "Фіктивне підприємництво".
Вищезазначене посилання податкового органу є безпідставним, оскільки вирок не містить в собі висновки щодо укладання спірної угоди, та відсутні висновки відносно її мети та наявності у такого суб'єкта господарювання мети суперечної інтересам держави та суспільства при укладанні всіх угод та виконанні всіх господарських зобов'язань.
Вироком Ленінського районного суду м. Луганська від 21.10.2010р. встановлений факт фіктивного підприємництва з боку діючого на той момент керівника відповідача у 2008р. Він не містить будь-яких даних щодо протиправності дій у період укладання спірної угоди.
Поряд з цим, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що судами попередніх інстанцій правомірно не було прийнято в якості доказів по цій справі висновки почеркознавчого дослідження від 04.08.2010р., висновок експерта №8 від 19.01.2011р. в частині встановлення особи, яка підписувала податкові накладні, оскільки правомірність підписання зазначених податкових накладних не є предметом по даній справі, та зазначені дослідження не призначались в рамках даної адміністративної справи, відповідно повинні оцінюватись органом який призначив.
Доводами касаційної скарги не спростовуються зазначені висновки суду.
Отже, суди попередніх судових інстанцій, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили справу у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, постановили обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.
Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -
ухвалив:
Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Луганську - залишити без задоволення.
Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 10 березня 2011 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2011 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: ___________________ Н.Є. Маринчак
Судді: ___________________ О.В.Вербицька
___________________ А.М.Лосєв