Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"29" квітня 2013 р.Справа № 922/1288/13
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Погореловой О.В
при секретарі судового засідання Кролівець М.О.
розглянувши справу
за позовом Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, м. Київ
до Державного інституту праці та соціально-економічних досліджень, м. Харків
про стягнення 2809,00грн.
за участю представників сторін:
позивача - не з"явився
відповідача - Дробот М.Д.,
Позивач звернувся до господарського суду з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача 1521,00 грн. пені та 1750,00 грн. штрафу, що нараховані відповідачу за порушення зобов'язань за договором № 107-Ф-10, укладеного між сторонами 29.07.2010 року.
26.04.2013 року до господарського суду від позивача надійшов супровідний лист, в якому він просить суд долучити до матеріалів справи витребувані ухвалою суду докази.
Суд, дослідивши надані докази, долучає їх до матеріалів справи.
Ухвалою суду від 16.04.2013 року було задоволено клопотання позивача про розгляд справи без участі його представника в судовому засіданні.
Присутній в судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечував у повному обсязі, з мотивів викладених у відзиві на позовну заяву, наданому до господарського суду та долученому до матеріалів справи. В задоволенні позову просив суд відмовити повністю.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представника відповідача, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.
29.07.2010 року між сторонами був укладений договір № 107-Ф-10 на надання послуг з Розроблення та перегляду нормативно-правових актів з охорони праці (НПАОП) згідно планів затверджених спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з охорони праці (Другий етап розроблення та перегляду НПАОП) "Розроблення Правил охорони праці під час вантажно-розвантажувальних робіт" (далі - Договір).
Відповідно до п. 1.1 договору, в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Виконавець (відповідач) за завданням Замовника (позивач) зобов'язується надати Послуги з "Розроблення Правил охорони праці під час вантажно-розвантажувальних робіт" (надалі - Послуги), в кількості, обсязі та за цінами в строки, визначені Технічними вимогами (Додаток 1) і Календарним планом (Додаток 2), які є невід'ємними частинами цього Договору про закупівлю, а Замовник зобов'язаний оплатити Виконавцю надані Послуги, в розмірі та строки, встановлені цим Договором.
Згідно п. 3.1 Договору, ціни на Послуги встановлюються в Національній валюті України, загальна вартість Послуг становить 58000,00 (п'ятдесят вісім тисяч) гривень, в тому числі ПДВ - 9666,67 (дев'ять тисяч шістсот шістдесят шість) гривень 67 коп. Розрахунок вартості Послуг надається Виконавцем в Калькуляції кошторисної вартості (Додаток 3), що є невід'ємною частиною цього Договору.
Відповідно до п.п. 4.1 - 4.3 Договору, результати наданих Послуг передаються по кожному етапу Виконавцем Замовнику з супровідним листом. Приймання Послуг здійснюється поетапно, з підписанням актів приймання-передачі по кожному етапу. Перелік, зміст та строки надання Послуг визначаються Технічними вимогами (Додаток 1) та Календарним планом (Додаток 2).
Згідно п.п. 4.6.2 та 4.6.3 Договору, сторонами оформляються акти приймання - передачі Послуг по кожному етапу, передбаченому Календарним планом (Додаток 2) та після виконання умов Договору в цілому. Послуги мають бути надані в повному обсязі до 25 грудня 2010 року.
30.12.2010 року між сторонами була підписана Додаткова угода № 1 до Договору відповідно до якої строк виконання робіт за Договором продовжений до 30.06.2011 року.
30.06.2011 року між сторонами була підписана Додаткова угода № 2 до Договору відповідно до якої строк виконання робіт за Договором продовжений до 25.12.2011 року.
29.12.2011 року між сторонами була підписана Додаткова угода № 3 до Договору відповідно до якої строк виконання робіт за Договором продовжений до 01.08.2012 року.
30.11.2012 року між сторонами була підписана Додаткова угода № 4 до Договору відповідно до якої строк виконання робіт за Договором продовжений до 28.12.2012 року.
28.12.2012 року між сторонами була підписана Додаткова угода № 5 до Договору відповідно до якої строк виконання робіт за Договором продовжений до 01.10.2013 року.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, суд виходить з наступного.
У відповідності зі статтею 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та статтею 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконати її обов'язку.
Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).
Відповідно до частини 7 статті 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахування вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 Цивільного кодексу України).
Свобода договору означає можливість сторін вільно визначати зміст договору, який вони укладають і формувати його конкретні умови.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до частини 1 статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 статті 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до частини 1 статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Враховуючи викладене, на час розгляду справи судом, відповідач не може бути визнаний таким, що прострочив виконання зобов'язання, оскільки момент настання зобов'язання відповідача з надання послуг виникає з 01.10.2013 року.
Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Таким чином, враховуючи, що строк виконання відповідачем обов'язку з надання послуг за Договором ще не настав, у позивача відсутнє право вимагати стягнення штрафних санкцій за порушення зобов'язання відповідачем.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої судові витрати покладаються на позивача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В задоволенні позову відмовити повністю.
Повне рішення складено 30 квітня 2013 року.
Суддя Погорелова О.В.