"04" квітня 2013 р. м. Київ К/9991/16359/11
Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:
Бутенка В.І (доповідач), Лиски Т.О., Штульман І.В.,
провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд адміністративної справи за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в м. Кіровську Луганської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
У жовтні 2010 року ОСОБА_4 звернувся до суду із вказаним позовом і в обґрунтування позовних вимог вказував, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС І категорії, інвалід ІІ групи, а тому просив визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Кіровську Луганської області і зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії по інвалідності ІІ групи згідно постанов Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2005 року №1293 «Про збільшення розмірів пенсії деяким категоріям громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та від 13 липня 2004 року №894 «Про підвищення розмірів пенсій, призначених відповідно до частини четвертої ст. 54 Закону про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Постановою Кіровського міського суду Луганської області від 27 грудня 2010 року, яку залишено без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 1 березня 2010 року, у задоволенні позову відмовлено.
У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення цих судів та прийняти нове рішення про задоволення позову.
Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, доводи касаційної скарги та заперечення на неї, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС І категорії, інвалід ІІ групи та отримує пенсію, призначену у відповідності зі ст.ст. 50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2008 року вже було зобов'язано УПФ перерахувати та виплатити позивачу основну пенсію, виходячи з 8 мінімальних пенсій за віком, та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, виходячи з 75 процентів мінімальної пенсії за віком з 1 січня 2006 року.
Статтею 49 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ встановлено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Частиною четвертою статті 54 цього Закону, що визначає підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1 встановлено, що в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими по ІІ групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком.
Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 13 липня 2004 року № 894 «Про підвищення розмірів пенсій, призначених відповідно до частини четвертої ст. 54 Закону про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» збільшено з 1 вересня 2004 року на 12 відсотків пенсії (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, державної допомоги та сум індексацій), призначені відповідно до ч. 4 ст. 54 Закону № 796-ХІІ.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2005 року № 1293 «Про збільшення розмірів пенсії деяким категоріям громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» було передбачене збільшення розміру пенсії по інвалідності учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987-1990 роках у 3,5 рази.
Відповідно до підпункту першого пункту другого цієї постанови мінімальний розмір пенсії, передбачений у частині четвертій статті 54 Закону, не міг бути нижчим: для інвалідів з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою по 1 групі -540 гривень, II групі -500 гривень, ІІІ групі - 467 гривень.
Аналіз наведених положень Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та постанов Кабінету Міністрів України від 13 липня 2004 року № 894 «Про підвищення розмірів пенсій, призначених відповідно до частини четвертої статті 54 Закону про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та від 27 грудня 2005 року № 1293 «Про збільшення розмірів пенсії деяким категоріям громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (втратили чинність згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210) свідчить, що положення даних постанов підлягали застосуванню лише для перерахунку пенсій, призначених відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 3 січня 2002 року № 1 «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету», тобто, виходячи з величини 19,91 гривні.
Перерахунок пенсій відповідно до зазначених постанов Кабінету Міністрів України мав разовий характер.
Зазначені постанови передбачали збільшення розміру пенсії, призначеної з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 3 січня 2002 року № 1, у той час як позивачу розмір пенсії перерахований, виходячи з мінімального розміру пенсії за віком (згідно судового рішення, що набрало законної сили), встановленого Законами України про Державний бюджет України у відповідних роках та статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за приписами якої мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Таким чином, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли вірного висновку, що вимоги позивача про збільшення розміру пенсії на 12 відсотків згідно постанови Кабінету Міністрів України від 13 липня 2004 року № 894 «Про підвищення розмірів пенсій, призначених відповідно до частини четвертої статті 54 Закону про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та у 2,5 рази відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2005 року № 1293 є безпідставними.
Доводи касаційної скарги зроблених цими судами висновків не спростовують.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що підстав для скасування чи зміни оскаржених судових рішень не вбачається.
Керуючись ст.ст. 220, 2201, 221, 223, 224, 230 КАС України, суд, -
Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а постанову Кіровського міського суду Луганської області від 27 грудня 2010 року та ухвалу апеляційного суду Луганської області від 30 травня 2011 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.
С у д д і : В.І. Бутенко
Т.О. Лиска
І.В.Штульман