29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"23" квітня 2013 р.Справа № 924/444/13
Господарський суд Хмельницької області у складі:
суддя Заярнюк І.В., розглянувши матеріали справи
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова компанія" "Омега-Автопоставка", с. Васищеве Харківського району Харківської області
до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Волочиськ Хмельницької області
про стягнення 42567,05 грн.заборгованості, з яких 22764,52 грн. основного боргу, 5875,19 грн. пені, 9374,44 грн. 24% річних від простроченого платежу та 4552,90 грн. 20% штрафу
Представники сторін:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився.
В судовому засіданні 23.04.2013р. прийнято вступну та резолютивну частину рішення у справі.
Суть спору: позивач звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача 42567,05 грн. заборгованості за отриманий товар згідно договору поставки товару №045266 від 19.07.2011р., з яких 22764,52 грн. основного боргу, 5875,19 грн. пені, 9374,44 грн. 24% річних від простроченого платежу та 4552,90 грн. 20% штрафу.
Сторони повноважних представників у судове засідання не направили, про поважні причини неявки суд не повідомили. При цьому у матеріалах справи наявна письмова заява позивача про розгляд справи без участі його представника.
Ухвали суду від 29.03.13 та від 11.04.13 направлялись на зазначену у позовній заяві адресу відповідача. Однак, ухвала від 29.03.13, направлена на адресу відповідача, зазначену у позовній заяві, повернута до суду.
Відповідно до підпункту 3.9.1. пункту 3.9. Постанови Пленуму ВГСУ №18 від 26.12.11р. „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час та місце розгляду справи судом, у разі виконання судом вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України.
Крім того, стаття 22 ГПК України, зобов'язує сторони добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатися без їх участі, якщо нез'явлення цих представників перешкоджає вирішенню спору.
Враховуючи, що відповідач належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, а також обмеженість строків розгляду спору по справі, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ст.75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.
Розглядом матеріалів справи встановлено:
19.07.2011 року між ТОВ „Торгово-промислова компанія „ОМЕГА-АВТОПОСТАВКА" (Постачальник) та ФОП ОСОБА_1 (Покупець) укладено договір поставки товару № 045266 (надалі - Договір).
Відповідно до умов п.п. 1.1. Договору Постачальник зобов'язаний поставляти Покупцю Товар (запасні частини до транспортних засобів) в асортименті та по ціні в українській гривні згідно з заявкою Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити Товар на умовах Договору. Заявки від Покупця узгоджуються за допомогою факсимільного зв'язку, електронної пошти або в усній формі.
Покупець, відповідно до п.п. 4.3. Договору, повинен протягом 14 календарних днів з моменту поставки Товар здійснити 100% оплату його вартості. Моментом поставки Товару вважається момент підписання Покупцем видаткової накладної на Товар, що поставляється.
На виконання умов Договору Постачальник здійснив поставку Товару, що підтверджується відповідними видатковими накладними.
Загальна вартість переданого Товару за видатковими накладними становить 172 858,56 грн. Покупець частково оплатив поставлений товар в розмірі 127 563,08 грн., що підтверджується відповідними платіжними дорученнями в матеріалах справи.
Крім того, Покупцем було повернуто Товару на суму 22 530,96 грн., що підтверджується накладною ХВ-0009106 від 10.08.12 та ХВ-0004827 від 23.03.12.
Згідно з пунктом 4.3.2. Договору, всі оплати Відповідача, що поступають за Договором на поточний рахунок Позивача, йдуть в рахунок оплати за раніше поставлений Товар.
Заборгованість відповідача перед ТОВ „ТОВ „ОМЕГА-АВТОПОСТАВКА" за Договором складає 22 764, 52 грн.
17.01.2013 року позивачем на адресу відповідача направлено Претензію з вимогами погашення боргу за Договором та повідомлено про можливість врегулювання спору в досудовому порядку. Однак відповідь чи повідомлення на вказану претензію від відповідача на адресу позивача не надходила.
Пунктом 5.1. Договору передбачено, що у разі порушення строків оплати Відповідач повинен сплатити Позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУборгу за кожен календарний день прострочення, а також 24% річних від прострочення протягом всього часу прострочення. Також Договором передбачено, що Відповідач сплачує на користь Позивача штраф у розмірі 20% від суми боргу у разі прострочення платежу за отриманий товар понад 30 календарних днів. Нарахування пені і штрафу за прострочення опла припиняється через дванадцять місяців з дня, коли грошове зобов'язання повинно було бути виконане.
Позивачем за неналежне виконання відповідачем договірних зобов'язань нараховано також 5 875, 19 грн. пені за період з 26.08.2011 по 18.03.2013, 9 374, 44 грн. 24% річних та 4 552, 90 грн. 20% штрафу.
Досліджуючи надані позивачем докази, аналізуючи наведені міркування, оцінюючи їх в сукупності, судом враховується таке.
У відповідності до ч.2 п.1 ст.175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до п.п. 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до п.1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Враховуючи те, що відповідач за отриманий товар розрахунок належним чином не провів, правомірними є вимоги позивача про стягнення 22764,52 грн. основного боргу.
За таких обставин, суд прийшов до висновку що позов в частині стягнення 22764,52 грн. боргу обґрунтований, підтверджений належними у справі доказами та підлягає задоволенню.
Відповідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Щодо вимог про стягнення пені в сумі 5875,19 грн., 4552,90 грн. штрафу та 9374,44 грн. 24% річних від простроченого платежу, судом враховується, що відповідно до ст.546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою (штраф, пеня), порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.
Частиною другою статті 551 ЦК України передбачено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.
Однак, ч.2 ст. 343 ГК України визначено, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно із ст.ст.1,3 спеціального Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. №543/96-ВР, який регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платнику пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін; розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Пунктом 5.1. Договору передбачено, що у разі порушення строків оплати Відповідач повинен сплатити Позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУборгу за кожен календарний день прострочення, а також 24% річних від прострочення протягом всього часу прострочення. Також Договором передбачено, що Відповідач сплачує на користь Позивача штраф у розмірі 20% від суми боргу у разі прострочення платежу за отриманий товар понад 30 календарних днів. Нарахування пені і штрафу за прострочення опла припиняється через дванадцять місяців з дня, коли грошове зобов'язання повинно було бути виконане.
Згідно з перерахунком, проведеним судом, заявлені до стягнення суми пені в розмірі 5875,19 грн., 4552,90 грн. штрафу та 9374,44 грн. 24% річних від простроченого платежу є такими, що заявлені правомірно та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги обгрунтовані, підтверджені поданими у справі доказами та підлягають задоволенню у сумі 22764,52 грн. основного боргу, пені в розмірі 5875,19 грн., 4552,90 грн. штрафу та 9374,44 грн. 24% річних від простроченого платежу.
Судові витрати по оплаті судового збору покладаються на відповідача у відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст. ст. 1, 2, 45, 12, 15, 33, 43 ,44, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Волочиськ Хмельницької області (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова компанія" "Омега-Автопоставка", с. Васищеве Харківського району Харківської області (вул. Промислова, 1, код 33010822) 42567,05 грн. (сорок дві тисячі п'ятсот шістдесят сім гривень 05 копійок) заборгованості, з яких 22764,52 грн. (двадцять дві тисячі сімсот шістдесят чотири гривні 52 копійки) основного боргу, 5875,19 грн. (п'ять тисяч вісімсот сімдесят п'ять гривень 19 копійок) пені, 9374,44 грн. (дев'ять тисяч триста сімдесят чотири гривні 44 копійки) 24% річних від простроченого платежу, 4552,90 грн. ( чотири тисячі п'ятсот п'ятдесят дві гривні 90 копійок) 20% штрафу та 1 720,50 грн. грн. (одна тисяча сімсот двадцять гривень 50 копійок) відшкодування сплаченого судового збору.
Видати наказ.
Повне рішення складено 29.04.2013р.
Суддя І.В. Заярнюк
Віддрук. 3 прим.:
1 - до матеріалів справи;
2 - позивачу (62495, селище Васищеве Харківського району Харківської області, вул. Промислова, 1 - рекоменд.);
3 - відповідачу (31200, АДРЕСА_2 - рекоменд.).